Книга Суддів 7
1 І встав рано вра́нці Єруббаа́л, — це Гедео́н, — та ввесь народ, що з ним, і таборува́ли над Ен-Хародом. А мідіяні́тянський та́бір був із пі́вночі від Ґів'ат-Гамморев долині.
Jerub-Baal (Gideon) loe khawnbang khawnthaw ah angthawk moe, angmah ih kaminawk boih hoi nawnto Harod tui longhaih ahmuen ah atai o; Midian kaminawk loe nihcae ataihaih aluek bang, Moreh mae taeng ih tangtling ah atai o.
2 І сказав Господь до Гедеона: „Числе́нний той народ, що з тобою, щоб Я дав мідіянітян в його руку, — щоб не запиша́вся надо Мною Ізраїль, говорячи: Рука моя спасла мене.
Angraeng mah Gideon khaeah, Midian kaminawk nangcae ban ah kang paek hanah, kami paroeai na pop o vop; to tiah nangcae khae kang paek nahaeloe, kaimacae ban thacakhaih hoiah ni kaimacae hoi kaimacae kam hlong o tiah, Israel kaminawk mah ka nuiah amoek o moeng tih.
3 А тепер поклич до ушей люду, говорячи: Хто боїться й тремтить, нехай ве́рнеться й віді́йде від гори Ґілеа́д“. І верну́лося з народу двадцять і дві тисячі, а десять тисяч позоста́лось.
To pongah vaihi kaminawk khaeah, Mi kawbaktih doeh zithaih tawn kami loe Gilead mae hoi amlaem o roep nasoe, tiahg thui paeh, tiah a naa. To pongah kami sang pumphae hnetto amlaem o moe, kami sang hato tang.
4 І сказав Господь до Гедеона: „Ще числе́нний цей народ. Зведи їх до води, і Я там переберу́ його тобі. І буде, як Я скажу́ тобі: Цей пі́де з тобою, — той пі́де з тобою, а кожен, що скажу́ тобі: Цей не пі́де з тобою, той не пі́де“.
Toe Angraeng mah Gideon khaeah, Kami na pop o parai vop pongah, tui ohhaih ahmuen ah caeh haih ah, to ah nihcae to kang tanoek pae han; nang hoi nawnto caeh tih, tiah kang thuih ih kami to ni, nang hoi nawnto caeh tih; toe nang hoi nawnto caeh mak ai, tiah kang thuih ih kami loe, nang hoi nawnto caeh mak ai, tiah a naa.
5 І привів він народ до води. І сказав Господь до Гедеона: „Кожен, хто буде хле́птати воду язиком своїм, як хле́пче пес, поставиш його окремо. А кожен, хто припаде́ на коліна свої, щоб пити, — поставиш його окремо “.
To pongah Gideon mah kaminawk to tui ohhaih ahmuen ah caeh haih; Angraeng mah anih khaeah, ui baktiah palai hoi tui nae kaminawk hoi khokkhu cangkrawn moe, tui nae kaminawk to tapraek ah, tiah a naa.
6 І було число тих, що хле́птали, носячи рукою своєю до уст своїх, три сотні чоловіка, а вся решта народу припали на коліна свої, щоб пити во́ду.
Kami cumvai thumtonawk loe tui to ban hoiah soh o moe, naek o. Kalah kaminawk boih loe tuinaek hanah cangkrawn o.
7 І сказав Господь до Гедеона: „Трьома́ сотнями мужів, що хле́птали, спасу тебе, і дам мідіяні́тян у твою руку, а ввесь наро́д пі́де кожен на своє місце“.
Angraeng mah Gideon khaeah, Ban hoi tui nae kami cumvai thumto hoiah nang to kang pahlong moe, Midian kaminawk to na ban ah kang paek han; kalah kaminawk loe angmacae ohhaih ahmuen ah caehsak boih ah, tiah a naa.
8 І взяли́ вони в свою руку пожи́ву народу та свої су́рми, а всіх інших ізра́їльтян він відпустив, кожного до наме́ту свого́, а три сотні мужа затримав. А мідіяні́тянський та́бір був під ним у долині.
To pongah Gideon mah kalah Israel kaminawk boih khaeah angmacae ih hmuenmae hoi mongkahnawk to a laksak moe, angmacae ohhaih ahmuen ah patoeh let; anih loe kami cumvai thumto hoiah caeh; to naah Midian kaminawk loe nihcae ohhaih aloih bang ih tangtling ah atai o.
9 І сталося тієї ночі, і сказав до нього Господь: „Устань, зійди́ до табо́ру, бо Я дав його в руку твою.
To na aqum ah Angraeng mah Gideon khaeah, Angthawk loe, misatuh kaminawk ataihaih ahmuen ah caeh tathuk ah, nihcae to na ban ah kang paek boeh.
10 А якщо ти боїшся зійти, зійди ти та Пура, твій слуга, до табо́ру.
Toe caeh tathuk hanah na zit nahaeloe, misatuh kaminawk ohhaih ahmuen ah na tamna Phurah hoiah nawnto caeh ah;
11 І почуєш, що́ вони говорять, а потім змі́цняться твої ру́ки, і ти зі́йдеш до табо́ру“. І зійшов він та Пура, слуга його, до кра́ю озброєних у табо́рі.
nihcae mah thuih ih lok to na thaih tih; to pacoengah loe misatuh kaminawk ohhaih ahmuen ah caeh tathuk hanah, na ban thacakhaih to om tih, tiah a naa. To pongah Gideon loe a tamna Phurah hoi nawnto misatuh kaminawk ataihaih tasa bang ih misatoephaih ahmuen ah caeh.
12 А мідіяні́тяни й амалики́тяни та всі сини Кедему лежали в долині, як сарана́, щодо числе́нности. А верблю́дам їх нема числа, — як пісок на бе́резі моря, щодо числе́нности.
Midian kaminawk, Amalek kaminawk hoi ni angyae bangah kaom kaminawk loe azawn ah atai o; nihcae loe kroek laek ai pakhuh zetto oh o; nihcae ih kaengkuu hrangnawk doeh, kroek laek ai savuet zetto pop o.
13 І прийшов Гедео́н, аж ось один оповідає другові своєму сон. І він казав: „Оце снився мені сон, а ото бухане́ць ячмі́нного хліба ко́титься в мідіяні́тянському табо́рі. І докоти́вся він аж до наме́ту, та й ударив його, а той упав, і переверну́в його догори́, і намет той бу́хнув“.
Gideon phak naah, kami maeto mah angmah ih ampui khaeah amang to thuih pae, khenah, amang ka sak; barli cang hoi sak ih takaw kae loe Midian kaminawk ohhaih ahmuen ah amlet tathuk; kahni im phak naah, kahni im to a taeh phaeng, kahni im loe amtimh rup, tiah a naa.
14 І відповів його друг та й сказав: „Це ніщо інше, як меч Гедеона, Йоашового сина, мужа Ізраїльського, — Бог дав у його руку мідіяні́тян та ввесь та́бір“.
Anih ih ampui mah, To hmuen loe kalah hmuen mak ai; Israel kami Joash capa Gideon ih sumsen ni; Sithaw mah Midian kaminawk hoi haeah katai misatuh kaminawk boih, anih ban ah paek boeh, tiah a naa.
15 І сталося, як Гедеон почув оповіда́ння про той сон та розга́дку його, то вклонився, і вернувся до Ізраїлевого табо́ру та й сказав: „Уставайте, бо Господь дав у вашу руку мідіяні́тянський та́бір!“
To ih amang hoi amang lehkung ih lok to Gideon mah thaih naah, Sithaw to bok, Israel kaminawk ataihaih ahmuen ah amlaem let moe, Angthawk oh; Angraeng mah Midian kaminawk to nangcae ban ah paek boeh, tiah a thuih pae.
16 І поділив він три сотні тих мужів на три відділи, і дав у руку їх усіх су́рми, і порожні гле́ки, та смолоски́пи до сере́дини тих гле́ків.
Kami cumvai thumtonawk to abu thumto ah tapraek pacoengah, mongkah hoi long laom thungah hmai paang pacoengah kaminawk hanah a paek boih.
17 І сказав він до них: „ Що́ будете бачити від мене, то й ви так зробите. А ось я піду́ до кра́ю табо́ру, і буде, — я́к я зроблю́, так зробите й ви.
Nihcae khaeah, Kai hae na khen oh; ka sak ih baktih toeng ah sah oh; nihcae ohhaih kahni im ka phak naah, ka sak ih baktih toengah sah oh, tiah a naa.
18 І засурмлю́ в сурму́ я та всі, що зо мною, то засурмите́ в су́рми й ви навколо всього табо́ру, та й скажете: меч за Господа та за Гедеона!“
Kaimah hoi ka taengah kaom kaminawk boih mah mongkah uengh o naah, nihcae ataihaih kahni im taeng boih ah mongkah to ueng o thuih loe, Angraeng hoi Gideon ih sumsen, tiah hang oh, tiah a naa.
19 І прийшов Гедеон та сотня мужів, що з ним, до кра́ю табо́ру, на початку середньої сторо́жі, коли тільки но поставили сторо́жу. І засурми́ли вони в су́рми, і побили гле́ки, що в їхніх руках.
To pongah Gideon hoi a taengah kaom kami cumvaitonawk to angthawk o moe, qum taning ih misatoep angthlaenghaih tue phak naah, nihcae ataihaih kahni imtaeng ah a caeh o; to naah mongkah to uengh o moe, a ban ah sin o ih long laomnawk to vah o phaeng.
20 І засурми́ли три відділи в су́рми, і поторо́щили гле́ки, і тримали рукою своєї ліви́ці смолоски́па, а рукою своєї прави́ці — су́рми, щоб сурми́ти. І кричали вони: „Меч за Господа та за Гедеона!“
To naah abu thumto ah tapraek ih kaminawk boih mah mongkah to ueng o; long laomnawk to a vah o phaeng, banqoi bang hoiah hmaithaw to sin o moe, bantang bang hoiah mongkah to a sin o; Angraeng hoi Gideon ih sumsen, tiah a hang o.
21 І стояли кожен на своїм місці навко́ло табо́ру, а ввесь та́бір бігав, і вони кричали й утікали.
Kaminawk boih kahni im taengah angdoet o naah, Midian kaminawk to cawnh o boih; cawnh hoiah a hangh o.
22 І засурми́ли три сотні су́рем, а Господь обернув меча одного на о́дного та на ввесь та́бір. І та́бір побіг аж до Бет-Гашшітта до Церери, аж до Сефат-Авел-Мехоли при Таббаті.
Kami cumvai thumtonawk mah mongkah uengh o naah, Angraeng mah misatuh kaminawk boih, angmacae ampuinawk to sumsen hoiah tuksak; misatuh kaminawk loe Zererah ahmuen Beth-Shittah vangpui ah, Tabbath vangpui taengah kaom Abel-Meholah ramri karoek to cawnh o.
23 І були скликані ізра́їльтяни з Нефтали́му, і з Асиру, і з усього Манасі́ї, — і вони гналися за мідіяні́тянами.
Naphtali, Asher hoi Manasseh ih kaminawk boih nawnto amhong o moe, Midian kaminawk to patom o.
24 А по всіх Єфремових гора́х Гедеон послав послів, говорячи: „Зійдіть навпере́йми мідіяні́тян, і заступіть їм воду аж до Бет-Бари та Йорда́н“. І скликали всіх Єфремових людей, та й заступили воду аж до Бет-Бари та Йорда́н.
Midian kaminawk tuk hanah, Jordan vapui hoi Beth-Barah avang khoek to caeh oh loe, a ngang oh tiah, Gideon mah Ephraim mae boih ah laicaeh to patoeh. To pacoengah Ephraim kaminawk boih nawnto amkhueng o moe, Jordan vapui taeng Berth-Barah avang khoek to angang o.
25 І вони захопи́ли двох мідіяні́тянських князі́в: Орева та Зеева, і вбили Орева в Цур-Ореві, а Зеева вбили в Екев-Зееві. І гналися за мідіянітянами, а го́лови Орева та Зеева перене́сли до Гедеона на той бік Йорда́ну.
Midian kaminawk zaehoikung misatuh angraeng hnetto, Oreb hoi Zeeb to a naeh o; Oreb to Oreb lungsong nuiah a hum o moe, Zeeb to Zeeb misurtui pasawhaih ahmuen ah a hum o. Midian kaminawk to patom o moe, Jordan vapui yaeh ah kaom Gideon khaeah Oreb hoi Zeeb ih lu to a sin pae o.
