Від Івана 7
1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
After these things Jesus walked in Galilee: for he would not walk in Jewry, because the Jews sought to kill him.
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
Now the Jew’s feast of tabernacles was at hand.
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
His brothers therefore said to him, Depart hence, and go into Judaea, that your disciples also may see the works that you do.
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
For there is no man that does any thing in secret, and he himself seeks to be known openly. If you do these things, show yourself to the world.
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
For neither did his brothers believe in him.
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
Then Jesus said to them, My time is not yet come: but your time is always ready.
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
The world cannot hate you; but me it hates, because I testify of it, that the works thereof are evil.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
Go you up to this feast: I go not up yet to this feast: for my time is not yet full come.
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
When he had said these words to them, he stayed still in Galilee.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
But when his brothers were gone up, then went he also up to the feast, not openly, but as it were in secret.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
Then the Jews sought him at the feast, and said, Where is he?
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
And there was much murmuring among the people concerning him: for some said, He is a good man: others said, No; but he deceives the people.
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
However, no man spoke openly of him for fear of the Jews.
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
Now about the middle of the feast Jesus went up into the temple, and taught.
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
And the Jews marveled, saying, How knows this man letters, having never learned?
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
Jesus answered them, and said, My doctrine is not mine, but his that sent me.
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
If any man will do his will, he shall know of the doctrine, whether it be of God, or whether I speak of myself.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
He that speaks of himself seeks his own glory: but he that seeks his glory that sent him, the same is true, and no unrighteousness is in him.
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
Did not Moses give you the law, and yet none of you keeps the law? Why go you about to kill me?
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
The people answered and said, You have a devil: who goes about to kill you?
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
Jesus answered and said to them, I have done one work, and you all marvel.
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
Moses therefore gave to you circumcision; (not because it is of Moses, but of the fathers; ) and you on the sabbath day circumcise a man.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
If a man on the sabbath day receive circumcision, that the law of Moses should not be broken; are you angry at me, because I have made a man every whit whole on the sabbath day?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
Judge not according to the appearance, but judge righteous judgment.
25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
Then said some of them of Jerusalem, Is not this he, whom they seek to kill?
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
But, see, he speaks boldly, and they say nothing to him. Do the rulers know indeed that this is the very Christ?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
However, we know this man from where he is: but when Christ comes, no man knows from where he is.
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
Then cried Jesus in the temple as he taught, saying, You both know me, and you know from where I am: and I am not come of myself, but he that sent me is true, whom you know not.
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
But I know him: for I am from him, and he has sent me.
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
Then they sought to take him: but no man laid hands on him, because his hour was not yet come.
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
And many of the people believed on him, and said, When Christ comes, will he do more miracles than these which this man has done?
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
The Pharisees heard that the people murmured such things concerning him; and the Pharisees and the chief priests sent officers to take him.
33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
Then said Jesus to them, Yet a little while am I with you, and then I go to him that sent me.
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
You shall seek me, and shall not find me: and where I am, thither you cannot come.
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
Then said the Jews among themselves, Where will he go, that we shall not find him? will he go to the dispersed among the Gentiles, and teach the Gentiles?
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
What manner of saying is this that he said, You shall seek me, and shall not find me: and where I am, thither you cannot come?
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
In the last day, that great day of the feast, Jesus stood and cried, saying, If any man thirst, let him come to me, and drink.
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
He that believes on me, as the scripture has said, out of his belly shall flow rivers of living water.
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
(But this spoke he of the Spirit, which they that believe on him should receive: for the Holy Ghost was not yet given; because that Jesus was not yet glorified.)
40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
Many of the people therefore, when they heard this saying, said, Of a truth this is the Prophet.
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
Others said, This is the Christ. But some said, Shall Christ come out of Galilee?
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
Has not the scripture said, That Christ comes of the seed of David, and out of the town of Bethlehem, where David was?
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
So there was a division among the people because of him.
44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
And some of them would have taken him; but no man laid hands on him.
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
Then came the officers to the chief priests and Pharisees; and they said to them, Why have you not brought him?
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
The officers answered, Never man spoke like this man.
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
Then answered them the Pharisees, Are you also deceived?
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
Have any of the rulers or of the Pharisees believed on him?
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
But this people who knows not the law are cursed.
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
Nicodemus says to them, (he that came to Jesus by night, being one of them, )
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
Does our law judge any man, before it hear him, and know what he does?
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
They answered and said to him, Are you also of Galilee? Search, and look: for out of Galilee rises no prophet.
53 І до дому свого́ пішов кожен.
And every man went to his own house.
