Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
an extrahere poteris Leviathan hamo et fune ligabis linguam eius
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
numquid pones circulum in naribus eius et armilla perforabis maxillam eius
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
numquid multiplicabit ad te preces aut loquetur tibi mollia
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
numquid feriet tecum pactum et accipies eum servum sempiternum
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
numquid inludes ei quasi avi aut ligabis illum ancillis tuis
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
concident eum amici divident illum negotiatores
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
numquid implebis sagenas pelle eius et gurgustium piscium capite illius
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
pone super eum manum tuam memento belli nec ultra addas loqui
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
ecce spes eius frustrabitur eum et videntibus cunctis praecipitabitur
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
non quasi crudelis suscitabo eum quis enim resistere potest vultui meo
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
quis ante dedit mihi ut reddam ei omnia quae sub caelo sunt mea sunt
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
non parcam ei et verbis potentibus et ad deprecandum conpositis
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
quis revelavit faciem indumenti eius et in medium oris eius quis intrabit
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
portas vultus eius quis aperiet per gyrum dentium eius formido
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
corpus illius quasi scuta fusilia et conpactum squamis se prementibus
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
una uni coniungitur et ne spiraculum quidem incedit per eas
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
una alteri adherebunt et tenentes se nequaquam separabuntur
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
sternutatio eius splendor ignis et oculi eius ut palpebrae diluculi
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
de ore eius lampades procedunt sicut taedae ignis accensae
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
de naribus eius procedit fumus sicut ollae succensae atque ferventis
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
halitus eius prunas ardere facit et flamma de ore eius egreditur
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
in collo eius morabitur fortitudo et faciem eius praecedet egestas
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
membra carnium eius coherentia sibi mittet contra eum fulmina et ad locum alium non ferentur
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
cor eius indurabitur quasi lapis et stringetur quasi malleatoris incus
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
cum sublatus fuerit timebunt angeli et territi purgabuntur
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
cum adprehenderit eum gladius subsistere non poterit neque hasta neque torax
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
reputabit enim quasi paleas ferrum et quasi lignum putridum aes
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
non fugabit eum vir sagittarius in stipulam versi sunt ei lapides fundae
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
quasi stipulam aestimabit malleum et deridebit vibrantem hastam
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
sub ipso erunt radii solis sternet sibi aurum quasi lutum
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
fervescere faciet quasi ollam profundum mare ponet quasi cum unguenta bulliunt
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
post eum lucebit semita aestimabit abyssum quasi senescentem
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
non est super terram potestas quae conparetur ei qui factus est ut nullum timeret
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
omne sublime videt ipse est rex super universos filios superbiae
