Йов 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

Bukankah kamu pandai dan berakal budi? Nah, dengarkanlah segala perkataanku ini.

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

Orang tahu makanan enak bila mengecapnya, dan kata-kata bijak bila mendengarnya.

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

Persoalan ini harus kita periksa lalu kita pecahkan bersama-sama.

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

Kata Ayub, 'Tak ada salah padaku, tetapi Allah tak mau memberi apa yang adil kepadaku.

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

Aku dianggap berdusta, karena mengatakan aku tak berdosa. Kini aku luka parah, meskipun aku tak bersalah.'

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

Pernahkah kamu melihat orang seperti Ayub ini? Ia mencemooh Allah berkali-kali.

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

Ia suka berkawan dengan orang-orang durhaka serta bergaul dengan orang-orang durjana.

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

Ia berkata, bahwa sia-sia sajalah jika ia berusaha melakukan kehendak Allah.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

Hai orang-orang yang bijak, dengarlah! Masakan Allah Yang Mahakuasa berbuat salah?

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

Ia mengganjar manusia setimpal perbuatannya, memperlakukan dia sesuai kelakuannya.

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

Allah Yang Mahakuasa tidak melakukan kejahatan; semua orang diberi-Nya keadilan.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

Dari siapakah Allah menerima kuasa-Nya? Siapakah mempercayakan bumi ini kepada-Nya?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

Seandainya Allah mencabut nyawa manusia, dan mengambil kembali napas hidupnya,

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

maka matilah semua makhluk yang bernyawa, dan manusia menjadi debu seperti semula.

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

Nah, jika engkau arif, perhatikanlah, pasanglah telingamu dan dengarkanlah.

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

Apakah Allah yang adil dan perkasa itu kaupersalahkan? Apakah pada sangkamu Allah membenci keadilan?

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

Allah menghukum raja dan penguasa bila mereka jahat dan durhaka.

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

Ia tidak memihak kepada para raja, atau mengutamakan orang kaya daripada orang papa. Karena mereka semua adalah ciptaan-Nya.

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

Di tengah malam, mereka dapat mati dengan tiba-tiba. Allah menghukum penguasa dan mereka pun binasa; dengan mudah dibunuh-Nya orang perkasa.

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

Ia mengawasi hidup manusia, dilihat-Nya segala langkahnya.

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

Tak ada kegelapan, betapa pun pekatnya, yang dapat menyembunyikan orang berdosa.

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

Tidak perlu Allah menentukan saatnya, manusia datang untuk diadili oleh-Nya.

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

Tanpa menyelidiki dan memeriksa Ia memecat penguasa dan mengangkat penggantinya.

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

Sebab, Ia tahu apa yang mereka lakukan; maka Ia menggulingkan dan menghancurkan mereka di waktu malam.

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

Mereka ditampar-Nya karena dosa mereka, di depan umum mereka dihukum-Nya.

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

Sebab, mereka tidak mentaati kehendak-Nya dan tak mengindahkan segala perintah-Nya.

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

Mereka menyebabkan orang miskin berkeluh kesah tangisan mereka didengar Allah.

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

Apabila Allah memutuskan untuk diam saja, tak seorang pun akan berani mengecam-Nya. Apabila Ia menyembunyikan wajah-Nya, tak seorang pun dapat menemukan-Nya.

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

Maka bangsa-bangsa tidak berdaya untuk mencegah penindasan jahat berkuasa.

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

Ayub, apakah dosamu kepada Allah telah kauakui? sudahkah kau berjanji tak akan berdosa lagi?

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

Sudahkah kauminta agar ditunjukkan-Nya kesalahanmu? Sudahkah kau bersumpah menghentikan perbuatan itu?

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

Masakan Allah akan mengabulkan apa yang kauingini, setelah perbuatan Allah tidak kausetujui? Kini, engkau yang harus memutuskan, bukan aku. Katakanlah apa pendapatmu!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

Semua orang arif pastilah akan menyetujuinya; orang bijak yang mendengar aku akan berkata

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

bahwa Ayub berbicara tanpa mengerti, dan bahwa perkataannya tidak mengandung arti.

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

Jika kata-kata Ayub ditinjau dengan cermat, akan nyatalah bahwa bicaranya seperti orang jahat.

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

Kesalahannya ditambah lagi dengan sebuah dosa; ia memberontak terhadap Allah, dan menghina-Nya di hadapan kita.