Плач Єремії 5
1 Згадай, Господи, що́ з нами сталося, — зглянься й побач нашу га́ньбу, —
上主，求你眷念我們的遭遇，垂顧憐視我們受的恥辱。
2 наша спа́дщина діста́лась чужим, доми наші — чужи́нцям!
我們的產業，轉入外人手中；我們的房舍，歸屬了異邦人。
3 Поставали ми си́ротами: нема ба́тька, а ма́тінки наші — неначе ті вдо́ви!
我們自己變成了無父的孤兒，我們的母親好像寡婦一樣。
4 Свою воду за срі́бло ми п'ємо́, наші дро́ва за гроші оде́ржуємо.
我們自己的水，必須用錢買來喝；我們自己的木柴，需要用款換來。
5 У поти́лицю нас поганяють, помучені ми, і споко́ю не маємо!
重軛加在我們的頸項上，受人折磨迫害；我們困憊疲乏，不得安息。
6 До Єгипту й Асирії ру́ку витя́гуємо, — щоб наси́титись хлібом!
我們向埃及伸手，向亞述乞食充餓。
7 Батьки наші грішили, але їх нема, — а ми двигаємо їхні прови́ни!
我們的祖先犯了罪，已不存在；我們卻要承擔他們的罪債；
8 Раби запанува́ли над нами, і немає ніко́го, хто б ви́рятував з їхньої руки.
原是奴隸的人，竟然統治我們，但沒有人解救我們，脫離他們的手。
9 Нара́жуючи свою душу на меч у пустині, достаємо свій хліб.
我們面臨曠野刀劍的威脅，該冒性命的危險，纔能得到食糧。
10 Шкіра наша, мов піч, — попали́лась з пекучого голоду,
我們的皮膚因飢餓而發炎，發熱有如火爐。
11 Жінок на Сіоні безче́стили, дівчат — по Юдейських містах.
婦女們在熙雍被人強姦，處女們在猶大遭人奸污。
12 Князі їхньою рукою пові́шені, лиця стари́х не пошано́вані.
王臣被人縛手吊起，長老的儀容受人凌辱，
13 Юнаки́ носять камінь млино́вий, а хлопці під ношею дров спотика́ються.
青年人應該服役推磨，幼童倒在柴捆之下。
14 Перестали сиді́ти старші́ в брамі, юнаки́ — свою пісню співати,
長老們不再安坐城門口，青年們不再奏樂高歌。
15 втіха нашого серця спини́лась, наш та́нець змінивсь на жало́бу.
我們心中已毫無樂趣，我們的歌舞反而變成悲愁。
16 Спа́ла корона у нас з голови́, о горе, бо ми прогріши́лись, —
我們頭上的花冠已經墮地。我們犯罪的人，確是有禍的!
17 тому́ наше серце боля́ще, тому́ наші очі поте́мніли,
我們的心神所以徬徨，我們的眼睛所以模糊；
18 через го́ру Сіон, що спусто́шена, бро́дять лисиці по ній.
因為熙雍山已經荒蕪，狐狸成群出沒其間。
19 Пробува́єш Ти, Господи, вічно, Твій престо́л з роду в рід:
上主，至於你，你永遠常存，你的寶座萬世不替。
20 Нащо ж на́с забуваєш навік, покидаєш на довгі дні нас?
為什麼你常忘記我們﹖為什麼你常拋棄我們﹖
21 Приверни́ нас до Себе, о Господи, — і ве́рнемось ми, віднови́ наші дні, як давні́ше було́!
上主，求你叫我們歸向你，我們必定回心轉意；求你重整我們的時代，如同往昔一樣。
22 Хіба́ Ти цілко́м нас відкинув, прогні́вавсь занадто на нас?
你豈能完全擯棄我們，豈能向我們憤怒到底﹖
