Йов 41
1 Чи левіята́на потя́гнеш гачко́м, і йому язика стягнеш шну́ром?
Leviathan to cakoih hoi na tathok thai tih maw? To tih ai boeh loe anih ih palai to qui hoiah na pathlet pae thai tih maw?
2 Чи очерети́ну вкладеш йому в ні́здря, чи терни́ною що́ку йому продіра́виш?
A hnah to na daw pae moe, anih ih akam huh to cakoih hoiah na taqawt pae thai tih maw?
3 Чи він бу́де багато благати тебе, чи бу́де тобі говорити лагі́дне?
Anih mah tahmenhaih na hni ueloe, nang khaeah lok kanaem to thui tih maw?
4 Чи складе він умову з тобою, і ти ві́зьмеш його за раба собі вічного?
Anih loe hing thung na tamna ah oh hanah, nang khaeah lokmaihaih sah tih maw?
5 Чи ним ба́витись будеш, як пта́хом, і прив'яжеш його для дівча́ток своїх?
Anih to tavaa hoi amhai baktiah nam hai haih han maw? To tih ai boeh loe nangmah ih nongpatanawk hanah anih to qui hoiah na pathlet pae han maw?
6 Чи ним спільники́ торгува́тимуть, чи поділять його між купців -ханане́їв?
Nam puinawk mah anih han buhraenghaih sah pae tih maw? Anih to hmuen zaw kaminawk khaeah athum o sak tih maw?
7 Чи шпилька́ми проко́лиш ти шкіру його, а остро́гою ри́б'ячою — його го́лову?
Sum kamsum hoiah anih ih ahin to na thunh thai tih maw? To tih ai boeh loe a lu to tanga thunhaih tayae hoiah na thunh thai tih maw?
8 Поклади ж свою ру́ку на нього, й згадай про війну, — і більше того не чини!
Anih nuiah ban to mah koeng ah, anih tuk hanah poek hmah.
9 Тож наді́я твоя неправдива, — на сам ви́гляд його упаде́ш.
Khenah, anih pazawk han poekhaih loe azom pui ni; anih hnu kami loe amthaek bup mak ai maw?
10 Нема смільчака́, щоб його він збудив, — а хто ж перед обличчям Моїм зможе стати?
Anih to mi mah doeh pahrue thai mak ai; to tiah om nahaeloe mi maw ka hmaa ah angdoe thai tih?
11 Хто ви́йде навпроти Мене́ — й буде ці́лий? Що під небом усім — це Моє!
Ka sak pathok let hanah mi mah maw na pakaa thai tih? Van tlim ih hmuennawk boih loe kai ih ni.
12 Не буду мовчати про чле́ни його, про стан його сили й красу́ його складу.
Leviathan ih khokbannawk, a thacakhaih hoi kahoih takpumnawk thui ai ah ka om thai mak ai.
13 Хто відкриє пове́рхню одежі його? Хто піді́йде коли до двійни́х його ще́лепів?
Mi mah maw anih ih ahin to khok pae thai tih? Mi mah maw anih ih akam huh to cakoih hoi tathok hanah a taengah caeh thai tih?
14 Двері обличчя його хто відчи́нить? Навко́ло зубів його жах!
Mi mah maw anih ih mikhmai thok to paong pae thai tih? Anih ih haanawk loe zit thoh.
15 Його спи́на — канали щитів, поє́днання їх — крем'яна́я печать.
Kacak ah catui daeng baktih toengah, kangbok a nui ih ahin loe anih amoekhaih ah oh.
16 Одне до одно́го дохо́дить, а вітер між ними не про́йде.
Takhi akun thaih han ai ah, ahin maeto hoi maeto angbet.
17 Одне до одно́го притве́рджені, сполучені, і не відді́ляться.
Ahin maeto hoi maeto angbet moe, kacakah angbet caeng pongah khram thai ai.
18 Його чха́ння засвічує світло, а очі його — як пові́ки зорі́ світово́ї!
Anih pasih naah hmai ampha, a mik loe akhawn bangah pakhrip ih mik baktiah oh.
19 Бу́хає по́лум'я з па́щі його, вириваються і́скри огне́нні!
Anih ih pakha thung hoiah hmai aengh hoi hmai kangqong to tacawt.
20 Із ні́здер його валить дим, немов з то́го горшка, що кипить та біжить.
Tui tangdawh thlukbuk laom thung hoi tacawt hmaikhue baktih toengah, a hnakhaw thung hoiah hmaikhue to tacawt.
21 Його по́дих розпалює ву́гіль, і бу́хає по́лум'я з па́щі його.
Anih anghahhaih takhi mah hmaisaae to amngaehsak moe, anih ih pakha thung hoiah kangqong hmai to tacawt.
22 Сила ночує на шиї його, а страх перед ним утікає.
Anih ih tahnong ah thacakhaih to oh, anih hmaa ah loe palungsethaih to anghoehaih ah oh.
23 М'ясо нутра́ його міцно тримається, — воно в ньому тверде́, не хитається.
Anih ih ngan thaquinawk loe nawnto amraep o, angthui thai ai, cakrap.
24 Його серце, мов з каменя вилите, і тверде́, як те долішнє жо́рно!
Anih ih palung loe thlung baktiah amtak; ue, cang kaehhaih thlung baktiah amtak.
25 Як підво́диться він, перелякуються силачі́, та й ховаються з жа́ху.
Anih angthawk tahang naah, thacak kaminawk loe zithaih hoiah oh o; anih tamai boh naah om o thai ai.
26 Той меч, що дося́гне його, не встої́ть, ані спис, ані ра́тище й па́нцер.
Anih loe sumsen mah caa ai; tayae, palaa hoi ahnuk ahma kamsum tayae mah doeh caa ai.
27 За солому залізо вважає, а мідь — за гнилу́ дереви́ну!
Anih loe sum to caphaeh baktiah poek moe, sumkamling doeh kahmawn thing baktiah a poek.
28 Син лука, стріла, не приму́сит увтікати його, камі́ння із пра́щі для нього зміняється в сіно.
Palaa mah anih to cawnsak thai mak ai; lawkthluem doeh tavai baktiah ni a poek.
29 Булаву́ уважає він за соломи́нку, і сміється із по́свисту ра́тища.
Anih han loe thingboeng doeh cangkung baktiah ni oh; tayae hoi takhawh han pahuem naah anih mah pahnuithuih.
30 Під ним гостре чере́п'я, — лягає на го́стре, немов у болото.
Anih ih zok loe kanoe laom koi baktiah oh; tangnong nui ih sum kanoe haa caehhaih ahmuen baktiah oh.
31 Чинить він, що кипить глибочі́нь, мов горня́, і обе́ртає море в окрі́п.
Anih mah kathuk tuipui to laom thung ih tangdawh tui baktiah haeh moe, tuipui to laom nokhaih moithawk baktiah a sak.
32 Стежка світить за ним, а безо́дня здається йому́ сиви́ною.
A caeh taak ih loklam loe ampha pongah, tuipui loe sam kanglung baktiah oh.
33 Немає подоби йому на землі, він безстрашним створений,
Anih baktiah zithaih tawn ai ah sak ih hmuen maeto doeh long nuiah om ai.
34 він бачить усе, що висо́ке, він цар над усім пишним зві́р'ям!“
Anih loe kasang hmuennawk to khet; anih loe amoekhaih hmuennawk boih ih siangpahrang ah oh, tiah a naa.
