Від Івана 7
1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
After these things, Jesus was walking in Galilee, for he wouldn’t walk in Judea, because the Jews sought to kill him.
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
Now the feast of the Jews, the Feast of Booths, was at hand.
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
His brothers therefore said to him, “Depart from here and go into Judea, that your disciples also may see your works which you do.
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
For no one does anything in secret while he seeks to be known openly. If you do these things, reveal yourself to the world.”
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
For even his brothers didn’t believe in him.
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
Jesus therefore said to them, “My time has not yet come, but your time is always ready.
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
The world can’t hate you, but it hates me, because I testify about it, that its works are evil.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
You go up to the feast. I am not yet going up to this feast, because my time is not yet fulfilled.”
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
Having said these things to them, he stayed in Galilee.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
But when his brothers had gone up to the feast, then he also went up, not publicly, but as it were in secret.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
The Jews therefore sought him at the feast, and said, “Where is he?”
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
There was much murmuring among the multitudes concerning him. Some said, “He is a good man.” Others said, “Not so, but he leads the multitude astray.”
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
Yet no one spoke openly of him for fear of the Jews.
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
But when it was now the middle of the feast, Jesus went up into the temple and taught.
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
The Jews therefore marveled, saying, “How does this man know letters, having never been educated?”
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
Jesus therefore answered them, “My teaching is not mine, but his who sent me.
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
If anyone desires to do his will, he will know about the teaching, whether it is from God or if I am speaking from myself.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
He who speaks from himself seeks his own glory, but he who seeks the glory of him who sent him is true, and no unrighteousness is in him.
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
Didn’t Moses give you the law, and yet none of you keeps the law? Why do you seek to kill me?”
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
The multitude answered, “You have a demon! Who seeks to kill you?”
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
Jesus answered them, “I did one work and you all marvel because of it.
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
Moses has given you circumcision (not that it is of Moses, but of the fathers), and on the Sabbath you circumcise a boy.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
If a boy receives circumcision on the Sabbath, that the law of Moses may not be broken, are you angry with me because I made a man completely healthy on the Sabbath?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
Don’t judge according to appearance, but judge righteous judgment.”
25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
Therefore some of them of Jerusalem said, “Isn’t this he whom they seek to kill?
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
Behold, he speaks openly, and they say nothing to him. Can it be that the rulers indeed know that this is truly the Christ?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
However, we know where this man comes from, but when the Christ comes, no one will know where he comes from.”
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
Jesus therefore cried out in the temple, teaching and saying, “You both know me, and know where I am from. I have not come of myself, but he who sent me is true, whom you don’t know.
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
I know him, because I am from him, and he sent me.”
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
They sought therefore to take him; but no one laid a hand on him, because his hour had not yet come.
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
But of the multitude, many believed in him. They said, “When the Christ comes, he won’t do more signs than those which this man has done, will he?”
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
The Pharisees heard the multitude murmuring these things concerning him, and the chief priests and the Pharisees sent officers to arrest him.
33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
Then Jesus said, “I will be with you a little while longer, then I go to him who sent me.
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
You will seek me and won’t find me. You can’t come where I am.”
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
The Jews therefore said among themselves, “Where will this man go that we won’t find him? Will he go to the Dispersion among the Greeks and teach the Greeks?
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
What is this word that he said, ‘You will seek me, and won’t find me;’ and ‘Where I am, you can’t come’?”
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
Now on the last and greatest day of the feast, Jesus stood and cried out, “If anyone is thirsty, let him come to me and drink!
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
He who believes in me, as the Scripture has said, from within him will flow rivers of living water.”
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
But he said this about the Spirit, which those believing in him were to receive. For the Holy Spirit was not yet given, because Jesus wasn’t yet glorified.
40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
Many of the multitude therefore, when they heard these words, said, “This is truly the prophet.”
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
Others said, “This is the Christ.” But some said, “What, does the Christ come out of Galilee?
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
Hasn’t the Scripture said that the Christ comes of the offspring of David, and from Bethlehem, the village where David was?”
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
So a division arose in the multitude because of him.
44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
Some of them would have arrested him, but no one laid hands on him.
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
The officers therefore came to the chief priests and Pharisees; and they said to them, “Why didn’t you bring him?”
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
The officers answered, “No man ever spoke like this man!”
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
The Pharisees therefore answered them, “You aren’t also led astray, are you?
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
Have any of the rulers or any of the Pharisees believed in him?
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
But this multitude that doesn’t know the law is cursed.”
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
Nicodemus (he who came to him by night, being one of them) said to them,
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
“Does our law judge a man unless it first hears from him personally and knows what he does?”
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
They answered him, “Are you also from Galilee? Search and see that no prophet has arisen out of Galilee.”
53 І до дому свого́ пішов кожен.
Everyone went to his own house,
