Від Івана 14
1 Неха́й серце вам не тривожиться! Віруйте в Бога, і в Мене віруйте!
Ko mampihohokohok’ arofo; miatoa aman’ Añahare, iato ka raho.
2 Багато осе́ль у домі Мого Отця; а коли б то не так, то сказав би Я вам, що йду приготува́ти місце для вас?
Maro ty traño añ’anjomban-dRaeko ao, naho tsy zay ho nivolañako. Hionjoñe raho hañalankañe toetse ho anahareo.
3 А коли́ відійду́ й приготу́ю вам місце, Я зно́ву прийду́ й заберу́ вас до Себе, щоб де Я — були й ви.
Aa kanao homb’eo raho hañajariako toetse, le hibalihako, handrambe anahareo ho amako, soa te amy itoerakoy ty hitoera’ areo.
4 А куди Я йду — дорогу ви знаєте“.
Apota’ areo ty hombako, naho fohi’areo ty lalañe mb’eo.
5 Говорить до Нього Хома́: „Ми не знаємо, Господи, куди йдеш; як же можемо знати дорогу?“
Hoe t’i Tomasy tama’e: O Rañandria, Tsy hai’ay ty homba’o; aia ty hahafohina’ay ty lala homba’o?
6 Промовляє до нього Ісус: „Я — дорога, і правда, і життя. До Отця не приходить ніхто, якщо не через Мене.
Tinoi’ Iesoà ty hoe: Zaho i lalañey, ty hatò vaho ty haveloñe; leo raike tsy homb’ aman-dRaeko naho tsy añamako.
7 Коли б то були ви пізна́ли Мене, ви пізнали були б і Мого Отця. Відтепе́р Його знаєте ви, і Його бачили“.
Aa naho fohi’ areo raho, ho fohi’ areo ka t’i Raeko; ie henane zao fa mahafohiñe aze vaho mahaisak’ aze.
8 Говорить до Нього Пилип: „Господи, покажи нам Отця, — і ви́стачить нам“!
Hoe t’i Filipo tama’e: O Rañandria, atorò anay t’i Rae, fa mahaeneñe anay zay.
9 Промовляє до нього Ісус: „Стільки ча́су Я з вами, ти ж не знаєш, Пилипе, Мене? Хто бачив Мене, той бачив Отця, то як же ти кажеш: „Покажи нам Отця?“
Tinoi’ Iesoà ty hoe: Tsy fa ela hao ty nireketan-tika, te ihe mboe tsy mahafohiñe ahiko ry Filipo? Ze nahaisak’ ahy fa nahaoniñe an-dRae; aa vaho akore ty atao’o ty hoe: Atorò anay t’i Rae?
10 Чи не віруєш ти, що Я — в Отці, а Отець — у Мені? Слова́, що Я вам говорю́, говорю не від Се́бе, а Отець, що в Мені перебуває, Той чинить діла ті.
Tsy atokisa’o hao te zaho ro aman-dRae vaho amako t’i Rae? Tsy ahy o saontsy itaroñakoo, fa manao o tolon-draha’eo i Raeko mimoneñe an-troko ato.
11 Повірте Мені, що Я — в Отці, а Отець — у Мені! Коли ж ні, то повірте за вчинки самі.
Matokisa te aman-dRae raho naho te amako t’i Rae; ke iantofo ty amo fitoloñañeo.
12 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто вірує в Мене, той учинить діла, які чиню Я, і ще більші від них він учи́нить, бо Я йду до Отця.
Eka! to t’itaroñako te hanoe’ ty mpiato amako o fitoloñakoo, vaho mandikoatse iretoañe ty hanoe’e, amy te homb’ aman-dRaeko mb’eo raho.
13 І коли що просити ви бу́дете в Іме́ння Моє, те вчиню́, щоб у Сині прославивсь Отець.
Aa ndra inoñ’ inoñe ty ihalalia’ areo ami’ty añarako, le hanoeko, soa te ho rengèñe amy Anakey t’i Rae.
14 Коли бу́дете в Мене просити чого в Моє Йме́ння, то вчиню́.
Ndra inoñ’ inoñe ihalalia’ areo ami’ty añarako, le hanoeko.
15 Якщо Ви Мене любите, — Мої заповіді зберігайте!
Kanao mikoko ahy nahareo, le hañambeñe o lilikoo;
hihalaly aman-dRae raho, vaho hitolora’e Mpañolotse tovo’e himoneñe ama’ areo nainai’e. (aiōn g165)
17 Духа правди, що Його світ прийняти не може, бо не бачить Його та не знає Його. Його знаєте ви, бо при вас перебува́є, і в вас буде Він.
Ie i Arofon-kavantañañey; i tsy mete rambese’ ty voatse toiy amy te tsy fohi’e mbore nofi’e; fe mahafohiñe aze nahareo amy t’ie mitrao-pimoneñe ama’ areo, toe hitraofa’e.
18 Я не кину вас си́ротами, — Я прибу́ду до вас!
Tsy ho farieko ho bode nahareo fa homb’ ama’ areo mb’eo.
19 Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви́ Мене бачити бу́дете, бо живу Я — і ви жити бу́дете!
Tsipaepae’ zao tsy ho oni’ ty voatse toy ka raho; f’ie ho oni’ areo: kanao velon-dRaho, ho veloñe ka nahareo.
20 Того дня пізна́єте ви, що в Своїм Я Отці, а ви в Мені, і Я в вас.
Amy andro zay, ho fohi’ areo te zaho ro aman-dRaeko naho amako nahareo vaho ama’ areo raho.
21 Хто заповіді Мої має та їх зберігає, той любить Мене. А хто любить Мене, то полюбить його Мій Отець, і Я полюблю́ Його, і об'явлюсь йому Сам“.
Ze mamolònkoñe o lilikoo naho mañambeñe aze, ie ty mikoko ahy; le ho kokoan-dRaeko i mikoko Ahiy naho hikokoako vaho hampandrendreheko ahy.
22 Запитує Юда, не Іскаріотський, Його: „Що то, Господи, що Ти нам об'явитися маєш, а не світові?“
Le hoe t’i nanoe’ i Jodasy (tsy i nte-Keriotey): O Rañandria, akore te zahay ro hiboaha’o fa tsy ty voatse toy?
23 Ісус відповів і до нього сказав: „Як хто любить Мене, той слово Моє берегти́ме, і Отець Мій полюбить його, і Ми при́йдемо до нього, і оселю закладе́мо в нього.
Tinoi’ Iesoà ami’ty hoe: Hifahatse amo volakoo ty mikoko ahy le hikokoan-dRaeko naho homb’ama’e mb’eo zahay, vaho hanoe’ay ama’e ao ty akiba’ay.
24 Хто не любить Мене, той не береже́ Моїх слів. А слово, що чуєте ви, не Моє, а Отця, що послав Мене.
Tsy mikoko ahy ty tsy mañambeñe o volakoo. Tsy ahiko i tsara janjiñe’ areo amakoy fa an-dRaeko nañitrik’ ahy.
25 Говорив це Я вам, бувши з вами.
Izaho mb’e mimoneñe ama’ areo atoy ty itaroñako i raha rezay.
26 Утіши́тель же, Дух Святий, що Його Отець пошле в Ім'я́ Моє, Той навчить вас усього, і пригадає вам усе, що Я вам говорив.
Le hahitrin-dRaeko ami’ty añarako i Mpañohòy, i Arofo Masiñey; Ie ty hañoke anahareo ze he’e vaho haniahy ze hene tinaroko.
27 Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю! Я даю вам не так, як дає світ. Серце ваше нехай не триво́житься, ані не лякається!
Hapoko ama’areo ty fañanintsiñe, hatoloko ty fierañerañako; tsy manahake ty fasozo’ ty voatse toy ty fanjotsoako. Ko adoke hiotsotse ty arofo’ areo, ko apoke ho hembañe.
28 Чули ви, що Я вам говори́в: „Я відхо́джу, і вернуся до вас“. Якби́ ви любили Мене, то ви б ті́шилися, що Я йду до Отця, — бо більший за Мене Отець.
Fa jinanji’ areo i nivolañekoy t’ie hiavotse vaho hibalike mb’ama’ areo mb’etoy. Naho nikokoa’areo le ho nirebeke t’ie homb’ aman-dRaeko añe fa bey te amako t’i Raeko.
29 І тепер Я сказав вам, передніше, ніж сталося, щоб ви вірували, коли станеться.
Ie ty nivolañeko aolo’ te hifetsake, soa t’ie tondroke, le hiantofa’ areo.
30 Небагато вже Я говори́тиму з вами, бо надхо́дить князь світу цього, а в Мені він нічого не має,
Tsy hivolañe raha maro raho; amy te mb’ etoañe i roandria’ ty voatse toiy, f’ie tsy manandily amako;
31 та щоб світ зрозумів, що люблю́ Я Отця, і як Отець наказав Мені, так роблю́. Уставайте, — ходім звідсіля́!
Aa soa ho fohi’ ty voatse toy te mikoko an-dRae raho, le ze andilian-dRae ahy, ty anoeko do’e. Miongaha, antao hiavotse.
