Від Івана 13
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
Before the Passover Festival began, Jesus knew that the time had come for him to leave the world and go to the Father. He had loved those who were his own in the world, and he loved them to the last.
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
The devil had already put the thought of betraying Jesus into the mind of Judas Iscariot, the son of Simon;
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
and at supper, Jesus – although knowing that the Father had put everything into his hands, and that he had come from God, and was to return to God –
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
rose from his place, and, taking off his upper garments, tied a towel around his waist.
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
He then poured some water into the basin, and began to wash the disciples’ feet, and to wipe them with the towel which was tied around him.
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
When he came to Simon Peter, Peter said, “You, Master! Are you going to wash my feet?”
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
“You do not understand now what I am doing,” replied Jesus, “but you will learn by and by.”
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
“You will never wash my feet!” exclaimed Peter. “Unless I wash you,” answered Jesus, “you have nothing in common with me.” (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
“Then, Master, not my feet only,” exclaimed Simon Peter, “but also my hands and my head.”
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
“He who has bathed,” replied Jesus, “has no need to wash, unless it be his feet, but is altogether clean; and you,” he said to the disciples, “are clean, yet not all of you.”
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
For he knew who was going to betray him, and that was why he said ‘You are not all clean.’
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
When he had washed their feet, and had put on his upper garments and taken his place, he spoke to them again. “Do you understand what I have been doing to you?” he asked.
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
“You yourselves call me ‘the teacher’ and ‘the Master’, and you are right, for I am both.
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
If I, then – ‘the Master’ and ‘the teacher’ – have washed your feet, you also ought to wash one another’s feet;
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
for I have given you an example, so that you may do just as I have done to you.
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
In truth I tell you, a servant is not greater than their master, neither is a messenger greater than the one who sends them.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
Now that you know these things, happy are you if you do them.
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
I am not speaking about all of you. I know whom I have chosen; but this is in fulfillment of the words of scripture – ‘He that is eating my bread has lifted his heel against me.’
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
For the future I will tell you of things before they take place, so that, when they take place, you may believe that I am what I am.
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
In truth I tell you, the one who receives anyone that I send receives me; and the person who receives me receives him who sent me.”
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
After saying this, Jesus was much troubled, and said solemnly, “In truth I tell you that it is one of you who will betray me.”
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
The disciples looked at one another, wondering whom he meant.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
Next to Jesus, in the place on his right hand, was one of his disciples, whom he loved.
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
So Simon Peter made signs to that disciple, and whispered, “Tell me who it is that he means.”
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
Being in this position, that disciple leant back on Jesus’ shoulder, and asked him, “Who is it, Master?”
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
“It is the one,” answered Jesus, “to whom I will give a piece of bread after dipping it in the dish.” And, when Jesus had dipped the bread, he took it and gave it to Judas, the son of Simon Iscariot;
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
and it was then, after he had received it, that Satan took possession of him. So Jesus said to him, “Do at once what you are going to do.”
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
But no one at the table understood why he said this to Judas.
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
Some thought that, as Judas kept the purse, Jesus meant that he was to buy some things needed for the Festival, or to give something to the poor.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
After taking the piece of bread, Judas went out immediately; and it was night.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
When Judas had gone out, Jesus said, “Now the Son of Man has been exalted, and God has been exalted through him;
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
and God will exalt him with himself – yes, he will exalt him forthwith.
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
My children, I am to be with you but a little while longer. You will look for me; and what I said to the people – ‘You cannot come where I am going’ – I now say to you.
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
I give you a new commandment – love one another; love one another as I have loved you.
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
It is by this that everyone will recognize you as my disciples – by your loving one another.”
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
“Where are you going, Master?” asked Peter. “I am going where you cannot now follow me,” answered Jesus, “but you will follow me later.”
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
“Why cannot I follow you now, Master?” asked Peter. “I will lay down my life for you.”
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
“Will you lay down your life for me?” replied Jesus. “In truth I tell you, the cock will not crow until you have disowned me three times.
