Від Івана 7
1 Після цього Ісус ходив по Галілеї, не хотів бо ходи́ти по Юдеї, бо юдеї шукали наго́ди, щоб убити Його.
After these things Jesus walked about in Galilee: for He was not willing to walk about in Judea, because the Jews were seeking to kill Him.
2 А надхо́дило свято юдейське — Ку́чки.
And the feast of the Jews, tabernacles, was nigh.
3 І сказали до Нього брати Його: „Піди звідси, і йди до Юдеї, щоб і учні Твої побачили вчинки Твої, що Ти робиш.
Then His brothers said to Him; Depart hence, and go into Judea; in order that thy disciples shall see thy works which thou art doing. For no one does anything in secret, and Himself seeks to be public.
4 Тайкома́ бо не робить нічо́го ніхто, але сам прагне бути відо́мий. Коли Ти таке чиниш, то з'яви́ Себе світові“.
If thou doest these things, show thyself to the world.
5 Бо не вірували в Нього навіть брати Його!
For His brothers were not believing on Him.
6 А Ісус промовляє до них: „Не настав ще Мій час, але за́вжди готовий час ваш.
Jesus says to them, My time is not yet; but your time is always ready.
7 Вас нена́видіти світ не може, а Мене він нена́видить, бо Я сві́дчу про нього, що діла́ його злі.
The world is not able to hate you; but it hates me, because I testify against it, that its works are evil.
8 Ідіть на це свято, Я ж іще не піду́ на це свято, бо не ви́повнився ще Мій час“.
You go up to the feast: I do not go to this feast; because my time is not yet fulfilled.
9 Це сказавши до них, Він зоставсь у Галілеї.
Saying these things He remained in Galilee.
10 Коли ж вийшли на свято брати Його, тоді й Сам Він пішов, — не відкрито, але́ ніби по́тай.
And when His brothers went up to the feast, then Himself also went up, not openly, but in secret.
11 А юдеї за свята шукали Його та питали: „Де Він?“
Then the Jews were seeking Him at the feast, and saying, Where is He?
12 І поголо́ска велика про Нього в наро́ді була. Одні говорили: „Він добрий“, а інші казали: „Ні, — Він зводить з дороги наро́д“.
And there was much murmuring in the crowd concerning Him: some indeed were saying, That He is good; others were saying, No, but He deceives the multitude.
13 Та відкрито про Нього ніхто не казав, — бо боялись юдеїв.
No one indeed was speaking openly concerning Him on account of the fear of the Jews.
14 У половині вже свята Ісус у храм увійшов і навчав.
But the feast already being midway, Jesus came up into the temple, and was teaching.
15 І дивувались юдеї й казали: „Як Він знає Писа́ння, не вчившись?“
Then the Jews marveled, saying; How does this one know letters, never having been taught?
16 Відповів їм Ісус і сказав: „Наука Моя — не Моя, а Того, Хто послав Мене.
Then Jesus responded to them, and said, My teaching is not mine, but of Him that sent me;
17 Коли хоче хто волю чинити Його, той довідається про науку, чи від Бога вона, чи від Себе Самого кажу́ Я.
if any one may will to do His will, he shall know concerning the teaching, whether it is of God, or I speak for myself.
18 Хто говорить від себе самого, той власної слави шукає, а Хто слави шукає Того, Хто послав Його, Той правдивий, — і в Ньому неправедности нема.
He that speaketh from himself seeketh his own glory: he that seeketh the glory of Him that sent Him, the same is true, and there is no unrighteousness in Him.
19 Чи ж Зако́на вам дав не Мойсей? Та ніхто з вас Зако́на того не виконує. На́що хочете вбити Мене?“
Did not Moses give you the law? and no one of you does the law. Why do you seek to kill me?
20 Наро́д відповів: „Чи Ти де́мона маєш? Хто Тебе хоче вбити?“
And the multitude responded, Thou hast a demon: who seeks to kill thee?
21 Ісус відповів і сказав їм: „Одне ді́ло зробив Я, — і всі ви дивуєтесь.
Jesus responded and said to them, I did one work, and you were all astonished.
22 Через це Мойсей дав обрі́зання вам, — не тому́, що воно від Мойсея, але від отців, — та ви й у суботу обрізуєте чоловіка.
Moses gave you circumcision, not that it is of Moses, but of the fathers, and you circumcise a man on the Sabbath.
23 Коли ж чоловік у суботу приймає обрі́зання, щоб Зако́ну Мойсеєвого не порушити, чого ж ре́мствуєте ви на Мене, що Я всю люди́ну в суботу вздоро́вив?
If a man receives circumcision on the Sabbath, in order that the law of Moses may not be broken; are you mad at me, because I made a man entirely whole on the Sabbath?
24 Не судіть за обличчям, але суд справедливий чиніть!“
Judge not according to sight, but judge righteous judgment.
25 Дехто ж з єрусали́млян казали: „Хіба́ це не Той, що Його шукають убити?
Then certain ones of Jerusalemites were saying, Is not this He whom they wished to kill?
26 Бо говорить відкрито ось Він, — і нічого не кажуть Йому. Чи то справді дізналися старші, що Він дійсно Христос?
And behold He speaks publicly, and they say nothing to Him. Whether do the rulers truly know that He is the Christ?
27 Та ми знаєм Цього, звідки Він. Про Христа ж, коли при́йде, ніхто знати не бу́де, звідки Він“.
But we know Him whence He is: but when Christ may come, no one knows whence He is.
28 І скликнув у храмі Ісус, навчаючи й кажучи: „І Мене знаєте ви, і знаєте, звідки Я. А Я не прийшов Сам від Себе; правдивий же Той, Хто послав Мене, що Його ви не знаєте.
Then Jesus cried out in the temple, teaching and saying, You indeed know me, and know whence I am; and I have not come of myself, but the one sending me is true, whom you do not know.
29 Я знаю Його, — Я бо від Нього, і послав Мене Він!“
I know Him, because I am with Him, and He sent me.
30 Тож шукали вони, щоб схопи́ти Його, та ніхто не наклав рук на Нього, — бо то ще не настала година Його́.
Then they were seeking to arrest Him: and no one laid a hand on Him, because His hour had not yet come.
31 А багато з наро́ду в Нього ввірували та казали: „Коли при́йде Христос, чи ж Він чу́да чинитиме більші, як чинить Оцей?“
And many from the multitude believed on Him; and continued to say, When Christ may come, will He do more miracles than this one is doing?
32 Фарисеї прочули такі поголо́ски про Нього в наро́ді. Тоді первосвященики та фарисеї послали свою́ службу, щоб схопи́ти Його.
The Pharisees heard the crowd murmuring these things concerning Him; and the chief priests and Pharisees sent officers, that they should arrest Him.
33 Ісус же сказав: „Ще недовго побу́ду Я з вами, та й до Того піду́, Хто послав Мене.
Then Jesus said, Yet a little while I am with you, and I go to Him that sent me.
34 Ви бу́дете шукати Мене, — і не зна́йдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете“.
You will seek me, and will not find me: and where I am, you are not able to come.
35 Тоді говорили юдеї між собою: „Куди це Він хоче йти, що не зна́йдемо Його? Чи не хоче йти до виселе́нців між греки, та й греків навчати?
Then the Jews said to themselves, Where is He about to go, that we shall not find Him? is He about to go into the Dispersion of the Greek, and teach the Greeks?
36 Що за слово, яке Він сказав: „Ви бу́дете шукати Мене, — і не знайдете; а туди, де Я є, ви прибути не можете?“
What is this word which He said, You shall seek me, and not find me: and where I am, you are not able to come?
37 А останнього великого дня свята Ісус стояв і кликав, говорячи: „Коли прагне хто з вас — нехай при́йде до Мене та й п'є!
And on the last great day of the feast, Jesus stood and continued to cry out, saying, If any one thirst, let him come and drink.
38 Хто вірує в Мене, як каже Писа́ння, то ріки живої води потечуть із утро́би його́“.
The one believing on me, as the Scripture said, out of his heart shall flow rivers of living water.
39 Це ж сказав Він про Духа, що мали прийняти Його, хто ввірував у Нього. Не було́ бо ще Духа на них, — не був бо Ісус ще просла́влений.
And He spoke this concerning the Spirit, whom those believing on Him were about to receive: for the Spirit was not yet; because Jesus was not yet glorified.
40 А багато з наро́ду, почувши слова́ ті, казали: „Він справді пророк!“
Then those hearing these words from the multitude, were saying, This is truly the prophet;
41 Інші казали: „Він Христос“. А ще інші казали: „Хіба при́йде Христос із Галілеї?
others were saying, He is the Christ; others were saying, For whether does Christ come out of Galilee?
42 Чи ж не каже Писа́ння, що Христос при́йде з роду Давидового, і з села Вифлеє́му, звідкіля́ був Давид?“
Did not the Scripture say, that Christ comes from the seed of David and from the village of Bethlehem, where David was?
43 Так повстала незгода в наро́ді з-за Нього.
Then there was a schism in the crowd on account of Him:
44 А де́котрі з них мали замір схопи́ти Його́, — та ніхто не поклав рук на Нього.
and some of them wished to arrest Him; but no one laid hands on Him.
45 І вернулася слу́жба до первосвящеників та фарисеїв, а ті їх запитали: „Чому не привели́ ви Його?“
Then the officers came to the chief priests and Pharisees, and they said to them, Why did you not bring Him?
46 Відказала та слу́жба: „Чоловік ще ніко́ли так не промовляв, як Оцей Чоловік“.
The officers responded, Never did a man so speak, as this man speaks.
47 А їм відповіли́ фарисеї: „Чи й вас із дороги не зве́дено?
And the Pharisees responded to them; Are ye also deceived?
48 Хіба́ хто з старши́х або з фарисеїв увірував у Нього?
Whether has any one of the rulers or of the Pharisees believed on Him?
49 Та прокля́тий народ, що не знає Зако́ну!“
But this crowd knowing not the law are accursed.
50 Говорить до них Никоди́м, що приходив до Ньо́го вночі, і що був один із них:
Nicodemus being one of them, says to them;
51 „Хіба судить Зако́н наш люди́ну, як перше її не вислухає, і не дізнається, що́ вона робить?“
Whether does our law judge a man, until it may first hear from him and know what he does?
52 Йому відповіли та сказали вони: „Чи й ти не з Галілеї? Досліди та побач, що не при́йде Пророк із Галілеї“.
They responded and said to him, Whither art thou also from Galilee? Search, and see that no prophet rises out of Galilee.
53 І до дому свого́ пішов кожен.
