Йов 23
1 А Йов відповів та й сказав:
Mais, répondant, Job dit:
2 „Моя мова й сьогодні гірка́, — тяжче стражда́ння моє за стогна́ння мої.
Maintenant encore mes paroles sont pleines d’amertume, et la violence de ma plaie s’est plus aggravée que mes gémissements.
3 О, якби то я знав, де Його я знайду́, то прийшов би до місця Його пробува́ння!
Qui m’accordera que je sache trouver Dieu, et arriver jusqu’à son trône?
4 Я б перед обличчям Його свою справу поклав, а уста свої я напо́внив би до́водами, —
J’exposerai ma cause devant lui, et je remplirai ma bouche de récriminations,
5 розізнав би слова́, що́ мені відповість, і я зрозумів би, що́ скаже мені.
Afin que je sache les paroles qu’il me répondra, et que je comprenne ce qu’il me dira.
6 Чи зо мною на прю Він з великою силою стане? О ні, — тільки б увагу звернув Він на мене!
Je ne veux pas qu’il lutte contre moi avec beaucoup de force, ni qu’il m’accable par le poids de sa grandeur.
7 Справедливий судився б там з Ним, я ж наза́вжди б звільни́всь від свойого Судді.
Qu’il mette en avant contre moi l’équité, et ma cause obtiendra la victoire.
8 Та піду́ я на схід — і немає Його, а на за́хід удамся — Його не побачу,
Si je vais à l’orient, il ne paraît pas; si à l’occident, je ne l’aperçois point.
9 на півно́чі шукаю Його — й не вхоплю́, збо́чу на пі́вдень — і не добача́ю.
Si c’est à gauche, que ferai-je? je ne l’atteindrai pas; si je me tourne à droite, je ne le verrai pas.
10 А Він знає дорогу, яка при мені, — хай би ви́пробував Він мене, — мов те золото, вийду!
Mais pour lui, il connaît ma voie, et il m’a éprouvé comme l’or qui passe par le feu.
11 Трималась нога моя коло стопи́ Його, доро́ги Його я держа́вся й не збо́чив.
Mon pied a suivi ses traces; j’ai gardé sa voie, et je ne m’en suis pas détourné,
12 Я не відступався від за́повідей Його губ, над уста́ву свою я ховав слова уст Його.
Je ne me suis pas écarté des commandements sortis de ses lèvres, et j’ai caché dans mon sein les paroles de sa bouche.
13 Але Він при одно́му, — й хто заве́рне Його? Як чого зажадає душа Його, — те Він учинить:
Car lui est seul Tout-Puissant, et personne ne peut détourner sa pensée; et tout ce que son âme a voulu, elle l’a fait.
14 бо Він ви́конає, що́ про мене призна́чив, і в Нього багато такого, як це!
Quand il aura accompli en moi sa volonté, il aura encore un grand nombre de moyens semblables à sa disposition.
15 Тому перед обличчям Його я тремчу́, розважаю — й жахаюсь Його.
Et c’est pour cela qu’à sa face je suis troublé, et que, le considérant, je suis agité par la crainte.
16 А Бог пом'якши́в моє серце, і Всемогутній мене настраши́в,
Dieu a amolli mon cœur, et, le Tout-Puissant m’a épouvanté.
17 бо не знищений я від темно́ти, ані від обличчя свого, що темність закрила його!
Car je n’ai pas péri à cause des ténèbres qui me pressent, et une obscurité n’a pas couvert ma face.
