Йов 30

1 А тепер насміхаються з мене молодші від мене літами, ті, що їхніх батьків я бриди́вся б покласти із псами отари моєї.

“To sani koro gijara, kata obedo ni gin jomatindo ahinya kuoma, ma kata mana wuonegi ne ok anyal yienegi kata mana konyo guogi rito jamba.

2 Та й сила рук їхніх для чого бува́ла мені? Повня сил їх мину́лась!

Ne gin joma tekregi oserumo kendo manyap ma ok nyal timona gimoro amora.

3 Само́тні були в недоста́тку та голоді, ссали вони суху землю, зруйновану та опустілу!

Negineno malich nikech chan gi kech mane gin-go kendo ne gidangʼni koni gi koni gotieno e piny motwo, kendo e piny mokethore modongʼ gunda.

4 рвали вони лободу́ на кущах, ялівце́ве ж коріння було їхнім хлібом.

Negibayo ei thim koni gi koni ka gimanyo chiemo, kendo tiende yien maonge ndhandhu ema nobed chiembgi.

5 Вони були ви́гнані з-поміж людей, кричали на них, немов на злоді́їв,

Ne iriembogi gi mahu mana ka gima gin jokwoge.

6 так що вони пробува́ли в яру́гах долин, по я́мах під земних та скелях,

Nyaka ne gidag mana e aore modwono, kendo ei rogo mag lwendni.

7 ревіли вони між кущами, збирались під те́рням, —

Ne giywak e bunge mana kondiegi kendo ne gilak ei bunge.

8 сини нерозумного й діти неславного, вони були ви́гнані з кра́ю!

Ne gin joma nono maonge nying, omiyo noriembgi gia e piny.

9 А тепер я став піснею їм, і зробився для них погово́ром.

“To koro yawuotgi jara ka giwer, makoro aselokora ngero ma gigoyo e kindgi.

10 Вони обриди́ли мене, віддали́лись від мене, і від мойого обличчя не стримали сли́ни,

Gisin koda kendo ok gidwara butgi; ok lich negi kata ka gingʼulo olawo e wangʼa.

11 бо Він розв'яза́в мого пояса й мучить мене, то й вони ось вузде́чку із себе відкинули перед обличчям моїм.

Sani koro gimwomore kuoma nikech Nyasaye osetieko tekrena kendo ogoya gi masira.

12 По прави́ці встають жовтодзю́бі, но́ги мені підставляють, і то́пчуть на мене дороги нещастя свого.

Jonjoregi monja gie batha korachwich; gichikona obadho, kendo gikunyona buche mondo apodhie.

13 Пори́ли вони мою сте́жку, хо́чуть мати ко́ристь із мойого життя, немає кому їх затримати, —

Giketho yora, gidwaro tieka chuth. Giwacho ni, ‘Onge ngʼama nyalo konye.’

14 немов через ви́лім широкий прихо́дять, валяються попід румо́вищем.

Gidonjo kuoma ka pi madonjo e hotogoro maduongʼ kata ka joma muomo ohinga kama ogore piny.

15 Оберну́лось страхіття на мене, моя слава проне́слась, як вітер, і, як хмара, мину́лося щастя моє.

Masiche oola; mi duongʼna osekadho ka yamo, kendo kwe ma an-go osekadho ka boche polo.

16 А тепер розливається в мене душа моя, хапають мене дні нещастя!

“Sani koro ngimana rumo mos mos; kendo chandruok omaka.

17 Вночі мої кості від мене віддо́вбуються, а жи́ли мої не вспоко́юються.

Kochopo otieno to chokena muodore amuoda, kendo rem ma an-go ok miya yweyo.

18 З великої Божої сили зміни́лося тіло моє, і неду́га мене опері́зує, мов той хіто́н.

Nyasaye ngʼwana gi ngʼuta kuom chandruok mangʼeny ma asebedogo kendo tuo noketho denda, machalo mana gi nanga morido ngʼuta matek.

19 Він укинув мене до болота, і став я подібний до по́роху й по́пелу.

Ne owita nyaka ei chwodho, mi alokora buru.

20 Я кли́чу до Тебе, та Ти мені відповіді не даєш, я перед Тобою стою́, Ти ж на мене лише придивля́єшся.

“Aywagorani, yaye Nyasaye, to itamori dwoko; achungʼ e nyimi to ingʼiya angʼiya.

21 Ти зміни́вся мені на жорстокого, мене Ти женеш силою Своєї руки.

Ilokona kiti kendo ibedo mager koda; isanda gi badi maratego.

22 На вітер підняв Ти мене, на нього мене посадив, і робиш, щоб я розтопи́всь на спусто́шення!

Iyudha kendo iliera e kor yamo, irunda ewi apaka.

23 Знаю я: Ти до смерти прова́диш мене, і до дому зібра́ння, яко́го призна́чив для всього живого.

Angʼeyo ni ibiro tera nyaka e tho, nyaka kama ochan ne joma ngima duto.

24 Хіба не простяга́є руки́ потопе́льник, чи він у нещасті своїм не кричить?

“Ongʼere ni ngʼama osehinyore ok nyal monj kendo, to oywak mana ni mondo okonye e chandruokne.

25 Чи ж не плакав я за бідаре́м? Чи за вбогим душа моя не сумувала?

Donge aseywago joma ni e chandruok? Donge chunya bedo malit kaparo jodhier?

26 Бо чекав я добра́, але лихо прийшло, сподівався я світла, та темно́та прийшла.

Ne ageno yudo mor kod ler; to rach kod mudho ema nobirona.

27 Киплять мої ну́трощі й не замовка́ють, зустріли мене дні нещастя,

Iya nyawni ma ok rum; kendo ndalo mag chandruok ema ochoma.

28 ходжу́ почорнілий без сонця, на зборі встаю та кричу́.

Pien denda lokore maratengʼ to ok nikech chiengʼ marieny matek; achungʼ e dier chokruok, kendo aywak mondo okonya.

29 Я став братом шака́лам, а струся́там — това́ришем,

Achalo ngʼama nonywol kaachiel gi ondiegi, bende achalo osiep tula.

30 моя шкіра зчорніла та й лу́питься з мене, від спеко́ти спали́лися кості мої.

Pien denda olokore ratengʼ kendo opokore; kendo wich bar oowo denda ka mach.

31 І стала жало́бою а́рфа моя, а сопі́лка моя — зойком плачли́вим.

Thuma mar nyatiti olokore gir kuyo, kendo asili mara olokore gir dengo.