Від Івана 16
1 Оце Я сказав вам, щоб ви не спокуси́лись.
These have I spoken with you, that you may not be offended.
2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподі́є, то ду́матиме, ніби службу приносить він Богові!
They shall cast you out from their synagogues; and the hour cometh when every one who shall kill you will think that a sacrifice he offereth unto Aloha.
3 А це́ вам учинять, бо вони не пізнали Отця, ні Мене.
And these will they do, because they have not known either my Father or me.
4 Але Я це сказав вам, щоб згадали про те, про що́ говорив був Я вам, як настане година. Цього вам не казав Я споча́тку, бо з вами Я був.
THESE have I spoken with you, that when their time hath come you may remember that I told you. But these at first I did not tell you, because with you I was.
5 Тепер же до Того Я йду, Хто послав Мене, — і ніхто з вас Мене не питає: „Куди йдеш?“
But now I go unto Him who sent me; and no man of you asketh me, Whither goest thou?
6 Та від того, що це Я сказав вам, серце ваше напо́внилось смутком.
For I have told you these, and sorrow hath come and filled your hearts.
7 Та Я правду кажу́ вам: Краще для вас, щоб пішов Я, бо як Я не піду́, Утіши́тель не при́йде до вас. А коли Я піду́, то пошлю вам Його.
But I the truth say to you, That it is needful for you that I go; for if I go not, the Paraclete cometh not to you. But if I go, I will send him to you.
8 А як при́йде, Він світові виявить про гріх, і про праведність і про суд:
And when he hath come, he will convict the world of sin, and of righteousness, and of judgment.
9 тож про гріх, — що не вірують у Мене;
Of sin, because they believe not in me;
10 а про праведність, — що Я до Отця Свого йду, і Мене не побачите вже;
but of righteousness, because unto my Father I go, and you see me not again;
11 а про суд, — що засу́джений князь цього світу.
but of judgment, because the ruler of this world is judged.
12 Я ще маю багато сказати вам, та тепер ви не можете знести.
I have yet much to tell you, but you cannot now apprehend;
13 А коли при́йде Він, Той Дух правди, Він вас попрова́дить до ці́лої правди, бо не буде казати Сам від Себе, а що тільки почує, — казатиме, і що має настати, — звістить вам.
but when the Spirit of Truth hath come, he will lead you into all the truth; for he will not speak of himself; but all that he shall hear he will speak, and the things to come will he make known to you.
14 Він прославить Мене, бо Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть.
He will glorify me, because of mine he will take and will show you.
15 Усе, що має Отець, то Моє; через те Я й сказав, що Він ві́зьме з Мого та й вам сповісти́ть.
All whatever that the Father hath is mine: on this account I have said to you, That of mine he will take, and will show you.
16 Незаба́ром, — і Мене вже не бу́дете бачити, і знов незабаром — і Мене ви побачите, бо Я йду до Отця“.
A LITTLE (time), and you will not see me; and again a little, and you shall see me, because I go to the Father.
17 А деякі з учнів Його говорили один до одно́го: „Що таке, що сказав Він до нас: „Незабаром, — і Мене вже не бу́дете бачити, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“, та: „Я йду до Отця“?
And the disciples said one to another, What is this that he saith to us? A little (time), and you will not see me; and again a little (while), and you shall see me, and because I go to my Father.
18 Гомоніли також: „Що таке, що говорить: „Незаба́ром“? Про що каже, не знаємо“.
And they said, What is this little (time of) which he hath spoken?
19 Ісус же пізнав, що хочуть поспитати Його, і сказав їм: „Чи про це між собою міркуєте ви, що сказав Я: „Незаба́ром, — і вже Мене бачити не будете ви, і знов незаба́ром — і Мене ви побачите“?
We know not what he saith. But Jeshu knew that they sought to ask him; and he said to them, Concerning this do you inquire together that I told you, A little (time), and you will not see me; and again a little, and you shall see me?
20 Поправді, поправді кажу́ вам, що ви бу́дете плакати та голосити, а світ буде радіти. Сумувати ви бу́дете, але сум ваш обе́рнеться в радість!
Amen, amen, I tell you, That you will weep and lament, and the world will rejoice; and to you shall be sorrow; but your sorrow shall become joy.
21 Жу́риться жінка, що ро́дить, — бо настала година її. Як дитинку ж поро́дить вона, то вже не пам'ятає терпіння з-за ра́дощів, що людина зроди́лась на світ.
A woman, when she travaileth, hath sorrow, that the day hath come for her giving birth; but when she hath borne a son, she remembereth not her anguish, for joy that a child of man hath been born into the world.
22 Так сумуєте й ви ось тепер, та побачу вас зно́ву, — і серце ваше радітиме, і ніхто радости вашої вам не віді́йме!
You also now have sorrow; but again I will see you, and your heart shall rejoice, and your joy no man taketh from you.
23 Ні про що ж того дня ви Мене не спитаєте. Поправді, поправді кажу́ вам: Чого тільки попросите ви від Отця в Моє Йме́ння, — Він дасть вам.
And in that day you will ask me nothing. Amen, amen, I tell you, That whatsoever you shall ask my Father in my name, he will give you.
24 Не просили ви досі нічо́го в Ім'я́ Моє. Просіть — і отримаєте, щоб повна була ваша радість.
Hitherto you have not asked any thing in my name: ask, and receive, that your joy may be full.
25 Оце все Я в при́тчах до вас говорив. Настає́ година, коли при́тчами Я вже не бу́ду до вас промовляти, але явно звіщу́ про Отця вам.
These in parables I have spoken with you; but the hour cometh when I will not speak with you in parables, but manifestly; and I will announce to you concerning the Father.
26 Того дня ви проси́тимете в Моє Ймення, і Я вам не кажу́, що вблагаю Отця Я за вас, —
In that day you shall ask in my name; and I say not to you that I will ask of the Father for you;
27 бо Отець любить Сам вас за те, що ви полюбили Мене та й увірували, що Я вийшов від Бога.
for the Father himself loveth you, because you have loved me, and have believed that from the Father I came forth.
28 Від Отця вийшов Я, і на світ Я прийшов. І знов покидаю Я світ та й іду до Отця“.
I came forth from the Father, and came into the world; and again I leave the world, and go unto the Father.
29 Його учні відказують: „Ось тепер Ти говориш відкрито, і жодної притчі не кажеш.
His disciples say to him, Behold, now openly speakest thou, and not one parable hast thou spoken.
30 Тепер ві́даємо ми, що Ти знаєш усе, і потреби не маєш, щоб Тебе хто питав. Тому віруємо, що Ти вийшов від Бога!“
Now know we that every thing thou knowest, and thou needest not that any man should ask thee. By this we believe that from Aloha thou hast come forth.
31 Ісус їм відповів: „Тепер віруєте?
JESHU saith to them, Believe!
32 Ото настає́ година, і вже настала, що ви розпоро́шитесь кожен у власне своє, а Мене ви Само́го покинете. Та не Сам Я, бо зо Мною Отець!
Behold, the hour shall come, and now cometh, that you will be dispersed (every) man to his place, and you will have left me alone. But I am not alone, because the Father is with me.
33 Це Я вам розповів, щоб мали ви мир у Мені. Стражда́ння зазна́єте в світі, — але бу́дьте відважні: Я світ переміг!“
These have I said to you, that in me you may have peace. In the world you shall have distress; but be of heart, I have conquered the world.
