Йов 21
1 А Йов відповів та й сказав:
Then Job answered and said,
2 „Уважно послухайте сло́во моє, і нехай бу́де мені це розра́дою вашою!
“Listen carefully to my words, and let this be the comfort you offer to me.
3 Перете́рпіть мені, а я промовля́тиму, — по промові ж моїй насміха́тися будеш.
Put up with me, and I also will speak; after I have spoken, mock on.
4 Хіба до люди́ни моє нарі́кання? Чи не мав би чого стати нетерпели́вим мій дух?
As for me, is my complaint to a person? Why should I not be impatient?
5 Оберні́ться до мене — й жахні́ться, та руку на уста свої покладіть.
Look at me and be astonished, and lay your hand upon your mouth.
6 І якщо я згадаю про це, то жаха́юсь, і морозом пройма́ється тіло моє.
When I think about my sufferings, I am terrified, and trembling seizes my body.
7 Чого несправедливі живуть, доживають до ві́ку, й багатством зміцня́ються?
Why do wicked people continue to live, become old, and grow mighty in power?
8 Насіння їх міцно стоїть перед ними, при них, а їхні наща́дки — на їхніх оча́х.
Their descendants are established with them in their sight, and their offspring are established before their eyes.
9 Доми їхні — то спо́кій від страху, і над ними нема бича Божого.
Their houses are safe from fear; neither is the rod of God on them.
10 Спинається бик його, і не даре́мно, — зачинає корова його, й не скидає.
Their bull breeds; it does not fail to do so; their cow gives birth and does not lose her calf prematurely.
11 Вони випускають своїх молодя́т, як отару, а їх діти вибри́кують.
They send out their little ones like a flock, and their children dance.
12 Вони голос здіймають при бубні та цитрі, і веселяться при звуку сопілки.
They sing to the tambourine and harp and rejoice with the music of the flute.
They spend their days in prosperity, and they go down quietly to Sheol. (Sheol h7585)
14 А до Бога говорять вони: „Уступи́ся від нас, — ми ж дорі́г Твоїх знати не хочем!
They say to God, 'Depart from us for we do not wish any knowledge of your ways.
15 Що таке Всемогу́тній, що бу́дем служити Йому? І що́ скориста́єм, як будем благати Його?“
What is the Almighty, that we should worship him? What advantage would we get if we prayed to him?'
16 Та не в їхній руці добро їхнє, — дале́ка від мене порада безбожних...
See, is not their prosperity in their own hands? I have nothing to do with the advice of wicked people.
17 Як часто світи́льник безбожним згасає, і прихо́дить на них їх нещастя? — Він приділює в гніві Своїм на них па́стки!
How often is it that the lamp of wicked people is put out, or that their calamity comes upon them? How often does it happen that God distributes sorrows to them in his anger?
18 Вони будуть, немов та солома на вітрі, і немов та полова, що буря схопи́ла її!
How often is it that they become like stubble before the wind or like chaff that the storm carries away?
19 „Бог ховає синам його кривду Свою“— та нехай надолу́жить самому йому, і він зна́тиме!
You say, 'God lays up one's guilt for his children to pay.' Let him pay it himself, so that he might know his guilt.
20 Нехай його очі побачать нещастя його́, й бодай сам він пив гнів Всемогу́тнього!
Let his eyes see his own destruction, and let him drink of the wrath of the Almighty.
21 Яке бо стара́ння його про роди́ну по ньому, як для нього число його місяців вже перелічене?
For what does he care about his family after him when the number of his months is cut off?
22 Чи буде хто Бога навчати знання́, Його, що й небесних суди́тиме?
Can anyone teach God knowledge since he judges even those who are high?
23 Оцей в повній силі своїй помирає, — увесь він спокі́йний та ми́рний,
One man dies in his full strength, being completely quiet and at ease.
24 діжки́ його повні були молока, а мі́зок косте́й його свіжий.
His body is full of milk, and the marrow of his bones is moist.
25 А цей помирає з душею огі́рченою, і доброго не спожива́в він,
Another man dies in bitterness of soul, one who has never experienced anything good.
26 та по́рохом будуть лежати обо́є вони, і черва́ їх покриє.
They lie down alike in the dust; the worms cover them both.
27 Тож я знаю думки́ ваші й за́думи, що хочете кри́вдити ними мене.
See, I know your thoughts, and the ways in which you wish to wrong me.
28 Бож питаєте ви: Де́ князів дім, і де наме́т пробува́ння безбожних?
For you say, 'Where now is the house of the prince? Where is the tent in which the wicked man once lived?'
29 Тож спитайтеся тих, що дорогою йдуть, а їхніх озна́к не зата́юйте:
Have you never asked traveling people? Do you not know the evidence they can tell,
30 що буває врято́ваний злий в день загибелі, на день гніву відво́диться в за́хист!
that the wicked man is kept from the day of calamity, and that he is led away from the day of wrath?
31 Хто йому́ розповість у лице про дорогу його́? А коли наробив, хто йому́ надолу́жить?
Who will condemn the wicked man's way to his face? Who will repay him for what he has done?
32 І на кладо́вище буде прова́джений він, і про могилу подбають.
Yet he will be borne to the grave; men will keep watch over his tomb.
33 Ски́би долини солодкі йому́, і тя́гнеться кожна люди́на за ним, а тим, хто попе́реду нього, — немає числа.
The clods of the valley will be sweet to him; all people will follow after him, as there were innumerable people before him.
34 І я́к ви мене потішаєте ма́рністю, коли з ваших ві́дповідей зостається сама тільки фальш?“
How then do you comfort me with nonsense, since in your answers there is nothing but falsehood?”
