Йов 22

1 І заговорив теманянин Еліфа́з та й сказав:

Darauf erwidert Eliphaz von Teman mit den Worten:

2 „Чи для Бога люди́на кори́сна? Бо мудрий кори́сний самому собі!

"Hat Gott von einem Manne Nutzen? Nein, nur zum eigenen Nutzen ist man fromm.

3 Хіба Всемогу́тній бажає, щоб ти ніби праведним був? І що за ко́ристь Йому, як дороги свої ти вважаєш невинними сам?

Hat der Allmächtige etwas von deiner Tugend, Gewinn von deiner Lauterkeit?

4 Чи Він буде карати, тебе боячи́сь, і чи пі́де з тобою на суд?

Zeiht er dich etwa deiner Frömmigkeit und zieht dich deshalb vor Gericht?

5 Хіба твоє зло не велике? Таж твоїм беззако́нням немає кінця!

Kann nicht dein Frevel mannigfaltig sein und deine Sünden ohne Maß?

6 Таж з братів своїх брав ти заста́ву даремно, а з наго́го одежу стягав!

Gewiß hast du den Bruder ohne Grund gepfändet und Nackten ihre Kleider ausgezogen.

7 Не поїв ти водою знемо́женого, і від голодного стримував хліб.

Dem Müden hast du keinen Trunk gespendet und Hungrigen das Brot versagt.

8 А си́льна люди́на — то їй оцей край, і поче́сний у ньому сидітиме.

'Dem Mann der Faust gehört das Land, und nur der Stolze darf drin wohnen', so dachtest du.

9 Ти напо́рожньо вдів відсилав, і сирі́тські раме́на гноби́лись, —

So hast du Witwen hilflos ziehen lassen; die Waisen hat dein Arm bedrückt.

10 тому па́стки тебе оточи́ли, і жахає тебе наглий страх,

Deshalb sind Schlingen rings um dich und ängstigt jählings dich der Schrecken.

11 твоє світло стемні́ло, нічого не бачиш, і велика вода закриває тебе.

Ist's nicht so, daß du gar nichts siehst, wenn Finsternis und Wasserwolken dich bedecken?

12 Чи ж Бог не високий, як небо? Та на зо́рі уго́ру поглянь, які стали високі вони!

Nun, ist nicht Gott so hoch in Himmelshöhen? Schau nur empor, wie hoch der Sterne Haupt!

13 А ти кажеш: „Що ві́дає Бог? Чи судитиме Він через млу?

Da denkst du wohl: Wie kann denn Gott etwas bemerken? Kann er denn hinterm Wolkendunkel etwas unterscheiden?

14 Хмари — завіса Йому, й Він не бачить, і ходить по кру́зі небесному“.

Umschleiern ihn doch Wolken, daß er nichts sehen kann, und auch der Himmelskreis ist in Bewegung.'

15 Чи ти будеш триматись дороги відвічної, що нею ступа́ли безбожні,

Willst du denn von der Vorzeit Pfaden den betreten, den jene alten Sünder gingen?

16 що невча́сно були вони згу́блені, що річка розлита, підвалина їх,

Sie, die gepackt zur Unzeit wurden, und deren Sein die Wasserflut verschlang,

17 що до Бога казали вони: „Відступися від нас!“та: „Що́ зробить для нас Всемогутній?“

die einst zu Gott gesprochen: 'Bleib uns fern!' - Was tat doch ihnen der Allmächtige?

18 А Він доми їхні напо́внив добром! Але віддалилась від мене порада безбожних!

Er, der mit Segen ihre Häuser füllte. Der Plan mit diesen Frevlern ist mir unbegreiflich. -

19 Справедливі це бачать та ті́шаться, і насміхається з нього невинний:

Die Frommen sehen es noch heut und freuen sich; der Schuldlose verspottet sie!

20 „Справді ви́гублений наш противник, а останок їх ви́жер огонь!“

'Ist unser Widersacher nicht vernichtet? Und seinen Rest verzehrte noch das Feuer.'

21 Заприязни́ся із Ним, та й май спо́кій, — цим при́йде на тебе добро́.

Vertrau allein auf ihn, so hast du Frieden! Durch jene wird dir reichlicher Gewinn.

22 Зако́на візьми з Його уст, а слова Його в серце своє поклади.

Laß dich von seinem Mund belehren! Zu Herzen nimm dir seine Worte!

23 Якщо ве́рнешся до Всемогутнього, — будеш збудо́ваний, і віддали́ш беззаконня з наметів своїх.

Wenn du gebessert zum Allmächtigen dich kehrst, entfernst aus deinem Zelte unrecht Gut,

24 І викинь до по́роху золото, і мов камінь з потоку офі́рське те золото, —

Golderz für Staub erachtend und für der Bäche Kiesel Ophirgold,

25 і буде тобі Всемогу́тній за золото та за срі́бло блискуче тобі!

daß dir so der Allmächtige zum Goldberg wird, zu einem Silberhaufen,

26 Бо тоді Всемогутнього ти покохаєш і до Бога піді́ймеш обличчя своє, —

dann kannst du vorm Allmächtigen dich dem verwöhnten Kinde gleich gebärden und kannst dein Angesicht zu Gott erheben.

27 будеш благати Його — й Він почує тебе, і ти обітниці свої надолу́жиш.

Du bittest ihn, er hört auf dich; was du gelobt, kannst du erfüllen.

28 А що́ постано́виш, то ви́повниться те тобі, й на дорогах твоїх буде ся́яти світло.

Was du dir vornimmst, wird dir glücken, und hell vor dir liegt deine Straße.

29 Бо знижує Він спину пи́шного, хто ж смиренний, тому помагає.

Wenn du in Demut Hochmut eingestanden, dann hilft er auch dem Demutsvollen.

30 Рятує Він і небезви́нного, і той чистото́ю твоїх рук урято́ваний буде“.

So rettet er den Nichtschuldlosen; doch wird er nur gerettet durch deiner Hände Reinigung."