Від Івана 11
1 Був же хворий один, Ла́зар у Віфа́нії, із села Марії й сестри її Марти.
Hambu atahori esa, naran Lasarus. Ana leo sia kambo Betania, naꞌabꞌue no aꞌa nara inaꞌ rua, naeni Maria no Marta. (Maria ia, mana naꞌandandaliꞌ mina maꞌameniꞌ neu Yesus ein, de ose nendiꞌ langga fulun.) Lao esa, Lasarus mera naeꞌ.
2 А Марія, що брат її Лазар був хворий, була та, що помазала Господа миром, і воло́ссям своїм Йому но́ги обте́рла.
3 Тоді се́стри послали до Нього, говорячи: „Ось незду́жає, Господи, той, що любиш його!“
Boe ma aꞌa inaꞌ nara fee haraꞌ neu Yesus rae, “Papa nonoon, Lasarus, namahedꞌi naeꞌ.”
4 Як почув же Ісус, то промовив: „Не на смерть ця недуга, а на Божу славу, — щоб Син Божий прославився нею“.
Leleꞌ Yesus rena haraꞌ naa, ma Ana olaꞌ nae, “Hedꞌis ia nda tao e mate sa. Lamatualain nae natudꞌu manaselin nendiꞌ dalaꞌ ia. Naa fo atahori ra soꞌu rananaru Au, naeni Lamatualain Anan.”
5 А Ісус любив Марту, і сестру її, і Лазаря.
Yesus sue Marta, Maria, ma ruꞌa se odin Lasarus.
6 А коли Він почув, що нездужає той, то зостався два дні на тім місці, де був.
Leleꞌ Ana rena oi, Lasarus namahedꞌi, Ana feꞌe leo fai rua fai sia loe Yarden bobꞌoan.
7 Після ж того говорить до учнів: „Ходімо зно́ву в Юдею“.
Boe ma Ana nafadꞌe neu ana mana tungga nara nae, “Ima fo ata teu seluꞌ sia Lasarus mamanan sia profinsi Yudea.”
8 Йому учні сказали: „Учителю, таж допі́ру юдеї хотіли камінням побити Тебе, а Ти знов туди пі́деш?“
Te Ana mana tungga nara rasapaa rae, “Papa Meser. Feꞌe lai-laiꞌ ia, atahori Yahudi ra malangga nara rae mbia risa Lamatuaꞌ mia naa. De ia na Lamatuaꞌ mae baliꞌ naa miu fai, do?”
9 Ісус відповів: „Хіба дня не дванадцять годин? Як хто ходить за дня, не спіткне́ться, — цьогосвітнє бо світло він бачить.
Boe ma Yesus nataa nae, “Afiꞌ mimitau e! Fais-fais na, relo a naronda mia fefetun losa bobꞌoꞌ. Naa hambu jam sanahulu rua, to? Mete ma laoꞌ sia manggareloꞌ a, na atahori nda raꞌatunu sa. Huu manggareloꞌ a naronda sia raefafoꞌ ia, fo atahori mete rita.
10 А хто ходить нічно́ї пори, той спіткнеться, — бо немає в нім світла“.
Te mete ma atahori laoꞌ sia maꞌahatuꞌ a, na ana naꞌatunu nasafafali, huu ana nda naꞌena manggareloꞌ a sa.”
11 Оце Він сказав, а по то́му говорить до них: „Друг наш Лазар заснув, — та піду́ розбудити Його“.
Yesus olaꞌ basa taꞌo naa, ma Ana nafadꞌe nae, “Hita nonoon Lasarus sungguꞌ ena. Te dei fo Au ufefela baliꞌ e.”
12 А учні сказали Йому: „Як заснув, то він, Господи, ви́дужає“.
Boe ma Eni ana mana tungga nara rae, “Papa. Mete ma ana sungguꞌ a, na eni sosoan, dei fo ana malole baliꞌ, to?”
13 Та про смерть його мовив Ісус, вони ж ду́мали, що про сонний спочи́нок Він каже.
Ara olaꞌ taꞌo naa, huu ara duꞌa rae Yesus olaꞌ soꞌal sungguꞌ biasa a. Tao-tao te, Ana olaꞌ soꞌal Lasarus mamaten.
14 Тоді просто сказав їм Ісус: „Умер Лазар.
Basa ma, Yesus nafadꞌe relo-relo nae, “Taꞌo ia. Lasarus mate ena.
15 І Я тішусь за вас, що там Я не був, щоб повірили ви. Та ходімо до нього“.
Au umuhoꞌo Au nda sia naa sa, leleꞌ ana nda feꞌe mate sa, naa fo hei afiꞌ susa. Huu saa nae dadꞌi leleꞌ ia, tao nggi bisa mimihere Au. Ima fo ata teu sia naa leo!”
16 Сказав же Хома, називаний Близню́к, до співучнів: „Ходімо й ми, щоб із Ним повмирати“.
Basa ma Tomas, fo ara ingga rae, “ana duaꞌ ra,” nafadꞌe ana mana tungga laen ra nae, “Ima leo! Malole lenaꞌ basa nggita tungga teu, fo hela ata mate taꞌabꞌue to E.”
17 Як прибув же Ісус, то знайшов, що чотири вже дні той у гро́бі.
Basa ma Yesus se lao kambo Betania reu. Kamboꞌ naa, doon akaꞌ kilo teluꞌ a mia kota Yerusalem. Atahori Yahudi hetar rema mia naa de bebeꞌek ma tao manggatetee Marta no Maria ralan. Leleꞌ Yesus se losa naa, dei de ara feꞌe bubꞌuluꞌ rae, atahori raꞌoi hendi Lasarus fai haa ena.
18 А Віфа́нія поблизу Єрусалиму була́, яких стадій з п'ятнадцять.
19 І багато з юдеїв до Марти й Марії прийшли, щоб за брата розва́жити їх.
20 Тоді Марта, почувши, що надхо́дить Ісус, побігла зустріти Його, Марія ж удома сиділа.
Basa de, leleꞌ Marta rena oi, Yesus nema ena, ma ana dea neu nandaa no Yesus. Te Maria neuꞌ a ume rala.
21 І Марта сказала Ісусові: „Коли б, Господи, був Ти отут, — то не вмер би мій брат.
De Marta nafadꞌe Yesus nae, “Aduu, Papa, e! Onaꞌ Papa sia ia, na tantu odi ngga nda mate sa.
22 Та й тепер, — знаю я, — що чого тільки в Бога попросиш, то дасть Тобі Бог!“
Te au umuhere boe, Papa nau noꞌe saa mbali Lamatualain, tantu Papa hambu.”
23 Промовляє до неї Ісус: „Воскресне твій брат!“
Boe ma Yesus nafadꞌe neu e nae, “Marta! dei fo odim nasodꞌa baliꞌ.”
24 Відказує Марта Йому: „Знаю, що в воскресіння останнього дня він воскресне“.
Marta nataa nae, “Au uhine, dei fo sia fai mateteꞌen, mete ma Lamatualain tao basa atahori mana mateꞌ ra rasodꞌa baliꞌ, na Ana tao nasodꞌa baliꞌ au odi ngga boe.”
25 Промовив до неї Ісус: „Я воскресіння й життя. Хто вірує в мене, — хоч і вмре, буде жити.
Boe ma Yesus nafadꞌe nae, “Au mana tao atahori mana mateꞌ ra rasodꞌa baliꞌ. Au o mana fee masodꞌa ndoo-tetuꞌ a boe. Dadꞌiꞌ atahori mana ramahere neu Au dei fo hambu masodꞌaꞌ naa, mae ana mate.
Boe ma atahori mana hambu masodꞌaꞌ ndoo-tetuꞌ naa, ma ramahere Au, dei fo rasodꞌa rakandoo. Marta, mumuhere Au oꞌola ngga, to?” (aiōn g165)
27 Вона каже Йому: „Так, Господи! Я вірую, що Ти Христос, Син Божий, що має прийти на цей світ“.
Ana nataa nae, “Iya, Papa! Au umuhere ae, Papa ia, naeni Kristus, Atahori fo Lamatualain dudꞌu memaꞌ mia fai maꞌahulun ena. Papa ia, Lamatualain Anan, Ana helu basa nae haitua nema sia raefafoꞌ ia.”
28 І промовивши це, відійшла, та й покликала нишком Марі́ю, сестру свою, ка́жучи: „Учитель тут, і Він кличе тебе!“
Marta olaꞌ basa naꞌo naa, ma ana lao baliꞌ. De ana noꞌe odin Maria, fo akaꞌ ruꞌa se, ma nafadꞌe e nae, “Papa Meser nema ena. Ana nae nandaa no nggo.”
29 А та, як зачула, квапли́во встала й до Нього пішла.
Rena taꞌo naa ma, Maria fela neuꞌ ena de neu sangga Yesus. Atahori Yahudi mana beꞌe nanea no Maria sia ume rala, nita e fela de nelaꞌ dea neu. Basa ma ara tungga dean. Huu ara duꞌa rae, ana nae neu nggae sia rates a. Leleꞌ naa, Yesus se nda feꞌe kamboꞌ rala reu sa. Ana feꞌe sia mamanaꞌ fo Marta nandaa no E.
30 А Ісус не ввійшов був іще до села, а знахо́дивсь на місці, де Марта зустріла Його.
31 Юдеї тоді, що були з нею в домі й її розважали, як побачили, що Марія квапли́во встала й побігла, подали́ся за нею, гадаючи, що до гро́бу пішла вона, — плакати там.
32 Як Марія ж прийшла туди, де був Ісус, і Його вгледіла, то припала до ніг Йому та й говорила до Нього: „Коли б, Господи, був Ти отут, то не вмер би мій брат!“
Leleꞌ Maria losa mamanaꞌ naa, ma nita Yesus. De ana sendeꞌ lululanggan sia Yesus ein. De nafadꞌe nae, “Aduu, Papa, e! Onaꞌ Papa sia ia naa, tantu odi ngga nda mate sa.”
33 А Ісус, як побачив, що плаче вона, і плачуть юдеї, що з нею прийшли, то в дусі розжа́лобився та й звору́шився Сам,
Leleꞌ Yesus nita e nggae, ma atahori Yahudi mana tunggaꞌ ra o nggae ei-ei, boe ma Ana namanasa sia ralan ma susa.
34 і сказав: „Де його ви поклали?“Говорять Йому́: „Іди, Господи, та подивися!“
Ana natane nae, “Hei miꞌoi e sia bee?” Ara rataa rae, “Uma, Papa! Uma fo mete neuꞌ ena.”
35 I заплакав Ісус.
Boe ma Yesus nggae.
36 А юдеї казали: „Дивись, як любив Він його!“
Basa ma atahori Yahudi ra ola-olaꞌ rae, “Mete neuꞌ ena. Ana sue naseliꞌ Lasarus!”
37 А з них дехто сказали: „Чи не міг же зробити Отой, Хто очі сліпому відкрив, щоб і цей не помер?“
Te hambu ruma fai ola-olaꞌ rae, “Atahori ia, mana naꞌahahaiꞌ atahori pokeꞌ a matan, de nita baliꞌ, Taꞌo bee de Ana nda bisa babꞌaa nala Lasarus fo Ana nda mate sa?”
38 Ісус же розжа́лобивсь знову в Собі, і до гро́бу прийшов. Була ж то печера, і камінь на ній наляга́в.
Yesus ralan namedꞌa beran seli. Boe ma Ana neu deka-deka sia luat fo ara raꞌoi Lasarus. Ara tatana luat a rendiꞌ fatu monaeꞌ sa.
39 Промовляє Ісус: „Відваліть цього каменя!“Сестра вмерлого Марта говорить до Нього: „Уже, Господи, чути, — бо чотири вже дні він у гро́бі“.
De Yesus denu atahori mana sia naa ra nae, “Oꞌo hendi fatu ia, fo soi hendi luat ia lelesun dei!” Te Marta, naeni atahori mana mateꞌ a aꞌan nae, “Aweꞌ, Papa! Ana mate fai haa ena, na! Tantu maꞌafoo ena.”
40 Ісус каже до неї: „Чи тобі не казав Я, що як бу́деш ти вірувати, — славу Божу побачиш?“
Boe ma Yesus fee ne nesenenedꞌaꞌ nae, “Musunedꞌa faꞌ ra, to? Au ufadꞌe memaꞌ ae, mete ma Marta tebꞌe-tebꞌeꞌ mumuhere Au, dei fo bisa mita Lamatualain manaselin.”
41 І зняли́ тоді каменя. А Ісус ізвів очі до неба й промовив: „Отче, дяку прино́шу Тобі, що Мене Ти почув.
Basa ma hambu atahori hira soi fatu a mia luat a. Boe ma Yesus mbali lalai a, ma Ana nae, “Amaꞌ! Au oꞌe makasi, huu Amaꞌ rena Au.
42 Та Я знаю, що Ти за́вжди почуєш Мене, але ради наро́ду, що довкола стоїть, Я сказав, щоб увірували, що послав Ти Мене“.
Au bubꞌuluꞌ eniꞌ a mia dalahulun ae, Amaꞌ rena Au mukundooꞌ a. Te Au olaꞌ onaꞌ naa leleꞌ ia, naa fo atahori mana rambariiꞌ sia ia ra bubꞌuluꞌ rae, Amaꞌ mana denu Au.”
43 І, промовивши це, Він скричав гучни́м голосом: „Ла́зарю, — вийди сюди!“
Leleꞌ Ana olaꞌ basa naꞌo naa, ma Ana nameli nahereꞌ nae, “Lasarus! Dea uma leo!”
44 І вийшов померлий, по рука́х і нога́х обв'я́заний па́сами, а обличчя у нього було́ перев'я́зане хусткою. Ісус каже до них: „Розв'яжіть його та й пустіть, щоб ходив“.
Boe ma atahori mana mateꞌ naa dea nema mia luat a. Hambu teme mamates nenembotiꞌ nala ei-lima nara. Ma hambu temeꞌ babata nala matan boe. Ma Yesus denu atahori mana sia naa ra nae, “Siꞌu hendi temeꞌ naa dei, naa fo ana laoꞌ!”
45 І багато з юдеїв, що посхо́дилися до Марії, та бачили те, що Він учинив, у Нього ввірували.
Leleꞌ ara rita Yesus tataon naa ma, atahori Yahudi mana rema beꞌe ro Maria ra, ramahere Yesus.
46 А деякі з них пішли до фарисеїв, і їм розповіли, що́ Ісус учинив.
Te hambu ruma fai reu randaa ro atahori partei Farisi ra, de rafadꞌe se, Yesus tataon.
47 Тоді первосвященики та фарисеї скли́кали раду й казали: „Що́ маємо робити, бо Цей Чоловік пребагато чуд чинить?
Basa naa ma, malangga agama ra malangga nara, ro atahori Farisi ra raꞌabꞌue de ara ola-olaꞌ sangga dalaꞌ. Ara ratatane rae, “Atahori naa, tao manadadꞌi-manaseliꞌ mataꞌ-mataꞌ! Dadꞌi hita musi tao taꞌo bee fai?
48 Якщо так позоставимо Його, то всі в Нього ввірують, — і при́йдуть римля́ни, та й ві́зьмуть нам і край, і наро́д!“
Huu mete ma hita hela E neuꞌ ena, na, dei fo basa atahori ramahena neu E onaꞌ sira manen. No taꞌo naa, soldꞌadꞌu mana parenda Roma ra dei fo rema tao ralutu hita Ume Hule-oꞌe Huuꞌ na no hita atahori nara.”
49 А один із них, Кайя́фа, що був первосвящеником року того́, промовив до них: „Ви нічо́го не знаєте,
Tooꞌ naa, Kayafas dadꞌi malangga agama ra malangga monaen. Ana olaꞌ nae, “Nggoaꞌ e! Hei nda mihine saa-saa sa boe!
50 і не поміркуєте, що краще для вас, щоб один чоловік прийняв смерть за людей, аніж щоб увесь наро́д мав загинути!“
De malole lenaꞌ soaꞌ nggi, mete ma hambu atahori esaꞌ a mate fee neu basa atahori. Mete ma hokoꞌ, dei fo soldꞌadꞌu Roma ra ralutu hendi basa atahori Yahudi ra!”
51 А того не сказав сам від себе, але, первосвящеником бувши в тім році, пророкував, що Ісус за наро́д мав умерти,
Kayafas nda olaꞌ tungga akaꞌ mesaꞌ ne hihiin sa. Lamatualain pake bafan, huu eni dadꞌi malangga agama ra malangga monaen sia tooꞌ naa. Naa de Kayafas nafadꞌe memaꞌ nae, dei fo Yesus mate soaꞌ neu basa atahori Yahudi ra.
52 і не лише за наро́д, але й щоб сполучити в одне́ розпоро́шених Божих дітей.
Tao-tao te, Ana nda mate soaꞌ neu akaꞌ atahori Yahudi ra sa, te soaꞌ neu basa Lamatualain ana nara mana sea-saranggaa sia raefafoꞌ ia. Dei fo Ana tao basa se dadꞌi nusaꞌ esa isi.
53 Отож, від того дня вони змо́вилися, щоб убити Його.
Huu Kayafas oꞌolan naa, naeni de, eniꞌ a mia leleꞌ naa, atahori Yahudi ra malangga nara sangga dalaꞌ rae tao risa Yesus.
54 І тому́ не ходив більш Ісус між юдеями явно, але звідти вдавсь до околиць поближче пустині, до міста, що зветься Єфре́м, — і тут залишався з Своїми учнями.
Dadꞌi Yesus nda laoꞌ relo-relo sia atahori Yahudi ra malangga nara taladꞌan nara sa ena. Ana no ana mana tungga nara lao risiꞌ kota esa, naran Efraim, mana deka-deka sia mamana rouꞌ. Boe ma ara leo raꞌatataaꞌ sia naa.
55 Наближалася ж Пасха юдейська, і багато-хто з кра́ю вдались перед Пасхою в Єрусалим, щоб очи́стити себе.
Leleꞌ naa, fai Paska agama Yahudi ra deka-deka ena. Biasa na, atahori hetar mia deaꞌ rema raꞌabꞌue sia kota Yerusalem fo tungga fefeta Paska sia naa. Ara losa raꞌahuluꞌ, fo tao rameu ao nara tungga agama hohoro-lalanen.
56 І шукали Ісуса вони, а в храмі стоявши, гомоніли один до одно́го: „А як вам здається? Хіба Він не при́йде на свято?“
Atahori hetar mana rema sia Yerusalem, sangga Yesus sia naa. Leleꞌ ara rambariiꞌ sia Ume Hule-oꞌe Huuꞌ a sodꞌan, ara ratatane rae, “Tungga hei naa, taꞌo bee? Hei duꞌa na Yesus nae nema tungga fefeta agama, do hokoꞌ?”
57 А первосвященики та фарисеї нака́за дали́: як дізнається хто, де Він перебува́тиме, нехай донесе, — щоб схопи́ти Його.
Te malangga agama ra malangga nara, ro atahori Farisi raparenda ena rae, “Mete ma hambu atahori bubꞌuluꞌ Yesus sia bee, na, mifadꞌe hai dei!” Tao-tao te, ara raꞌena masud rae humu E.
