Йов 35
1 І говорив Елі́гу та й сказав:
Ainsi Eliu dit encore ceci:
2 „Чи це полічив ти за право, як кажеш: „Моя праведність більша за Божу“?
Est-ce qu’il te semble que ta pensée était équitable, quand tu as dit: Je suis plus juste que Dieu?
3 Бо ти говорив: „Що́ поможе тобі? Яку ко́ристь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха́?“
Car tu as dit: Ce qui est juste ne vous plaît pas: ou quel avantage retirez-vous, si je pèche?
4 Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.
C’est pourquoi je répondrai à tes discours et à tes amis avec toi.
5 Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, — вони вищі за тебе.
Regarde en haut le ciel, et vois: et contemple combien la région de l’air est plus haute que toi.
6 Як ти будеш грішити, що́ зробиш Йому? А стануть числе́нні провини твої, що́ ти вчиниш Йому?
Si tu pèches, en quoi lui nuiras-tu? et si tes iniquités se multiplient, que feras-tu en cela contre lui?
7 Коли праведним станеш, що́ даси ти Йому? Або що́ Він ві́зьме з твоєї руки?
Mais si tu as agi justement, que lui donneras-tu, ou que recevra-t-il de ta main?
8 Для люди́ни, як ти, беззако́ння твоє, і для лю́дського сина твоя справедливість!
C’est à un homme semblable à toi que nuira ton impiété, et c’est au fils d’un homme que ta justice servira.
9 Від бе́злічі гно́блення стогнуть вони, кричать від твердо́го плеча багатьох.
À cause de la multitude des calomniateurs, ils crieront; et ils se lamenteront à cause de la violence du bras des tyrans.
10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,
Et aucun d’eux n’a dit: Où est Dieu, qui m’a fait, qui inspire des cantiques pendant la nuit,
11 що нас над худобу земну́ Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?
Qui nous donne plus d’instruction qu’aux bêtes de la terre, et plus d’intelligence qu’aux oiseaux du ciel?
12 Вони там кричать, але через бундю́чність злочинців Він відповіді не дає.
Alors ils crieront, et il ne les exaucera pas, à cause de l’orgueil des méchants.
13 Тільки марно́ти не слухає Бог, і Всемогу́тній не бачить її.
Ce n’est donc pas en vain que Dieu écoulera leurs cris; et le Tout-Puissant considérera avec attention la cause de chacun.
14 Що ж тоді, коли кажеш: „Не бачив Його!“Та є суд перед Ним, — і чекай ти його́!
Même lorsque tu as dit: Il ne considère point; juge-toi toi-même en sa présence, et attends-le.
15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупо́ту,
Car ce n’est pas maintenant qu’il exerce sa fureur, et qu’il lire une grande vengeance du crime.
16 то нама́рно Йов уста свої відкриває та мно́жить слова́ без знання́“.
C’est donc en vain que Job ouvre sa bouche, et que, sans science, il multiplie des paroles.
