Від Івана 3
1 Був один чоловік із фарисеїв Никоди́м на ім'я́, начальник юдейський.
And there was a man of the Pharisees there, whose name was Nicodemus, a ruler of the Jews.
2 Він до Нього прийшов уночі, та й промовив Йому: „Учителю, знаємо ми, що прийшов Ти від Бога, як Учитель, — бо не може ніхто таких чуд учинити, які чиниш Ти, коли Бог із ним не буде“.
And he came to Jesus by night, and said to him: Rabbi, we know that thou art a teacher sent from God; for no one can work those signs which thou workest, unless God be with him.
3 Ісус відповів і до нього сказав: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не наро́диться згори́, то не може побачити Божого Царства“.
Jesus replied, and said to him: Verily, verily, I say to thee, That, unless a man be born anew, he cannot behold the kingdom of God.
4 Никоди́м Йому каже: „Як може люди́на родитися, бувши старою? Хіба може вона ввійти до утро́би своїй матері зно́ву й родитись?“
Nicodemus said to him: How can an old man be born? Can he enter a second time into his mother's womb and be born?
5 Ісус відповів: „Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Коли хто не ро́диться з води й Духа, той не може ввійти в Царство Боже.
Jesus replied, and said to him Verily, verily, I say to thee, That, unless a man be born of water and the Spirit, he cannot enter the kingdom of God.
6 Що вродилося з тіла — є тіло, що ж уродилося з Духа — є Дух.
That which is born of the flesh, is flesh; and that which is born of the Spirit, is spirit.
7 Не дивуйся тому́, що сказав Я тобі: Вам необхі́дно родитись згори́.
Be not surprised that I said to thee, Ye must be born anew.
8 Вітер віє, де хоче, і його голос ти чуєш, та не відаєш, звідкіля́ він приходить, і куди він іде. Так буває і з кожним, хто від Духа наро́джений“.
The wind bloweth where it chooseth; and thou hearest its sound, but knowest not whence it cometh, and whither it goeth: so is every one, that is born of the Spirit.
9 Відповів Никоди́м і до Нього сказав: „Як це статися може?“
Nicodemus answered, and said to him: How can these things be?
10 Ісус відповів і до нього сказав: „Ти — учитель ізра́їльський, — то чи ж цього не знаєш?
Jesus answered, and said to him: Art thou a teacher of Israel, and knowest not these things?
11 Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Ми говоримо те, що ми знаємо, а сві́дчимо про те, що́ ми бачили, але сві́дчення нашого ви не приймаєте.
Verily, verily, I say to thee: We speak, what we know; and we testify to what we have seen; but ye receive not our testimony.
12 Коли Я говорив вам про зе́мне, та не вірите ви, то я́к же повірите ви, коли Я говоритиму вам про небесне?
If I have spoken to you of things on earth, and ye believe not; how will ye believe, if I speak of things in heaven?
13 І не схо́див на небо ніхто, тільки Той, Хто з неба зійшов, — Людський Син, що на небі.
And no one hath ascended to heaven, but he that descended from heaven, the Son of man who is in heaven.
14 І, як Мойсей підні́с змі́я в пустині, так мусить піднесений бути й Син Лю́дський,
And as Moses elevated the serpent in the wilderness, so must the Son of man be lifted up:
that every one who believeth in him, may not perish, but may have life eternal. (aiōnios g166)
16 Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Одноро́дженого, щоб кожен, хто вірує в Нього, не згинув, але мав життя вічне. (aiōnios g166)
For God so loved the world, that he gave his only begotten Son, that whosoever believeth on him, should not perish, but should have life eternal. (aiōnios g166)
17 Бо Бог не послав Свого Сина на світ, щоб Він світ засуди́в, але щоб через Нього світ спасся.
For God sent not his Son into the world, to condemn the world; but that the world might live by means of him.
18 Хто вірує в Нього, не буде засу́джений; хто ж не вірує, — той вже засуджений, що не повірив в Ім'я́ Одноро́дженого Сина Божого.
He that believeth on him is not condemned; but he that believeth not, is already condemned; because he hath not believed on the name of the only begotten Son of God.
19 Суд же такий, що світло на світ прибуло́, люди ж те́мряву більш полюбили, як світло, — лихі бо були́ їхні вчинки!
And this is the ground of condemnation, that light hath come into the world, and men have loved darkness rather than light, for their deeds have been evil.
20 Бо кожен, хто робить лихе, нена́видить світло, і не приходить до світла, щоб не зганено вчинків його.
For every one that doeth abominable things, hateth the light, and cometh not to the light, lest his deeds should be reproved.
21 А хто робить за правдою, той до світла йде, щоб діла його виявились, бо зроблені в Бозі вони“.
But he that doeth right, cometh to the light, that his works may be known to be done in God.
22 По цьому прийшов Ісус та учні Його до країни Юдейської, і з ними Він там проживав та христив.
After these things, came Jesus and his disciples into the land of Judaea; and there he abode with them, and baptized.
23 А Іван теж христив в Ено́ні побли́зу Сали́му, бо було там багато води; і прихо́дили люди й христились,
And John also was baptizing in 'non, which is near to Salim, because there were many waters there: and the people came, and were baptized.
24 бо Іван до в'язниці не був ще поса́джений.
For John had not yet fallen into prison.
25 І зчинилось змага́ння Іванових учнів з юдеями — про очи́щення.
And one of John's disciples and a certain Jew had disputed respecting purification.
26 І прийшли до Івана вони та й сказали йому: „Учителю, Той, Хто був із тобою по то́й бік Йорда́ну, про Якого ти свідчив, — ото христить і Він, і до Нього всі йдуть“.
And they came to John, and said to him: Our Rabbi, he who was with thee beyond Jordan, and of whom thou gavest testimony, lo, he also baptizeth; and many go after him.
27 Іван відповів і сказав: „Люди́на нічого приймати не може, як їй з неба не дасться.
John answered, and said to them: A man cannot take any thing by his own choice, unless it be given him from heaven.
28 Ви самі мені свідчите, що я говорив: я — не Христос, але по́сланий я перед Ним.
Ye are witnesses for me, that I said: I am not the Messiah, but am sent to go before him.
29 Хто має заручену, той молодий. А дружко́ молодого, що стоїть і його слухає, дуже тішиться з голосу молодого. Така радість моя оце здійснилась!
He that hath the bride, is the bridegroom: and the friend of the bridegroom, who standeth and listeneth to him, rejoiceth with great joy on account of the bridegroom's voice: this my joy, therefore, lo, it is full.
30 Він має рости, я ж — малі́ти.
To him must be increase, and to me decrease.
31 Хто зве́рху приходить, — Той над усіма́. Хто походить із землі, то той зе́мний, і говорить по-зе́мному. Хто приходить із неба, Той над усіма́,
For he that cometh from above, is above all; and he that is from the earth, is of the earth, and talketh of the earth. He that cometh from heaven, is above all;
32 і що бачив і чув, те Він свідчить, — та свідо́цтва Його не приймає ніхто.
and what he hath seen and heard, he testifieth; and his testimony, no one receiveth.
33 Хто ж прийняв свідо́цтво Його, той стверди́в тим, що Бог правдивий.
But he that receiveth his testimony, hath set his seal, that God is true.
34 Бо Кого Бог послав, Той Божі слова́ промовляє, — бо Духа дає Бог без міри.
For he whom God hath sent, speaketh the words of God; for God hath not given the Spirit by measure to him.
35 Отець любить Сина, і дав усе в Його руку.
The Father loveth the Son, and hath given every thing into his hands.
