Від Івана 5
1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
After these things there was a feast of the Jews, and Jesus went up to Jerusalem.
2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
And there was there in Jerusalem a certain place of baptizing, which was called in Hebrew Bethesda; and there were in it five porches.
3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
And in them were laid a great multitude of the sick, and the blind, and the lame, and the withered, waiting for the moving of the waters.
4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
For an angel, from time to time, descended into the baptistery, and moved the waters; and he who first went in, after the moving of the waters, was cured of whatever disease he had.
5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
And a certain man was there, who had been diseased thirty and eight years.
6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
Jesus saw him lying, and knew that his disease had been a long time upon him, and said to him: Desirest thou to be healed?
7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
And the sick man answered and said: Yes, my lord; but I have no one who, when the water is moved, will put me into the baptistery; but while I am coming, another descendeth before me.
8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
Jesus said to him: Arise, take up thy bed, and walk.
9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
And immediately the man was healed; and he arose, took up his bed, and walked; and it was the sabbath day.
10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
And the Jews said to him that was healed: It is the sabbath; it is not lawful for thee to bear thy bed.
11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
But he answered, and said to them: He that made me whole, he said to me, Take up thy bed and walk.
12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
And they asked him: Who is the man that said to thee, Take up thy bed and walk?
13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
But the man that was healed, knew not who it was; for Jesus had slid away, in the great multitude that was in the place.
14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
After a time, Jesus found him in the temple, and said to him: Lo, thou art healed; sin not again, lest something worse come upon thee than before.
15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
And the man went and told the Jews, that it was Jesus who had cured him.
16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
And for this cause the Jews persecuted Jesus, and sought to kill him; because he had done these things on the sabbath.
17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
But Jesus said to them: My Father worketh until now, and I work.
18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
And for this, the Jews sought the more to kill him, not only because he had broken the sabbath, but because he had said of God, that he was his Father, and had equalled himself with God.
19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
And Jesus answered, and said to them: Verily, verily, I say to you: The Son can do nothing, of his own pleasure, but what he seeth the Father do: for what things the Father doeth, these in like manner doeth the Son.
20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
For the Father loveth his Son, and showeth him every thing he doeth: and greater works than these, will he show him, that ye may wonder.
21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
For as the Father raiseth the dead, and vivifieth them; so also the Son vivifieth whom he pleaseth.
22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
For neither doth the Father judge any one, but hath given all judgment to the Son:
23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
that every man may honor the Son, as he honoreth the Father. He that honoreth not the Son, honoreth not the Father that sent him.
24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя. (aiōnios g166)
Verily, verily, I say to you, That he who heareth my word, and believeth on him that sent me, hath life eternal, and will not come into condemnation, but hath passed from death to life. (aiōnios g166)
25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
Verily, verily, I say to you, That the hour cometh, and even now come, when the dead will hear the voice of the Son of God; and they that hear, will live.
26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
For, as the Father hath life in himself, so hath he given to the Son also, to have life in himself:
27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
and hath moreover given him authority to execute judgment. But that he is the Son of man,
28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
wonder not at this; for the hour cometh when all that are in their graves will hear his voice;
29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскре́сення життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
and will come forth; they that have done good, to the resurrection of life, and they that have done evil, to the resurrection of condemnation.
30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
I can do nothing of my own pleasure; but as I hear, so I judge. And my judgment is just; for I seek not my own pleasure, but the pleasure of him that sent me.
31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
If I should bear testimony respecting myself, my testimony would not be valid.
32 Є Інший, Хто сві́дчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
There is another that beareth testimony concerning me; and I know that the testimony which he beareth concerning me is true.
33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
Ye sent unto John; and he bore testimony to the truth.
34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
And I have not received testimony from men: but these things I say, that ye may live.
35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
He was a burning and shining lamp; and ye were willing for a time, to glory in his light.
36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
But I have a testimony, which is greater than that of John; for the works which my Father hath given me to accomplish, these works which I do, testify of me that the Father hath sent me.
37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
And the Father who sent me, he testifieth of me. Ye have not at any time heard his voice, nor have ye seen his visage.
38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
And his word abideth not in you, because ye believe not in him whom he hath sent.
39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! (aiōnios g166)
Search the scriptures; for in them, ye think, there is life eternal for you; and they testify of me. (aiōnios g166)
40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
And ye are unwilling to come to me, that life eternal may be yours.
41 Від людей не приймаю Я слави,
I do not receive glory from men.
42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
But I know you, that the love of God is not in you.
43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
I came in the name of my Father, and ye receive me not: if another shall come in his own name, him ye will receive.
44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
How can ye believe, who receive glory from one another, and seek not the glory which cometh from God only?
45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
Do ye suppose, that I shall accuse you before the Father? There is one that will accuse you, that Moses, on whom ye rely.
46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
For, if ye believed Moses, ye would also believe me; for Moses wrote concerning me.
47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“
But if ye believe not his writings, how will ye believe my words?
