Від Івана 10
1 Поправді, поправді кажу́ вам: Хто не входить двери́ма в коша́ру, але перела́зить деі́нде, — той зло́дій і розбійник.
Em verdade, em verdade vos digo, que aquele que no curral das ovelhas não entra pela porta, mas sobe por outra parte, é ladrão, e assaltante.
2 А хто входить двери́ма, — той вівцям пастух.
Mas aquele que entra pela porta é o pastor de ovelhas.
3 Ворота́р відчиняє йому, і його голосу слухають вівці; і свої вівці він кличе по йме́нню, і випрова́джує їх.
A este o porteiro abre, e as ovelhas ouvem sua voz, e a suas ovelhas chama nome por nome, e as leva fora.
4 А як вижене всі свої вівці, він іде перед ними, і вівці слідо́м за ним ідуть, бо знають голос його́.
E quando tira fora suas ovelhas, vai adiante delas, e as ovelhas o seguem, porque conhecem sua voz.
5 За чужим же не пі́дуть вони, а будуть утікати від нього, — бо не знають вони чужого голосу“.
Mas ao estranho em maneira nenhuma seguirão, ao invés disso dele fugirão; porque não conhecem a voz dos estranhos.
6 Оцю при́тчу повів їм Ісус, але не зрозуміли вони́, про що їм говорив.
Esta parábola Jesus lhes disse; porém eles não entenderam que era o que lhes falava.
7 І зно́ву промовив Ісус: „Поправді, поправді кажу́ вам, що Я — двері ві́вцям.
Voltou pois Jesus a lhes dizer: Em verdade, em verdade vos digo, que sou a porta das ovelhas.
8 Усі, скільки їх перше Мене прихо́дило, — то злодії й розбійники, але вівці не слухали їх.
Todos quantos vieram antes de mim, são ladrões e assaltantes; mas as ovelhas não os ouviram.
9 Я — двері: коли через Мене хто вві́йде, спасеться, і той вві́йде та ви́йде, і пасо́висько зна́йде.
Eu sou a porta; se alguém entrar por mim, será salvo; e entrará, e sairá, e achará pasto.
10 Зло́дій тільки на те закрада́ється, щоб красти й убивати та нищити. Я прийшов, щоб ви мали життя, і подоста́тком щоб мали.
O ladrão não vem, senão para roubar, matar, e destruir; eu vim para que tenham vida, e [a] tenham em abundância.
11 Я — Пастир Добрий! Пастир добрий кладе́ життя власне за вівці.
Eu sou o bom Pastor; o bom Pastor dá sua vida pelas ovelhas.
12 А наймит, і той, хто не вівча́р, кому вівці не свої, коли бачить, що вовк наближа́ється, то ки́дає вівці й тікає, а вовк їх хапає й поло́шить.
Mas o contratado a dinheiro, e que não é o pastor, a quem as ovelhas não pertencem, vê o lobo vir, deixa as ovelhas, e foge; o lobo as captura, e dispersa as ovelhas.
13 А на́ймит утікає тому́, що він наймит, і не дбає про вівці.
E o contratado foge, porque é contratado, e não tem cuidado das ovelhas.
14 Я — Пастир Добрий, і знаю Своїх, і Свої Мене знають.
Eu sou o bom Pastor, e conheço as minhas, e pelas minhas sou conhecido.
15 Як Отець Мене знає, так і Я Отця знаю, і власне життя Я за вівці кладу́.
Como o Pai me conhece, assim também também eu conheço o Pai; e dou a minha vida pelas ovelhas.
16 Також маю Я інших овець, які не з цієї коша́ри, — Я повинен і їх припрова́дити. І Мій голос почують вони, — і бу́де ота́ра одна й Один Па́стир!
Ainda tenho outras ovelhas que não são deste curral; a estas também me convém trazer, e ouvirão minha voz, e haverá um rebanho, [e] um pastor.
17 Через те Отець любить Мене, що Я власне життя віддаю, щоб ізно́ву прийняти його.
Por isso o Pai me ama, porque dou a minha vida para tomá-la de volta.
18 Ніхто в Мене його не бере́, але Я Сам від Себе кладу́ його. Маю вла́ду віддати його, і маю вла́ду прийняти його зно́ву, — Я цю заповідь взяв від Свого Отця“.
Ninguém a tira de mim, mas eu de mim mesmo a dou; tenho poder para a dar, e tenho poder para tomá-la de volta. Este mandamento recebi de meu Pai.
19 З-за цих слів між юдеями зно́ву незгода зняла́ся.
Voltou, pois, a haver divisão entre os judeus, por causa dessas palavras.
20 І багато-хто з них говорили: „Він де́мона має, і несамови́тий. Чого слухаєте ви Його?“
E muitos deles diziam: Ele tem demônio, e está fora de si; para que o ouvis?
21 Інші казали: „Ці слова́ не того, хто демона має. Хіба де́мон може очі сліпим відкривати?“
Outros diziam: Estas palavras não são de um endemoninhado; por acaso pode um demônio dar vista aos cegos?
22 Було тоді свято Відно́влення в Єрусалимі. Стояла зима.
E era a festa da renovação [do Templo] em Jerusalém, e era inverno.
23 А Ісус у храмі ходив, у Соломоновім ґа́нку.
E andava Jesus passeando no Templo, na entrada de Salomão.
24 Юдеї тоді обступили Його та й казали Йому: „Доки будеш тримати в непе́вності нас? Якщо́ Ти Христос, — то відкрито скажи нам!“
Rodearam-no, então, os Judeus, e lhe disseram: Até quando farás nossa alma em dúvida? Se tu és o Cristo, dize-nos abertamente.
25 Відповів їм Ісус: „Я вам був сказав, — та не вірите ви. Ті діла, що чиню́ їх у Йме́ння Свого Отця, — вони свідчать про Мене.
Respondeu-lhes Jesus: Já vos tenho dito, e não credes. As obras que eu faço em nome de meu Pai, essas testemunham de mim.
26 Та не вірите ви, — не з Моїх бо овець ви.
Mas vós não credes, porque não sois de minhas ovelhas, como já vos tenho dito.
27 Мого голосу слухають вівці Мої, і знаю Я їх, і за Мною слідко́м вони йдуть.
Minhas ovelhas ouvem minha voz, e eu as conheço, e elas me seguem.
29 Мій Отець, що дав їх Мені, Він більший за всіх, — і ви́хопити ніхто їх не може Отцеві з руки́.
Meu Pai, que [as] deu para mim, é maior que todos; e ninguém pode arrancá-las da mão de meu Pai.
30 Я й Отець — Ми одне!“
Eu e o Pai somos um.
31 Знов каміння схопи́ли юдеї, щоб укаменува́ти Його.
Voltaram pois os Judeus a tomar pedras para o apedrejarem.
32 Відповів їм Ісус: „Від Отця показав Я вам добрих учинків багато, — за котри́й же з тих учинків хочете Мене каменувати?“
Respondeu-lhes Jesus: Muitas boas obras de meu Pai vos tenho mostrado; por qual obra destas me apedrejais?
33 Юдеї Йому відказали: „Не за добрий учинок хочемо Тебе вкаменувати, а за богозневагу, — бо Ти, бувши люди́ною, за Бога Себе видаєш“.
Responderam-lhe os judeus dizendo: Por boa obra não te apedrejamos, mas pela blasfêmia; e porque sendo tu homem, a ti mesmo te fazes Deus.
34 Відповів їм Ісус: „Хіба не написано в вашім Зако́ні: „Я сказав: ви боги"?
Respondeu-lhes Jesus: Não está escrito em vossa Lei: Eu disse: Sois deuses?
35 Коли тих Він богами назвав, що до них слово Боже було́, — а Писа́ння не може порушене бути,
Pois se [a Lei] chamou deuses a aqueles, para quem a palavra de Deus foi feita, (e a Escritura não pode ser quebrada);
36 то Тому́, що Отець освятив і послав Його в світ, закидаєте ви: „Зневажаєш Ти Бога“, через те, що сказав Я: „Я — Син Божий“?
[A mim], a quem o Pai santificou, e ao mundo enviou, dizeis vós: Blasfemas; porque disse: Sou Filho de Deus?
37 Коли Я не чиню́ діл Свого Отця, то не вірте Мені.
Se não faço as obras de meu Pai, não creiais em mim.
38 А коли Я чиню́, то хоч ви Мені віри й не йме́те, повірте ділам, щоб пізнали й повірили ви, що Отець у Мені, а Я — ув Отці!“
Porém se eu as faço, e não credes em mim, crede nas obras; para que conheçais e creiais que o Pai está em mim, e eu nele.
39 Тоді зно́ву шукали вони, щоб схопи́ти Його, але вийшов із рук їхніх Він.
Então procuravam outra vez prendê-lo; e ele saiu de suas mãos.
40 І Він знову на то́й бік Йорда́ну пішов, на те місце, де Іван найперше христив, та й там перебува́в.
E voltou a ir para o outro lado do Jordão, ao lugar onde João primeiro batizava; e ficou ali.
41 І багато до Нього прихо́дили та говорили, що хоч жа́дного чуда Іван не вчинив, але все, що про Нього Іван говорив, правдиве було́.
E muitos vinham a ele, e diziam: Em verdade que nenhum sinal fez João; mas tudo quanto João disse deste era verdade.
42 І багато-хто ввірували в Нього там.
E muitos ali creram nele.
