Від Івана 13
1 Перед святом же Пасхи Ісус, знавши, що настала годи́на Йому́ перейти до Отця з цього світу, полюбивши Своїх, що на світі були́, до кінця полюбив їх.
逾越節慶日前，耶穌知道他離此世歸父的時辰已到，他既然愛了世上屬於自己的人，就愛他們到底。
2 Під час же вече́рі, як диявол уже був укинув у серце синові Си́мона — Юді Іскаріотському, щоб він видав Його́,
正吃晚餐的時候──魔鬼已使依斯加略人西滿的兒子猶達斯決意出賣耶穌─
3 то Ісус, знавши те, що Отець віддав все Йому в руки, і що від Бога прийшов Він, і до Бога відходить,
耶穌因知道父把一切已交在他手中，也知道自己是從天主來的，又要往天主那裡去，
4 устає від вечері, і здіймає одежу, бере рушника́ й підпері́зується.
就從席日間起來，脫上外衣，拿起一條手巾束在腰間，
5 Пото́му налив Він води до вмива́льниці, та й зачав обмивати ноги учням, і витирати рушнико́м, що ним був підпере́заний.
然後把水倒在盆裏，開始洗門徒的腳，用束著的手巾擦乾。
6 І підходить до Си́мона Петра, а той каже Йому: „Ти, Господи, ми́тимеш но́ги мені?“
及至來到西滿伯多祿跟前，伯多祿對他說: 「主! 你給我腳嗎？」
7 Ісус відказав і промовив йому: „Що́ Я роблю́, ти не знаєш тепер, але опісля́ зрозумієш“.
耶穌回答說: 「我所做的你現在不明白，以後你會明白。」
8 Говорить до Нього Петро: „Ти повік мені ніг не обмиєш!“Ісус відповів йому: „Коли́ Я не вмию тебе, — ти не матимеш частки зо Мною“. (aiōn g165)
伯多祿對他說：「不，你永遠不可給我洗腳！」耶穌回答說: 「我若不洗你，你就與我無分。」 (aiōn g165)
9 До Нього проказує Си́мон Петро: „Господи, — не самі мої но́ги, а й руки та го́лову!“
西滿伯多祿遂說：「主! 不但我的腳，而且連手帶頭，都給我洗罷! 」
10 Ісус каже йому: „Хто обмитий, тільки но́ги обмити потребу́є, бо він чистий увесь. І ви чисті, — та не всі“.
耶穌向他說：「沐浴過的人，已全身清潔，只需洗腳就夠了。你們原是潔淨的，但不都是。」
11 Бо Він знав Свого зра́дника, тому то сказав: „Ви чисті не всі“.
原來，耶穌知道誰要出賣他，為此說: 你們不都是潔淨的。
12 Коли ж пообмива́в їхні но́ги, і одежу Свою Він надів, засів зно́ву за стіл і промовив до них: „Чи знаєте ви, що́ Я зробив вам?
及至耶穌洗完了他們的腳，穿上外衣，又去坐下，對他們說: 「你們明白我給你們所做的嗎？
13 Ви Мене називаєте: Учитель і Госпо́дь, — і добре ви кажете, бо Я є.
你們稱我「師傅」、「主子」，說得正對：我原來是。
14 А коли обмив ноги вам Я, Госпо́дь і Вчитель, то повинні й ви один о́дному ноги вмивати.
若我為主子，為師傅的話，給你們洗腳，你們也該彼此洗腳；
15 Бо то Я вам при́клада дав, щоб і ви те чинили, як Я вам учинив.
我給你們立了榜樣，叫你們也照我給你們所做的去做。
16 Поправді, поправді кажу́ вам: Раб не більший за пана свого́, послане́ць же не більший від того, хто вислав його.
我實實在在告訴你們: 沒有僕人大過主人的，也沒有奉使的大過派遣他的。
17 Коли знаєте це, то блаженні ви, якщо таке чините!
你們既知道了這些事，如果實行，便是有福的。
18 Не про всіх вас кажу́. Знаю Я, кого вибрав, але щоб збуло́ся Писа́ння: „Хто хліб споживає зо Мною, підняв той на Мене п'яту́ свою!“
我不是說你們全體，我認識我所揀選的；但經上所記載的必須應驗：『吃過我飯的人，也舉腳踢我。』
19 Уже тепер вам кажу́, перше ніж те настане, щоб як станеться, ви ввірували, що то Я.
就在現在，事未發生以前，我告訴你們，好叫事發生以後，你們相信我就是那一位。
20 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто приймає Мого посланця́, той приймає Мене; хто ж приймає Мене, той приймає Того, Хто послав Мене!“
我實實在在告訴你們：凡接待我所派遣的，就是接待我；接待我的，就是接待那派遣我來的。」
21 Промовивши це, затривожився духом Ісус, і осві́дчив, говорячи: „Поправді, поправді кажу́ вам, що один із вас видасть Мене!“
耶穌說了這些話，心神煩亂，就明明地說: 「我實實在在告訴你們: 你們中有一個要出賣我。」
22 І озиралися учні один на одно́го, непевними бувши, про кого Він каже.
門徒便互相觀望，猜疑他說的是誰。
23 При столі, при Ісусовім лоні, був один з Його учнів, якого любив Ісус.
他門徒中有一個是耶穌所愛的，他那時斜倚在耶穌的懷裏，
24 От цьому кивну́в Си́мон Петро та й шепну́в: „Запитай, — хто б то був, що про нього Він каже?“
西滿伯多祿就向他示意說: 「你問他說的是誰？」
25 І, пригорну́вшись до ло́ня Ісусового, той говорить до Нього: „Хто́ це, Господи?“
那位就緊靠在耶穌的胸膛上，問他說: 「主！是誰？」
26 Ісус же відказує: „Це той, кому, умочивши, подам Я куска́“. І, вмочивши куска́, подав синові Си́мона, — Юді Іскаріо́тському!
耶穌答覆說: 「我蘸這片餅遞給誰，誰就是。」耶穌就蘸了一片餅，遞給依斯加略人西滿的兒子猶達斯。
27 За тим же куско́м тоді в нього ввійшов сатана́. А Ісус йому каже: „Що́ ти робиш — роби швидше“.
隨著那片餅，撒殫進入了他的心，於是耶穌對他說: 「你所要做的，你快去做罷！」
28 Але жоден із тих, хто був при столі, того не зрозумів, до чо́го сказав Він йому.
同席的人誰也沒有明白耶穌為什麼向他說了這話。
29 А тому́, що тримав Юда скриньку на гроші, то деякі ду́мали, ніби каже до нього Ісус: „Купи, що потрібно на свято для нас“, або щоб убогим подав що.
不過，有人因為猶達斯掌管錢囊，以為耶穌是給他說: 「你去買我們過節所需要的」，或者，要他給窮人施捨一些東西。
30 А той, узявши кусок хліба, зараз вийшов. Була ж ніч.
猶達斯一吃了那一片餅，就立時出去了；那時，正是黑夜。
31 Тоді, як він вийшов, промовляє Ісус: „Тепер ось просла́вивсь Син Лю́дський, і в Ньому просла́вився Бог.
猶達斯出去以後，耶穌就說：「現在人子受到了光榮，天主也在人子身上受到了光榮。
32 Коли в Ньому прославився Бог, то і Його Бог просла́вить у Собі, і зараз прославить Його!
天主既然在人子身上得到了光榮，天主也要在自己內使人子得到光榮，並且立時就要光榮他。
33 Мої дітоньки, не довго вже бути Мені з вами! Ви шукати Мене будете, але́ — як сказав Я юдеям: „Куди Я йду, туди ви прибути не можете“, — те й вам говорю́ Я тепер.
孩子們！我同你們在一起的時候不多了；以後你們要尋找我，就如我曾向猶太人說過：我所去的地方，你們不能去；現在我也給你們說。
34 Нову́ заповідь Я вам даю: Любіть один о́дного! Як Я вас полюбив, так любіть один о́дного й ви!
我給你們一條新命令: 你們該彼此相愛如同我愛了你們，你們也該照樣彼此相愛。
35 По то́му пізнають усі, що ви учні Мої, як бу́дете мати любов між собою“.
如果你們之間彼此相親相愛，世人因此就可認出你們是我的門徒。」
36 А Симон Петро Йому каже: „Куди, Господи, ідеш Ти?“Ісус відповів: „Куди Я йду, туди ти́ тепер іти за Мною не можеш, але по́тім ти підеш за Мною“.
西滿伯多祿問耶穌說: 「主! 你往那裡去？」耶穌回答說: 「我所去的地方，你如今不能跟我去，但後來卻要跟我去。」
37 Говорить до Нього Петро: „Чому, Господи, іти за Тобою тепер я не мо́жу? За Те́бе я душу свою́ покладу́!“
伯多祿向他說: 「主! 為什麼現在我不能跟你去？我要為你捨掉我的性命! 」
38 Ісус відповідає: За Ме́не покладе́ш ти душу свою́? Поправді, поправді кажу́ Я тобі: Півень не заспіває, як ти тричі зречешся Мене́.
耶穌答覆說: 「你要為我捨掉你的性命嗎？我實實在在告訴你: 雞未叫以前，你要三次不認我。」
