Ісус Навин 9

1 І сталося, коли це почули всі царі, що по той бік Йорда́ну, на горі та на поді́ллі, та на всім бе́резі Великого моря навпроти Лива́ну: хітте́янин, і аморе́янин, ханаане́янин, періззе́янин, хівве́янин і євусе́янин,

约旦河西，住山地、高原，并对着黎巴嫩山沿大海一带的诸王，就是赫人、亚摩利人、迦南人、比利洗人、希未人、耶布斯人的诸王，听见这事，

2 то вони зібралися ра́зом, щоб однодушно воювати проти Ісуса та проти Ізраїля.

就都聚集，同心合意地要与约书亚和以色列人争战。

3 А ме́шканці Ґів'ону почули, що́ Ісус зробив Єрихо́нові та Аєві,

基遍的居民听见约书亚向耶利哥和艾城所行的事，

4 то зробили й вони хитрість. І пішли вони, і забезпе́чились живністю на дорогу, — і взяли́ повити́рані мішки для ослів своїх, і бурдюки́ для вина повити́рані, і потріскані, і пов'я́зані,

就设诡计，假充使者，拿旧口袋和破裂缝补的旧皮酒袋驮在驴上，

5 і взуття повитиране та пола́тане на їхніх ногах, і одежа на них поношена, а ввесь хліб їхньої поживи на дорогу був сухий, заплісні́лий.

将补过的旧鞋穿在脚上，把旧衣服穿在身上；他们所带的饼都是干的，长了霉了。

6 І пішли вони до Ісуса, до табо́ру в Ґілґалі, та й сказали до нього та до мужів Ізраїлевих: „Ми прийшли з далекого кра́ю, а ви тепер складіть з нами умову“.

他们到吉甲营中见约书亚，对他和以色列人说：“我们是从远方来的，现在求你与我们立约。”

7 І сказали Ізраїлеві мужі до хівве́ян: „Може ви сидите́ побли́зу нас, то я́к ми складемо з вами умову?“

以色列人对这些希未人说：“只怕你们是住在我们中间的；若是这样，怎能和你们立约呢？”

8 І сказали вони до Ісуса: „Ми твої раби“. А Ісус сказав до них: „Хто́ ви та звідки прихо́дите?“

他们对约书亚说：“我们是你的仆人。”约书亚问他们说：“你们是什么人？是从哪里来的？”

9 І вони сказали йому: „З дуже далекого кра́ю прийшли твої раби до Йме́ння Господа, Бога твого, бо ми чули чутку про Нього, і все, що́ Він зробив був в Єгипті,

他们回答说：“仆人从极远之地而来，是因听见耶和华—你 神的名声和他在埃及所行的一切事，

10 і все, що́ Він зробив двом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, — Сигонові, цареві хешбонському, та Оґові, цареві башанському, що в Аштароті.

并他向约旦河东的两个亚摩利王，就是希实本王西宏和在亚斯他录的巴珊王噩一切所行的事。

11 І сказали до нас наші старші́ та всі ме́шканці нашого кра́ю, говорячи: Візьміть у свою руку поживу на дорогу, і йдіть навпроти них та й скажете їм: Ми ваші раби, а тепер складіть із нами умову.

我们的长老和我们那地的一切居民对我们说：‘你们手里要带着路上用的食物去迎接以色列人，对他们说：我们是你们的仆人；现在求你们与我们立约。’

12 Оце наш хліб: теплим ми забезпечилися ним у поживу на дорогу з наших домів у день нашого ви́ходу, щоб іти до вас, а тепер ось він висох і став заплісні́лий.

我们出来要往你们这里来的日子，从家里带出来的这饼还是热的；看哪，现在都干了，长了霉了。

13 А ці бурдюки́ вина, що понапо́внювали ми нові, ось поде́рлися! А ось одежа наша та взуття́ наше повитира́лося від цієї дуже далекої дороги“.

这皮酒袋，我们盛酒的时候还是新的；看哪，现在已经破裂。我们这衣服和鞋，因为道路甚远，也都穿旧了。”

14 І взяли́ люди з їхньої поживи на дорогу, а Господніх уст не питали.

以色列人受了他们些食物，并没有求问耶和华。

15 І вчинив їм Ісус мир, і склав з ними умову, щоб зоставити їх при житті, і присягнули їм начальники громади.

于是约书亚与他们讲和，与他们立约，容他们活着；会众的首领也向他们起誓。

16 І сталося по трьох днях по тому, як склали з ними умову, то почули, що близькі́ вони до нього, і сидять вони поміж ними.

以色列人与他们立约之后，过了三天才听见他们是近邻，住在以色列人中间的。

17 І рушили Ізраїлеві сини, і третього дня прибули́ до їхніх міст. А їхні міста: Ґів'он, і Кефіра, і Беерот, і Кір'ят-Єарім.

以色列人起行，第三天到了他们的城邑，就是基遍、基非拉、比录、基列·耶琳。

18 І не повбивали їх Ізраїлеві сини, бо начальники громади присягли́ були їм Господом, Богом Ізраїля. І нарікала вся громада на начальників.

因为会众的首领已经指着耶和华—以色列的 神向他们起誓，所以以色列人不击杀他们；全会众就向首领发怨言。

19 І сказали всі начальники до всієї громади: „Ми присягнули їм Господом, Богом Ізраїля, а тепер ми не можемо доторкнутися до них.

众首领对全会众说：“我们已经指着耶和华—以色列的 神向他们起誓，现在我们不能害他们。

20 Оце зробімо їм, — позоставимо їх при житті, і не буде на нас гніву за прися́гу, що ми присягнули їм“.

我们要如此待他们，容他们活着，免得有忿怒因我们所起的誓临到我们身上。”

21 І сказали до них начальники: „Нехай вони живуть“. І стали вони рубати дро́ва та носи́ти воду для всієї громади, як говорили їм начальники.

首领又对会众说：“要容他们活着。”于是他们为全会众作了劈柴挑水的人，正如首领对他们所说的话。

22 І покликав їх Ісус, і промовляв до них, говорячи: „Чому́ ви обмани́ли нас, говорячи: Ми дуже далекі від вас, а ви ось сидите́ серед нас?

约书亚召了他们来，对他们说：“为什么欺哄我们说‘我们离你们甚远’呢？其实你们是住在我们中间。

23 А тепер ви прокля́ті, і не переведеться з-посеред вас раб, і рубачі́ дров, і носії́ води для дому Бога мого“.

现在你们是被咒诅的！你们中间的人必断不了作奴仆，为我 神的殿作劈柴挑水的人。”

24 А вони відповіли Ісусові та й сказали: „Бо справді ви́явлено рабам твоїм, що Господь, Бог твій, наказав Мойсеєві, Своєму рабові, дати вам увесь цей край, і ви́губити всіх ме́шканців цієї землі перед вами. І ми дуже налякалися за своє життя зо страху перед вами, і зробили оцю річ.

他们回答约书亚说：“因为有人实在告诉你的仆人，耶和华—你的 神曾吩咐他的仆人摩西，把这全地赐给你们，并在你们面前灭绝这地的一切居民，所以我们为你们的缘故甚怕丧命，就行了这事。

25 А тепер ми оце в руці твоїй: я́к добре, і я́к справедливо в оча́х твоїх учинити нам, учини“.

现在我们在你手中，你以怎样待我们为善为正，就怎样做吧！”

26 І він зробив їм так, — і врятував їх від руки Ізраїлевих синів, і не повбивали їх.

于是约书亚这样待他们，救他们脱离以色列人的手，以色列人就没有杀他们。

27 І дав їх Ісус того дня за рубачі́в дров та за носії́в води для громади й для Господнього же́ртівника, і так є аж до цього дня, до місця, яке він вибере.

当日约书亚使他们在耶和华所要选择的地方，为会众和耶和华的坛作劈柴挑水的人，直到今日。