Книга Суддів 5
1 І співала Дево́ра й Бара́к, син Авіноамів, того дня, говорячи:
Then Deborah and Barak the son of Abinoam sang on that day, saying,
2 „Що в Ізраїлі закнязюва́ли князі́, що наро́д себе же́ртвувати став, — поблагослові́те ви Господа!
"Because the leaders took the lead in Israel, because the people offered themselves willingly, be blessed, YHWH.
3 Почуйте, царі, уші наставте, князі: я — Господе́ві я буду співати, виспі́вувати буду Господа, Бога Ізраїля!
"Hear, you kings. Give ear, you princes. I, even I, will sing to YHWH. I will sing praise to YHWH, the God of Israel.
4 Господи, — як Ти йшов із Сеїру, як виходив із поля едо́мського, то тремтіла земля, також капало небо, і хмари дощи́ли водою.
"YHWH, when you went forth out of Seir, when you marched out of the field of Edom, the earth trembled, the sky also dropped. Yes, the clouds dropped water.
5 Перед Господнім лицем розпливалися гори, — цей Сіна́й перед Господом, Богом Ізраїля.
The mountains quaked at the presence of YHWH, even Sinai, at the presence of YHWH, the God of Israel.
6 За днів Шамґара, сина Анатового, спорожніли доро́ги, подоро́жні ж ходили крутими доро́гами.
"In the days of Shamgar the son of Anath, in the days of Jael, the highways were unoccupied. The travelers walked through byways.
7 Нестало селя́нства в Ізраїлі, не стало, аж поки я не повстала, Дево́ра, аж поки я не повстала, мати в Ізраїлі.
The rulers ceased in Israel. They ceased until I, Deborah, arose; Until I arose a mother in Israel.
8 Коли вибрав нови́х він богі́в, тоді в брамах війна зачала́сь. Поправді кажу́ вам, — небачений щит був і спис в сорок тисяч Ізраїля!
They chose new gods. Then war was in the gates. Was there a shield or spear seen among forty thousand in Israel?
9 Серце моє до Ізраїлевих тих начальників, що жертвуються для наро́ду, — поблагословіте ви Господа!
My heart is toward the leaders of Israel, who offered themselves willingly among the people. Bless YHWH.
10 Ті, хто їздить на білих осли́цях, хто сидить на килима́х та дорогою ходить, — оповідайте!
"Speak, you who ride on white donkeys, you who sit on saddle blankets, and you who walk by the way.
11 Через крик при ділі́нні здоби́чі між місця́ми, де воду беру́ть, — там виспівують правди Господні, правди селя́нства Його у Ізраїлі. Тоді то зійшов був до брам Господній наро́д.
Far from the noise of archers, in the places of drawing water, there they will rehearse the righteous acts of YHWH, the righteous acts of his rule in Israel. "Then the people of YHWH went down to the gates.
12 Збудися, збудися, Дево́ро! Збудися, збудися, — і пісню співай! Устань, Бара́ку, і візьми до неволі своїх полоне́них, сину Авіноа́мів!
'Awake, awake, Deborah. Awaken the multitudes of a nation. Awake, awake, sing a song. Be strong. Arise, Barak. And Deborah, strengthen Barak. And lead away your captives, son of Abinoam.'
13 Тоді позосталий зійшов до поту́жних наро́ду, проти хоробрих Господь був до мене зійшов.
"Then a remnant of the nobles came down. The people of YHWH marched down to me against the mighty.
14 Від Єфрема прийшли були ті, що в Амали́ку їх корень; Веніямин за тобою, серед наро́дів твоїх; від Махі́ра зійшли були провідники́; а від Завуло́на оті, хто веде пером пи́саря.
From Ephraim those who uprooted Amalek came out, following you, Benjamin, among your peoples; out of Makir leaders came down, and out of Zebulun those that handle the staff of office.
15 І князі Іссахарові ра́зом з Дево́рою, і Іссаха́р, як Бара́к, був відпу́щений пішки в долину. Великі виві́дування у Рувимових відділах!
And the princes of Issachar were with Deborah. As was Issachar, so was Barak. They rushed into the valley at his feet. By the watercourses of Reuben, there were great resolves of heart.
16 Чого ти усівсь між коша́рами, щоб слухати ме́кання стад? Великі виві́дування у Рувимових відділах!
Why did you sit among the sheepfolds, to hear the piping for the flocks? At the divisions of Reuben there were great searchings of heart.
17 Пробуває Ґілеад на тім боці Йорда́ну, а Дан — чому на кораблях буде ме́шкати він? На березі моря осівся Аси́р, і при потоках своїх пробува́є.
Gilead lived beyond the Jordan. Why did Dan remain in ships? Asher sat still at the haven of the sea, and lived by his harbors.
18 Завуло́н — це народ, що прирік свою душу на смерть, а Нефтали́м — на польови́х висота́х.
Zebulun was a people that risked their lives even to death; Naphtali also, on the high places of the field.
19 Царі прибули́, воювали, тоді воювали царі ханаанські в Таанах при воді Меґідда, та здоби́чі срібла не взяли́.
The kings came and fought, then the kings of Canaan fought at Taanach by the waters of Megiddo. They took no plunder of silver.
20 Із неба войовано, — зо́рі з доріг своїх битих воювали з Сісерою.
From the sky the stars fought. From their courses, they fought against Sisera.
21 Кішонський поті́к позмітав їх, поті́к стародавній, Кішонський потік. З силою будеш ступати, о душе́ моя!
The river Kishon swept them away, that ancient river, the river Kishon. My soul, march on with strength.
22 Тоді стукотіли копи́та коня від бігу швидко́го, від бігу його скакуні́в!
Then the horse hoofs pounded because of the galloping, the galloping of their steeds.
23 „Прокляні́те Мероза“, каже Ангол Господній, „проклясти́ — прокляні́ть його ме́шканців, бо вони не прийшли Господе́ві на поміч, Господе́ві на поміч з хоробрими!“
Curse Meroz, said the angel of YHWH. Curse bitterly its inhabitants, because they did not come to help YHWH, to help YHWH against the mighty.
24 Нехай буде благословенна між жінка́ми Яїл, жінка кенаиеянина Хевера, — нехай буде благословенна вона між жінка́ми в наметі.
Jael shall be blessed above women, the wife of Heber the Kenite; blessed shall she be above women in the tent.
25 Води́ він просив — подала́ молока, у царській чаші прине́сла п'янке́ молоко.
He asked for water. She gave him milk. She brought him curds in a princely bowl.
26 Ліву руку свою до кілка́ простягає, а прави́цю свою — до молотка́ робітни́чого. І вгатила Сісеру, і розбила вона йому го́лову, і скро́ню розбила й пробила йому́.
She put her hand to the tent peg, and her right hand to the workmen's hammer. She struck Sisera, she pierced his head; she shattered and struck through his temple.
27 Між но́ги її він схилився, упав і лежав, між но́ги її він схилився, упав, — де схиливсь, там забитий упав.
At her feet he collapsed, he fell, he lay. At her feet he collapsed, he fell. Where he collapsed, there he fell down, destroyed.
28 Через вікно виглядала та голосила Сісе́рина мати крізь ґрати: „Чому коле́сниця його припізни́лась вернутись? Чому припізнились коле́са запря́жок його?“
Through the window she looked out. Sisera's mother cried out through the lattice, 'Why is his chariot so long in coming? Why are the hoofbeats of his chariots delayed?'
29 Мудрі княги́ні її дають відповідь їй, та й вона сама відповідає собі:
Her wise princesses answered her; indeed, she answers herself,
30 „Ось здо́бич знахо́дять та ділять вони, — бра́нка, дві бра́нці на кожного му́жа! А здо́бич із шат кольоро́вих — Сісері, здобич із шат кольоро́вих, різноба́рвна ткани́на, на два боки гапто́вана, — жінці на шию“.
'Have they not found, have they not divided the spoil? A womb or two for every man; to Sisera a spoil of dyed garments, A spoil of dyed garments embroidered, Of dyed garments embroidered on both sides, for the neck of the plunderer?'
31 Нехай отак згинуть усі вороги Твої, Господи! А хто любить Його, той як сонце, що сходить у силі своїй!“І Край мав мир сорок літ.
So let all your enemies perish, YHWH, but let those who love you be as the sun when it rises forth in its strength." And the land had rest forty years.
