Ісус Навин 2

1 І послав Ісус, син Нави́нів, із Ситті́му двох таємних виві́дувачів, говорячи: „Ідіть, розгляньте цей край та Єрихо́н“. І вони пішли, і ввійшли до дому однієї блудни́ці, а ім'я́ їй Раха́в. І переночува́ли вони там.

Bangʼe Joshua wuod Nun nooro jonon piny ariyo lingʼ-lingʼ moa Shitim. Nowachonegi niya, “Dhiuru, ungʼi pinyni, to moloyo Jeriko.” Omiyo negidhi ma gidonjo e od dhako moro mandhaga ma nyinge Rahab, mi gidak kanyo.

2 І було донесено єрихо́нському царе́ві, говорячи: „Ось цієї но́чі прийшли сюди якісь люди з Ізраїлевих синів, щоб ви́відати цей край“.

Ruodh Jeriko nonyisi niya, “Ngʼe ni jo-Israel moko osebiro ka gotienoni mondo onon pinywa.”

3 І послав єрихо́нський цар до Раха́ви, говорячи: „Виведи тих людей, що до тебе прийшли, що ввійшли до твого дому, бо вони прийшли, щоб ви́відати ввесь цей край“.

Omiyo ruodh Jeriko nooro wach ni Rahab niya, “Gol oko jogo mane obiro iri kendo odonjo e odi, nikech gisebiro mondo gitim nonro ma lingʼ-lingʼ e pinyni duto.”

4 А та жінка взяла́ двох тих людей, та й сховала їх. І сказала: „Так, прихо́дили були до мене ті люди, та я не знала, звідки вони.

Kata kamano, Rahab nosekawo ji ariyogi kendo opandogi. Nowacho niya, “En adier, ni jogi nobiro ira, to ne ok angʼeyo ni gia kanye.

5 А коли замика́лася брама зо сме́рком, то ті люди вийшли. Не знаю, куди ті люди пішли. Швидко женіться за ними, то ви дожене́те їх“.

E seche mag angʼich welo, e sa michiegoe dhoranga dala maduongʼ, jogi nowuok. Ok angʼeyo yo mane gidhiyoe. Ringuru bangʼ-gi piyo. Unyalo makogi.”

6 А вона відвела́ їх на дах, та й сховала їх у жмута́х льо́ну, що були зложені в неї на даху́.

To chutho, noyudo ka osepando jogi ewi tado e bwo othith mane opedhi ewi tado kanyo.

7 А ті люди погналися за ними йорда́нською дорогою аж до бро́дів; а браму замкнули, як тільки вийшла погоня за ними.

Omiyo oganda mar ruodh pinyno nowuok piyo ka gilawogi e yo mochiko aora Jordan, kendo mana gisano ka jogo mane lawogi nosewuok oko, dhorangajno nolor.

8 І поки вони лягли спати, то вона ввійшла до них на дах,

Kane jonon pinygo ne pok odhi nindo, dhakoni noidho modhi ewi tado,

9 і сказала до тих людей: „Я знаю, що Господь дав вам цей край, і що жах перед вами напав на нас, і що всі ме́шканці цього кра́ю умлівають зо страху перед вами.

kendo mowachonegi niya, “Angʼeyo ni Jehova Nyasaye osemiyou pinyni kendo mano osemiyo luoro omako ngʼato ka ngʼato kuomwa, omiyo joma odak e pinyni kihondko osemako nikech un.

10 Бо ми чули те, що Господь висушив воду Червоного моря перед вами, коли ви вихо́дили з Єгипту, і що́ зробили ви обом аморейським царям, що по той бік Йорда́ну, Сигонові та Оґові, яких ви вчинили закля́ттям.

Wasewinjo kaka Jehova Nyasaye nomiyo pi Nam Makwar oduono kane uwuok e piny Misri, kendo gima ne utimone Sihon kod Og, ruodhi ariyo mag jo-Amor modak yo wuok chiengʼ mar aora Jordan, mane uketho chuth.

11 І чули ми це, і зомліло наше серце, і не стало вже духу в люди́ни зо стра́ху перед вами, бо Господь, Бог ваш, — Він Бог на небеса́х угорі́ й на землі долі!

Kane wawinjo wachno, to kihondko nomakowa kendo chir duto mane ngʼato angʼata nigo norumo nikech un, kendo nikech Jehova Nyasaye ma Nyasachu en Nyasaye manie polo malo kendo e piny mwalo.

12 А тепер присягніть мені Го́сподом, що як я вчинила з вами ми́лість, так зробите й ви ми́лість з домом батька мого, і дасте мені правдивого знака.

“Kuom mano, kwongʼrenauru gi Jehova Nyasaye ni ubiro ngʼwonone jooda, nikech an bende asetimonu ngʼwono. Singrenauru

13 І зоставите при житті ба́тька мото, і матір мою, і братів моїх, і сесте́р моїх, і все, що їхнє, і врятуєте наше життя від смерти“.

ni ubiro ngʼwonone wuonwa kod minwa, owetena kod nyiminena, kod jogegi duto, kendo ni ubiro resowa mondo kik watho.”

14 І сказали їй ті люди: „Душа наша за вас нехай віддана буде на смерть, якщо ви не відкриєте цієї нашої справи. І буде, коли Господь передава́тиме нам оцей край, то ми вчинимо тобі милість та правду“.

Jogi nowachone adier niya, “Ngimau en ngimawa! Ka ok uwacho gino ma watimo, to wabiro bedo kodu gi ngʼwono kod ratiro e ndalo ma Jehova Nyasaye nomiwa pinyni.”

15 І вона спустила їх шну́ром через вікно, бо дім її був у стіні́ місько́го му́ру, і в мурі вона жила́.

Omiyo nolorogi piny gi tol ka giluwo dirisa, nikech ot mane odakie ne ochwogi e kor ohinga mar dala maduongʼ.

16 І сказала вона їм: „Ідіть на го́ру, щоб не спіткала вас погоня. І ховайтеся там три дні, аж поки не ве́рнеться пого́ня, а пото́му пі́дете своєю дорогою“.

E sa onogo nowachonegi niya, “Dhiuru e got mondo joma lawou kik yudu. Ponduru kuno kuom ndalo adek nyaka giduogi; eka udhi nyime giwuodhu.”

17 І сказали до неї ті люди: „Ми будемо чисті від цієї прися́ги тобі, що ти заприсягла́ нас, якщо ти не вчиниш так.

Jogi nowachone niya, “Kwongʼ ma isemiyo wakwongʼore godo ok otweyowa,

18 Оце, як ми будемо вхо́дити до краю, то ти прив'яжеш шнурка́ з цієї нитки че́рвені в вікні, що ти ним нас спустила. А батька свого, і матір свою, і братів своїх, і ввесь дім свого батька збереш до себе до до́му.

makmana, chiengʼ mwadonjo e pinyni, to nyaka itwe tol makwarni e dirisa kama ilorowanie, kendo nyaka ikel wuonu gi minu, oweteni gi joodi duto ei odi.

19 І буде, — усі, хто вийде а дверей твого дому назо́вні, кров його на голові його, а ми чисті. А всі, хто буде в домі з тобою, кров його на голові нашій, якщо наша рука буде на ньому.

Ka dipo ni ngʼato owuok e odi modhi e yore mag mier, rembe enobed e wiye owuon; ok enobed wachwa. To ne ngʼatno manobed kodi ei ot, rembe nobedi e wiwa ka dipo ni lwedo moro nomule.

20 А коли ти відкриєш цю нашу справу, то ми будемо чисті від прися́ги тобі, якою ти заприсягла нас“.

Makmana, ka dipo ni iwacho gino ma watimo, to inigonywa kuom kwongʼruok mane iketowa wakwongʼore godo.”

21 А вона сказала: „Як ви сказали, нехай буде воно так“. І відпустила їх, а вони пішли. І вона прив'язала в вікні червоного су́каного шнурка́.

Nowachonegi niya, “Wawinjore! Kendo mondo obed kaka uwachono.” Omiyo ne ogologi mi gidhi. Bangʼe notweyo tol makwar e dirisa.

22 І вони пішли, і вийшли на го́ру, та й сиділи там три дні, аж поки вернулася пого́ня. І шукала погоня по всій дорозі, та не знайшла їх.

Kane gisea, negidhi nyaka e gode mi gidak kuno kuom ndalo adek, manyaka joma ne lawogi otieko manyo kuonde duto ka giluwo yo mi gidwogo ma ok giyudogi.

23 І повернулися ті два му́жі, і зійшли з гори, і перейшли Йорда́н, і прийшли до Ісуса, сина Нави́нового, та й розповіли́ йому все, що їх спітка́ло.

Eka jonon piny ariyogi nolor oa e gode. Negingʼado aora, mi gidhi ir Joshua wuod Nun, kendo giwachone gigo duto mane otimorenigi.

24 І сказали вони до Ісуса: „Справді Госпо́дь дав у нашу руку всю цю землю, а всі ме́шканці цього кра́ю омліли зо стра́ху перед нами“.

Negiwachone Joshua niya, “Adiera, Jehova Nyasaye osechiwo pinyni duto e lwetwa, bende jogo modak e pinyno kihondko osemako nikech wan.”