Йов 26

1 А Йов відповів та й сказав:

Alors, répondant, Job dit:

2 „Як безси́лому ти допоміг, як раме́но підпер ти немо́жному?

De qui es-tu l’aide? est-ce d’un homme faible? et soutiens-tu le bras de celui qui n’est pas fort?

3 Що ти радив немудрому, й яку раду подав багатьом?

À qui as-tu donné conseil? sans doute à celui qui n’a pas de sagesse, et tu as montré ta prudence très grande.

4 Кому́ ти слова́ говорив, і чий дух вийшов з тебе?

Qui as-tu voulu enseigner? n’est-ce pas celui qui a créé le souffle de la vie?

5 Рефаїми тремтять під водою й всі її ме́шканці.

Voilà que gémissent sous les eaux les géants et ceux qui habitent avec eux.

6 Голий шео́л перед Ним, і нема покриття́ Аваддо́ну. (Sheol h7585)

L’enfer est nu devant lui, et l’abîme n’a aucun voile. (Sheol h7585)

7 Він над порожнечею пі́вніч простяг, на нічо́му Він землю повісив.

C’est lui qui étend l’aquilon sur le vide, et suspend la terre sur le néant.

8 Він зав'я́зує воду в Своїх облака́х, і не розбива́ється хмара під ними.

C’est lui qui lie les eaux dans ses nuées, afin qu’elles ne tombent pas toutes ensemble en bas.

9 Він поставив престо́ла Свого, розтягнув над ним хмару Свою.

C’est lui qui tient cachée la face de son trône, et qui étend sur lui son nuage.

10 На поверхні води Він зазна́чив межу́ аж до границі між світлом та те́мрявою.

Il a posé des limites autour des eaux pour les retenir jusqu’à ce que finissent la lumière et les ténèbres.

11 Стовпи неба тремтять та страша́ться від гніву Його.

Les colonnes des cieux frémissent, et elles tremblent à son clin d’œil.

12 Він міццю Своєю вспоко́ює море, і Своїм розумом нищить Рага́ва.

Par sa puissance, soudain les mers se sont rassemblées, et sa prudence a frappé le superbe.

13 Своїм Духом Він небо прикра́сив, рука Його в ньому створила втікаючого Скорпіо́на.

Son esprit a orné les cieux, et, sa main agissant, un serpent tortueux a été produit.

14 Таж це все — самі кі́нці дороги Його, — бо ми тільки слабке́ шепоті́ння чува́ли про Нього, грім поту́ги ж Його — хто його зрозуміє?“

Voilà ce qui a été dit d’une partie de ses voies; et si c’est avec peine que nous avons entendu un petit mot de sa parole, qui pourra contempler l’éclat des tonnerres de sa grandeur?