Від Івана 13
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
Antes de la fiesta de la Pascua, Jesús sabía que había llegado su hora para pasar de este mundo al Padre. Como había amado a los suyos que estaban en el mundo, los amó hasta el fin.
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
Cuando celebraban una cena, el diablo ya había puesto en el corazón de Judas, [hijo] de Simón Iscariote, que lo entregara.
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
[Jesús] sabía que el Padre le dio todas las cosas en las manos, que salió de Dios y regresaba a Él.
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
Se puso en pie, se quitó el manto, tomó una toalla y se [la] ató.
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
Luego echó agua en una vasija, procedió a lavar los pies de los discípulos y a secarlos con la toalla.
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
Cuando llegó a Simón Pedro, éste le preguntó: Señor, ¿Tú me lavas los pies?
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
Jesús respondió: Tú no entiendes ahora lo que Yo te hago. Lo entenderás después.
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
Pedro le dijo: ¡Que de ningún modo me laves los pies jamás! Jesús le respondió: Si no te lavo, no tienes parte conmigo. (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
Simón Pedro le respondió: ¡Señor, no solo mis pies, sino también las manos y la cabeza!
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
Jesús le dijo: El que está bañado no necesita lavarse sino los pies, pues está todo limpio. Ustedes están limpios, aunque no todos.
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
Por eso dijo: No todos están limpios, porque sabía quién lo traicionaría.
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
Después de lavarles los pies, tomó su manto, [se] reclinó otra vez y les preguntó: ¿Entienden [lo] que les hice?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
Ustedes me llaman el Maestro y el Señor, y dicen bien porque [lo] soy.
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
Pues si Yo, el Señor y el Maestro, les lavé los pies, ustedes también laven los pies los unos a los otros.
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
Porque les di ejemplo, hagan también ustedes como Yo les hice.
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
En verdad, en verdad les digo: Un esclavo no es mayor que su señor, ni un enviado mayor que el que lo envió.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Si saben esto, son inmensamente felices si lo practican.
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
No hablo de todos ustedes. Yo sé a quiénes me escogí, pero para que se cumpla la Escritura: El que come mi pan levantó contra Mí su talón.
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
Esto les digo ahora antes que ocurra, para que cuando suceda, crean que Yo soy.
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
En verdad, en verdad les digo: El que recibe al que Yo envío, me recibe a Mí. El que me recibe a Mí, recibe al que me envió.
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
Después de decir esto, Jesús se conmovió en espíritu y dijo: En verdad, en verdad les digo que uno de ustedes me traicionará.
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
Los discípulos se miraban unos a otros, y se preguntaban de quién hablaba.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Uno de sus discípulos, a quien Jesús amaba, estaba al lado de Jesús.
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
Simón Pedro le hizo señas a éste para que le preguntara de quién hablaba.
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
De esta manera, como estaba reclinado al lado de Jesús, le preguntó: Señor, ¿quién es?
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
Jesús [le] respondió: Es aquél a quien yo dé este bocado mojado. Después de mojar el bocado, [lo] dio a Judas, [hijo] de Simón Iscariote.
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
En ese momento, con el bocado Satanás entró en él. Entonces Jesús le ordenó: Haz pronto lo que haces.
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
Ninguno de los reclinados entendió por qué le dijo esto.
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
Algunos pensaban que como Judas tenía la bolsa del dinero, Jesús le decía que comprara las cosas que necesitaban para la fiesta, o que diera algo a los pobres.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Cuando él tomó el bocado, enseguida salió. Era de noche.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
Cuando Judas salió, Jesús dijo: ¡Ahora es glorificado el Hijo del Hombre, y Dios es glorificado en Él!
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
Si Dios es glorificado en Él, Dios también lo glorificará en Él mismo. Y enseguida lo glorificará.
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
Hijitos, aún estoy un poco con ustedes. Me buscarán, pero como dije a los judíos, lo digo también a ustedes ahora: Adonde Yo voy, ustedes no pueden ir.
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
Un Mandamiento nuevo les doy: Que se amen unos a otros. Como los amé, ámense también unos a otros.
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
Por esto sabrán todos que son mis discípulos, si se aman los unos a los otros.
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
Simón Pedro le preguntó: Señor, ¿a dónde vas? Jesús respondió: Adonde voy no puedes seguirme ahora, pero [me] seguirás más tarde.
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
Pedro le preguntó: Señor, ¿por qué no puedo seguirte ahora? Mi vida daré por Ti.
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
Jesús le respondió: ¿Tu vida darás por Mí? En verdad, en verdad te digo: Que de ningún modo cante un gallo hasta que me niegues tres veces.
