Від Івана 13
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
Now before the feast of the Passover, Jesus, knowing that his time had come that he would depart from this world to the Father, having loved his own who were in the world, he loved them to the end.
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
And during the meal, the devil had already put into the heart of Judas Iscariot, Simon's son, to betray him.
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
Because he knew that the Father had given all things into his hands, and that he came forth from God, and was going to God,
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
arose from the meal, and removed his outer garments. He took a towel, and wrapped a towel around his waist.
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
Then he poured water into the basin, and began to wash the disciples' feet, and to wipe them with the towel that was wrapped around him.
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
Then he came to Simon Peter. He said to him, "Lord, do you wash my feet?"
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
Jesus answered him, "You do not know what I am doing now, but you will understand later."
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
Peter said to him, "You will never wash my feet." Jesus answered him, "If I do not wash you, you have no part with me." (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
Simon Peter said to him, "Lord, not my feet only, but also my hands and my head."
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
Jesus said to him, "Someone who has bathed only needs to have his feet washed, but is completely clean. You are clean, but not all of you."
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
For he knew him who would betray him, therefore he said, "You are not all clean."
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
So when he had washed their feet, put his outer garment back on, and sat down again, he said to them, "Do you know what I have done to you?
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
You call me, 'Teacher' and 'Lord.' You say so correctly, for so I am.
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
If I then, the Lord and the Teacher, have washed your feet, you also ought to wash one another's feet.
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
For I have given you an example, that you also should do as I have done to you.
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
Truly, truly, I tell you, a servant is not greater than his master, neither one who is sent greater than he who sent him.
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
If you know these things, blessed are you if you do them.
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
I do not speak concerning all of you. I know whom I have chosen. But that the Scripture may be fulfilled, 'He who ate my bread has lifted up his heel against me.'
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
I am telling you this now before it happens, so that when it does happen you may believe that I am he.
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
Truly, truly, I tell you, he who receives whomever I send, receives me; and he who receives me, receives him who sent me."
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
When Jesus had said this, he was troubled in spirit, and testified, "Truly, truly, I tell you that one of you will betray me."
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
The disciples looked at one another, perplexed about whom he spoke.
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
One of his disciples, whom Jesus loved, was reclining against Jesus' chest.
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
Simon Peter therefore motioned to him to inquire who it was he was talking about.
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
He, leaning back, as he was, on Jesus' chest, asked him, "Lord, who is it?"
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
Jesus therefore answered, "It is he to whom I will give this piece of bread when I have dipped it." So when he had dipped the piece of bread, he gave it to Judas, the son of Simon Iscariot.
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
After the piece of bread, then Satan entered into him. Then Jesus said to him, "What you do, do quickly."
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
Now none of those reclining knew why he said this to him.
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
For some thought, because Judas had the money box, that Jesus said to him, "Buy what things we need for the feast," or that he should give something to the poor.
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
Therefore, having received the piece of bread, he went out immediately; and it was night.
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
When he had gone out, Jesus said, "Now the Son of Man has been glorified, and God has been glorified in him.
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
If God has been glorified in him, God will also glorify him in himself, and he will glorify him at once.
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
Little children, I will be with you a little while longer. You will seek me, and as I said to the Jewish leaders, 'Where I am going, you cannot come,' so now I tell you.
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
A new commandment I give to you, that you love one another. Just as I have loved you, you also must love one another.
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
By this everyone will know that you are my disciples, if you have love for one another."
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
Simon Peter said to him, "Lord, where are you going?" Jesus answered, "Where I am going, you cannot follow now, but you will follow afterwards."
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
Peter said to him, "Lord, why can I not follow you now? I will lay down my life for you."
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
Jesus answered him, "Will you lay down your life for me? Truly, truly, I tell you, the rooster won't crow until you have denied me three times.
