Йов 34

1 І говорив Елі́гу та й сказав:

以利户又说：

2 „Слухайте, мудрі, слова́ ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене́!

你们智慧人要听我的话； 有知识的人要留心听我说。

3 Бо ухо слова випробо́вує, а піднебі́ння їжу кушту́є.

因为耳朵试验话语， 好像上膛尝食物。

4 Виберім право собі, між собою пізнаймо, що́ добре.

我们当选择何为是， 彼此知道何为善。

5 Бо Йов говорив: „Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

约伯曾说：我是公义， 神夺去我的理；

6 Чи буду неправду казати за право своє? Без вини́ небезпечна стріла́ моя“.

我虽有理，还算为说谎言的； 我虽无过，受的伤还不能医治。

7 Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузува́ння, як воду,

谁像约伯， 喝讥诮如同喝水呢？

8 і товаришу́є з злочинцями, і ходить з людьми́ беззако́нними?

他与作孽的结伴， 和恶人同行。

9 Бо він каже: „Нема люди́ні ко́ристи, коли її Бог уподо́бає“.

他说：人以 神为乐， 总是无益。

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

所以，你们明理的人要听我的话。 神断不致行恶； 全能者断不致作孽。

11 Бо за чином люди́ни Він їй надолу́жить, і згідно з своє́ю дорогою зна́йде люди́на запла́ту!

他必按人所做的报应人， 使各人照所行的得报。

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює пра́ва.

神必不作恶； 全能者也不偏离公平。

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселе́нну поклав?

谁派他治理地， 安定全世界呢？

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій по́дих до Себе забра́в, —

他若专心为己， 将灵和气收归自己，

15 всяке тіло поги́нуло б вмить, а люди́на поверну́лася б на по́рох!

凡有血气的就必一同死亡； 世人必仍归尘土。

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

你若明理，就当听我的话， 留心听我言语的声音。

17 Хіба стри́мувати може нена́висник право? І хіба́ осудити ти зможеш Всеправедного?

难道恨恶公平的可以掌权吗？ 那有公义的、有大能的，岂可定他有罪吗？

18 Хіба можна сказати царе́ві: „Негідний“, а вельможним: „Безбожний“?

他对君王说：你是鄙陋的； 对贵臣说：你是邪恶的。

19 Таж Він не звертає уваги на зве́рхників, і не вирі́знює мо́жного перед убогим, бо всі вони — чин Його рук,

他待王子不徇情面， 也不看重富足的过于贫穷的， 因为都是他手所造。

20 за хвилину вони помирають, опі́вночі. Доторкне́ться Він мо́жних — і гинуть вони, сильний усу́нений буде рукою не лю́дською.

在转眼之间，半夜之中， 他们就死亡。 百姓被震动而去世； 有权力的被夺去非借人手。

21 Бо очі Його на дорогах люди́ни, і Він бачить всі кро́ки її, —

神注目观看人的道路， 看明人的脚步。

22 немає темно́ти, немає і те́мряви, де б злочинці схова́лись.

没有黑暗、阴翳能给作孽的藏身。

23 Бо люди́ні Він не призначає озна́чений час, щоб ходила до Бога на суд.

神审判人，不必使人到他面前再三鉴察。

24 Він сильних ламає без до́сліду, і ставить на місце їх інших.

他用难测之法打破有能力的人， 设立别人代替他们。

25 Бож знає Він їхні діла́, — обе́рне вночі — і поча́влені будуть!

他原知道他们的行为， 使他们在夜间倾倒灭亡。

26 Як несправедливих ура́зить Він їх, на видному місці,

他在众人眼前击打他们， 如同击打恶人一样。

27 за те, що вони відступи́ли від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

因为他们偏行不跟从他， 也不留心他的道，

28 щоб зойк сірома́хи спрова́дити до Нього, бо Він чує блага́ння пригнічених.

甚至使贫穷人的哀声达到他那里； 他也听了困苦人的哀声。

29 Коли Він заспоко́їть, то хто винува́тити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над наро́дом, і над люди́ною ра́зом,

他使人安静，谁能扰乱呢？ 他掩面，谁能见他呢？ 无论待一国或一人都是如此—

30 щоб не панував чоловік нечести́вий із тих, що правлять за па́стку народові.

使不虔敬的人不得作王， 免得有人牢笼百姓。

31 Бо Богові треба отак говорити: „Несу я заслужене, — злого робити не буду!

有谁对 神说： 我受了责罚，不再犯罪；

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не бу́ду чинити!“

我所看不明的，求你指教我； 我若作了孽，必不再作？

33 Чи на думку твою надолу́жить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

他施行报应， 岂要随你的心愿、叫你推辞不受吗？ 选定的是你，不是我。 你所知道的只管说吧！

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

明理的人和听我话的智慧人必对我说：

35 „Йов говорить немудро, а слова́ його без розуміння.

约伯说话没有知识， 言语中毫无智慧。

36 О, коли б Йов дослі́джений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

愿约伯被试验到底， 因他回答像恶人一样。

37 бо він додає до свойого гріха́ ще провину, — між нами він пле́ще в долоні та мно́жить на Бога промови свої“.

他在罪上又加悖逆； 在我们中间拍手， 用许多言语轻慢 神。