Від Івана 4
1 Як Господь же довідався, що почули фарисеї, що Ісус учнів більше збирає та христить, як Іван,
But when Jeshu knew that the Pharishee had heard that he had made many disciples, and baptized more than Juchanon,
2 хоч Ісус не христив Сам, а учні Його,
(though it was not Jeshu himself baptized, but his disciples, )
3 Він покинув Юде́ю та зно́ву пішов у Галіле́ю.
he left Jihuda, and came again into Galila.
4 І потрібно було́ Самарі́ю Йому перехо́дити.
AND he needed that in going he should pass through among the Shomroyee;
5 Отож, прибуває Він до самарі́йського міста, що зветься Сіха́р, недалеко від поля, яке Яків був дав своєму синові Йо́сипові.
and he came to a city of the Shomroyee which is called Shokar, nigh to the field which Jakub gave unto Jauseph his son.
6 Там же була Яковова криниця. І Ісус, дорогою змо́рений, сів отак край криниці. Було коло години десь шостої.
And the fountain of water of Jakub was there. But Jeshu was wearied with the labour of the way, and sat by the fountain; and it was six hours.
7 Надхо́дить ось жінка одна з Самарії набрати води. Ісус каже до неї: „Дай напитись Мені!“
There came a woman from Shomreen to draw waters, and Jeshu said to her, Give me waters to drink.
8 Бо учні Його відійшли були в місто, щоб купити пожи́ви.
Now his disciples had gone into the city to buy for them meat.
9 Тоді каже Йому самаря́нка: „Як же Ти, юде́янин бувши, та просиш напитись від мене, самаря́нки?“Бо юдеї не сходяться із самарянами.
The woman, the Shomroytha, saith to him, How (canst) thou who art a Jihudoya ask drink of me who am a woman, a Shomroytha? For the Jihudoyee have no accommodation with the Shomroyee.
10 Ісус відповів і промовив до неї: „Коли б знала ти Божий дар, і Хто Той, Хто говорить тобі: „Дай напитись Мені“, — ти б у Нього просила, і Він тобі дав би живої води“.
Jeshu answered and said to her, If thou hadst known the gift of Aloha, and who He is who hath said to thee, Give me to drink, thou wouldst have asked of him, and he had given thee living waters.
11 Каже жінка до Нього: „І черпака́ в Тебе, Пане, нема, а криниця глибока, — звідки ж маєш Ти воду живу?
That woman saith to him, My Lord, thou hast no vessel, and the well is deep; whence hast thou living waters?
12 Чи Ти більший за нашого отця Якова, що нам дав цю криницю, і він сам із неї пив, і сини його, і худоба його?“
Art thou greater than our father Jakub, he who gave us this well, and himself drank of it, and his children, and his flocks?
13 Ісус відповів і сказав їй: „Кожен, хто воду цю п'є, буде пра́гнути зно́ву.
Jeshu answered and said to her, Every one who shall drink of these waters again will thirst;
15 Каже жінка до Нього: „Дай мені, Пане, цієї води, щоб я пити не хотіла, і сюди не прихо́дила брати“.
That woman saith to him, My Lord, give me of those waters, that I thirst not again, nor come to draw from hence.
16 Говорить до неї Ісус: „Іди, поклич чоловіка свого та й вертайся сюди“.
Jeshu saith to her, Go, call thy husband, and come hither.
17 Жінка відповіла та й сказала: „Чоловіка не маю“. Відказав їй Ісус: „Ти добре сказала: Чоловіка не маю.
She saith to him, I have no husband. Jeshu saith to her, Well hast thou said, I have no husband;
18 Бо п'ятьох чоловіків ти мала, а той, кого маєш тепер, — не муж він тобі. Це ти правду сказала“.
for five husbands hast thou had, and this whom thou now hast is not thy husband; this hast thou said truly.
19 Каже жінка до Нього: „Бачу, Пане, що Пророк Ти.
That woman saith to him, My Lord, I perceive that thou art a prophet.
20 Отці наші вклоня́лися Богу на цій ось горі, а ви тве́рдите, що в Єрусалимі те місце, де потрібно вклонятись“.
Our fathers in this mountain worshipped, and you say that in Urishlem is the place where it behoves to worship.
21 Ісус промовляє до неї: „Повір, жінко, Мені, що надхо́дить година, коли ні на горі цій, ані в Єрусалимі вклоня́тись Отцеві не бу́дете ви.
Jeshu saith to her, Woman, believe me that the hour cometh when neither in this mountain, nor at Urishlem, you shall worship the Father:
22 Ви вклоняєтесь тому, чого ви не знаєте, ми вклоняємось тому, що знаємо, бо спасіння — від юдеїв.
you worship something you know not; but we worship whom we know; for salvation is from the Jihudoyee.
23 Але наступає година, і тепер вона є, коли богомі́льці правдиві вклонятися бу́дуть Отцеві в дусі та в правді, бо Отець Собі прагне таких богомі́льців.
But the hour cometh, and now is, when the true worshippers will worship the Father in spirit and in truth; for the Father also requireth worshippers such as these.
24 Бог є Дух, і ті, що Йому вклоняються, повинні в дусі та в правді вклоня́тись“.
For Aloha is a Spirit; and they who worship him, in spirit and in truth must worship.
25 Відказує жінка Йому: „Я знаю, що при́йде Месі́я, що зветься Христо́с, — як Він прийде, то все розпові́сть нам“.
That woman saith to him, I know that the Meshicha cometh; and when he hath come, he will teach us all things.
26 Промовляє до неї Ісус: „Це Я, що розмовляю з тобою“.
Jeshu saith to her, I am (he), I who speak with thee.
27 І тоді надійшли Його учні, і дивувались, що з жінкою Він розмовляв. Проте жоден із них не спитав: „Чого хочеш?“або: „Про що з нею гово́риш?“
And as he spoke, his disciples came, and they wondered that with the woman he spoke; but no man said, What inquirest thou? or, Why speakest thou with her?
28 Покинула жінка тоді водоно́са свого, і побігла до міста, та й людям гово́рить:
The woman left her water-pot, and went into the city, and saith,
29 „Ходіть но, побачте Того Чоловіка, що сказав мені все, що́ я вчинила. Чи Він не Христос?“
Come, see a man who hath told me every thing that I have done: is not this the Meshicha?
30 І вони повихо́дили з міста, і до Нього прийшли.
And the men went out of the city, and came with her.
31 Тим ча́сом же учні просили Його та й казали: „Учителю, їж!“
Between these things his disciples entreated of him, saying to him, Raban, eat.
32 А Він їм відказав: „Я маю пожи́ву на ї́дження, якої не знаєте ви“.
But he said to them, I have food to eat of which you know not.
33 Питали тоді один о́дного учні: „Хіба хто приніс Йому їсти?“
The disciples say among themselves, Has any man brought him somewhat to eat?
34 Ісус каже до них: „Пожива Моя — чинити волю Того, Хто послав Мене, і справу Його доверши́ти.
Jeshu saith to them, My meat is to do the will of Him who sent me, and to accomplish his work.
35 Чи не кажете ви: „Ще чотири от місяці, — і наста́нуть жнива́?“А Я вам кажу́: Підійміть свої очі, та гляньте на ни́ви, — як для жнив уже пополові́ли вони!
Say you not, that after four moons cometh harvest? Behold, I tell you, Lift up your eyes, and see the lands which have become white for the harvest already.
36 А хто жне, той заплату бере, та збирає врожай в життя вічне, щоб хто сіє й хто жне — ра́зом раділи. (aiōnios g166)
And he who reapeth receiveth wages, and gathereth fruit unto life eternal; and the sower and the reaper shall rejoice together. (aiōnios g166)
37 Бо про це погові́рка правдива: „Хто інший сіє, а хто інший жне“.
For in this is the proverb true, One soweth, and another reapeth.
38 Я вас жати послав, де ви не працюва́ли: працюва́ли інші, ви ж до їхньої праці ввійшли“.
I sent you to reap that (for) which you did not toil; for others toiled, and you have entered upon their labour.
39 З того ж міста багато-хто із самаря́н в Нього ввірували через слово жінки, що сві́дчила: „Він сказав мені все, що я вчинила була́!“
Now of that city many Shomroyee believed in him, because of the saying of that woman, who testified, He told me every thing that I have done.
40 А коли самаря́ни до Нього прийшли, то благали Його, щоб у них позостався. І Він перебув там два дні.
And when those Shomroyee came to him, they besought him to be with them. And he was with them two days,
41 Значно ж більш вони ввірували через слово Його.
and many believed through his word.
42 А до жінки казали вони: „Не за слово твоє ми вже віруємо, — самі бо ми чули й пізна́ли, що справді Спаси́тель Він світу!“
And they said to the woman, Now not through thy word believe we in him; for we have heard and known that this is truly the Meshicha, the Saviour of the world.
43 Як минуло ж два дні, Він ізвідти пішов в Галілею.
AND after two days Jeshu went forth from thence, and came into Galila;
44 Сам бо сві́дчив Ісус, що не має пошани пророк у вітчи́зні своїй.
for he himself testified, that a prophet in his own city is not honoured.
45 А коли Він прийшов в Галілею, Його прийняли́ галіле́яни, побачивши все, що вчинив Він в Єрусалимі на святі, бо ходили на свято й вони.
But when he came to Galila, the Galiloyee received him, because they had seen all the signs which he had done in Urishlem at the feast; for they also went to the feast.
46 Тоді зно́ву прийшов Ісус у Кану́ Галілейську, де перемінив був Він воду на вино. І був там один царедво́рець, що син його хво́рів у Капернау́мі.
So Jeshu came again into Kotna of Galila, where he had made the waters wine. And there was at Kapher-nachum the servant of a certain king, whose son was ill.
47 Він, почувши, що Ісус із Юдеї прибув в Галілею, до Нього прийшов і благав Його, щоб пішов і сина йому вздоровив, бо мав той умерти.
This (man) heard that Jeshu had come from Jihuda into Galila; and he came to him, and besought him that he would come down and heal his son, for he was near to die.
48 Ісус же промовив до нього: „Як знаме́н тих та чуд не побачите, — не ввіруєте!“
Jeshu saith to him, If signs and wonders you do not SEE, you will not believe.
49 Царедво́рець говорить до Нього: „Піди, Господи, поки не вмерла дитина моя!“
The servant of the king saith to him, My lord, come down ere my child die!
50 Промовляє до нього Ісус: „Іди, — син твій живе!“І повірив той слову, що до нього промовив Ісус, — і пішов.
Jeshu saith to him, Go, thy son liveth. And the man believed in the word which Jeshu had spoken to him, and went.
51 А коли ще в дорозі він був, то раби́ його перестріли його й сповістили, говорячи: „Син твій живе“.
But as he was going down, his servants met him, and gave him good news, saying to him, Thy son liveth.
52 А він їх запитав про годину, о котрі́й стало легше йому. Вони ж відказали до нього: „Учора о сьомій годині гаря́чка поки́нула його“.
And he asked at what time he was healed. They say to him, Yesterday, at seven hours, the fever left him.
53 Зрозумів тоді ба́тько, що була́ то година, о котрі́й до нього промовив Ісус: „Син твій живе“. І ввірував сам і ввесь його дім.
And his father knew that in that hour it was in which Jeshu said to him, Thy son liveth; and he believed, and all his house.
54 Це знов друге знаме́но Ісус учинив, як вернувся до Галілеї з Юдеї.
This is again the second sign (which) Jeshu did when he had come from Jihuda into Galila.
