Від Івана 5
1 Після того юдейське Свято було, і до Єрусалиму Ісус відійшов.
After these things, there was a Jewish festival, and Yeshua went up to Jerusalem.
2 А в Єрусалимі, біля брами Овечої, є купальня, Віфесда́ по-єврейському зветься, що мала п'ять ґа́нків.
Now in Jerusalem by the sheep area there is a pool, which is called in Hebrew, "Beth Hesda," having five porches.
3 У них лежало багато слабих, сліпих, кривих, сухих, що чекали, щоб воду пору́шено.
In these lay a multitude of those who were sick, blind, lame, or paralyzed.
4 Бо ангол Господній часами спускавсь до купальні, і порушував воду, і хто перший ула́зив, як воду пору́шено, той здоровим ставав, хоч би яку мав хворо́бу.
5 А був там один чоловік, що тридцять і вісім ро́ків був недужим.
A certain man was there, who had been sick for thirty-eight years.
6 Як Ісус його вгледів, що лежить, та, відаючи, що багато він ча́су слабує, говорить до нього: „Хочеш бути здоровим?“
When Yeshua saw him lying there, and knew that he had been sick for a long time, he asked him, "Do you want to be made well?"
7 Відповів Йому хворий: „Пане, я не маю люди́ни, щоб вона, як порушено воду, до купа́льні всадила мене. А коли я прихо́джу, то передо мною вже інший ула́зить“.
The sick man answered him, "Sir, I have no one to put me into the pool when the water is stirred up, but while I am on my way, someone else steps down ahead of me."
8 Говорить до нього Ісус: „Уставай, візьми ложе своє — та й ходи!“
Yeshua said to him, "Arise, take up your mat, and walk."
9 І зараз одужав оцей чоловік, і взяв ложе своє — та й ходив. Того ж дня субота була́,
Immediately, the man was made well, and took up his mat and walked. Now it was the Sabbath on that day.
10 тому́ то сказали юдеї вздоро́вленому: „Є субота, і не годиться тобі брати ложа свого“.
So the Jewish leaders said to him who was cured, "It is the Sabbath. It is not lawful for you to carry the mat."
11 А він відповів їм: „Хто мене вздоро́вив, Той до мене сказав: Візьми ложе своє — та й ходи“.
But he answered them, "The one who made me well, that one said to me, 'Take up your mat, and walk.'"
12 А вони запитали його: „Хто Той Чоловік, що до тебе сказав: Візьми ложе своє — та й ходи?“
Then they asked him, "Who is the man who said to you to pick it up and walk?"
13 Та не знав уздоро́влений, Хто то Він, бо Ісус ухиливсь від наро́ду, що був на тім місці.
But the one who was healed did not know who it was, for Yeshua had withdrawn, a crowd being in the place.
14 Після того Ісус стрів у храмі його, та й промовив до нього: „Ось ви́дужав ти. Не гріши ж уже більше, щоб не сталось тобі чого гіршого!“
Afterward Yeshua found him in the temple, and said to him, "See, you are made well. Sin no more, so that nothing worse happens to you."
15 Чоловік же пішов і юдеям звістив, що Той, Хто вздоро́вив його, то Ісус.
The man went away, and told the Jewish leaders that it was Yeshua who had made him well.
16 І тому́ зачали́ юдеї переслідувати Ісуса, що таке Він чинив у суботу.
For this cause the Jewish leaders persecuted Yeshua, because he did these things on the Sabbath.
17 А Ісус відповів їм: „Отець Мій працює аж досі, — працюю і Я“.
But he answered them, "My Father is still working, so I am working, too."
18 І тому́ то юдеї ще більш намагалися вбити Його, що не тільки суботу пору́шував Він, але й Бога Отцем Своїм звав, тим ро́блячись Богові рівним.
For this cause therefore the Jewish leaders sought all the more to kill him, because he not only broke the Sabbath, but also called God his own Father, making himself equal with God.
19 Відповів же Ісус і сказав їм: „Поправді, поправді кажу́ вам: Син нічо́го робити не може Сам від Себе, тільки те, що Він бачить, що ро́бить Отець; бо що робить Він, те так само й Син ро́бить.
Yeshua therefore answered them, "Truly, truly, I tell you, the Son can do nothing of himself, but what he sees the Father doing. For whatever things he does, these the Son also does likewise.
20 Бо Отець любить Сина, і показує все, що Сам робить, Йому. І покаже Йому діла більші від цих, щоб ви дивува́лись.
For the Father loves the Son, and shows him all things that he himself does. He will show him greater works than these, so that you may marvel.
21 Бо як мертвих Отець воскрешає й ожи́влює, так і Син, кого хоче, ожи́влює.
For as the Father raises the dead and gives them life, even so the Son also gives life to whom he desires.
22 Бо Отець і не судить ніко́го, а ввесь суд віддав Синові,
For the Father judges no one, but he has given all judgment to the Son,
23 щоб усі шанували і Сина, як шанують Отця. Хто не шанує Сина, — не шанує Отця, що послав Його.
that all may honor the Son, even as they honor the Father. Whoever does not honor the Son does not honor the Father who sent him.
24 Поправді, поправді кажу вам: Хто слухає сло́ва Мого, і вірує в Того, Хто послав Мене, — життя вічне той має, і на суд не прихо́дить, але перейшов він від смерти в життя. (aiōnios g166)
"Truly, truly, I tell you, he who hears my word, and believes him who sent me, has everlasting life, and does not come into judgment, but has passed out of death into life. (aiōnios g166)
25 Поправді, поправді кажу́ вам: Наступає година, і тепер уже є, коли голос Божого Сина почують померлі, а ті, що почують, оживуть.
Truly, truly, I tell you, the hour comes, and now is, when the dead will hear the Son of God's voice; and those who hear will live.
26 Бо як має Отець життя Сам у Собі, так і Синові дав життя мати в Самому Собі.
For as the Father has life in himself, even so he gave to the Son also to have life in himself.
27 І Він дав Йому силу чинити і суд, бо Він — Людський Син.
He also gave him authority to execute judgment, because he is the Son of Man.
28 Не дивуйтесь цьому́, бо надхо́дить година, коли всі, хто в гроба́х, — Його голос почують,
Do not be amazed at this, for the hour comes, in which all that are in the tombs will hear his voice,
29 і повихо́дять ті, що чинили добро, на воскре́сення життя, а котрі́ зло чинили, на воскре́сення Су́ду.
and will come out; those who have done good, to the resurrection of life; and those who have done evil, to the resurrection of judgment.
30 Я нічого не мо́жу роби́ти Сам від Себе. Як Я чую, суджу́, і Мій суд справедливий, — не шукаю бо волі Своєї, але волі Отця, що послав Мене.
I can of myself do nothing. As I hear, I judge, and my judgment is righteous; because I do not seek my own will, but the will of the One who sent me.
31 Коли сві́дчу про Себе Я Сам, то свідо́цтво Моє неправдиве.
"If I testify about myself, my witness is not valid.
32 Є Інший, Хто сві́дчить про Мене, і Я знаю, що правдиве свідо́цтво, яким сві́дчить про Мене.
It is another who testifies about me. I know that the testimony which he testifies about me is true.
33 Ви послали були́ до Івана, і він сві́дчив про правду.
You have sent to John, and he has testified to the truth.
34 Та Я не від людини свідо́цтва приймаю, але це говорю́, щоб були ви спасені.
But the testimony which I receive is not from man. However, I say these things that you may be saved.
35 Він світильником був, що горів і світив, та ви тільки хвилю хотіли поті́шитись світлом його.
He was the burning and shining lamp, and you were willing to rejoice for a while in his light.
36 Але Я маю свідчення більше за Іванове, бо ті справи, що Отець Мені дав, щоб Я виконав їх, ті справи, що Я їх чиню́, самі сві́дчать про Мене, що Отець Мене послав!
But the testimony which I have is greater than that of John, for the works which the Father gave me to accomplish, the very works that I do, testify about me, that the Father has sent me.
37 Та й Отець, що послав Мене, Сам засві́дчив про Мене; але ви ані голосу Його не чули ніко́ли, ані виду Його не бачили.
The Father himself, who sent me, has testified about me. You have neither heard his voice at any time, nor seen his form.
38 Навіть сло́ва Його ви не маєте, щоб у вас перебува́ло, бо не вірите в То́го, Кого Він послав.
You do not have his word living in you; because you do not believe him whom he sent.
39 Дослідіть но Писа́ння, бо ви ду́маєте, що в них маєте вічне життя, — вони ж сві́дчать про Мене! (aiōnios g166)
You search the Scriptures, because you think that in them you have everlasting life; and these are they which testify about me. (aiōnios g166)
40 Та до Мене прийти ви не хочете, щоб мати життя.
But you are unwilling to come to me so that you may have life.
41 Від людей не приймаю Я слави,
I do not receive glory from people.
42 але вас Я пізнав, що любови до Бога в собі ви не маєте.
But I know you, that you do not have God's love in yourselves.
43 Я прийшов у Йме́ння Свого Отця, та Мене не приймаєте ви. Коли ж при́йде інший у йме́ння своє, того при́ймете ви.
I have come in my Father's name, and you do not receive me. If another comes in his own name, you will receive him.
44 Як ви можете вірувати, коли славу один від одно́го приймаєте, а слави тієї, що від Бога Єдиного, не пра́гнете ви?
How can you believe, who receive glory from one another, and you do not seek the glory that comes from the only God?
45 Не думайте, що Я перед Отцем буду вас винуватити, — є, хто вас винуватити бу́де, — Мойсей, що на нього наді́єтесь ви!
"Do not think that I will accuse you to the Father. There is one who accuses you, even Moses, on whom you have set your hope.
46 Коли́ б ви Мойсеєві вірили, то й Мені б ви повірили, бо про Мене писав він.
For if you believed Moses, you would believe me; for he wrote about me.
47 Якщо писа́нням його ви не вірите, то як віри поймете словам Моїм?“
But if you do not believe his writings, how will you believe my words?"
