Йов 13

1 Ось усе оце бачило око моє, чуло ухо моє, — та й усе заува́жило.

« Voici, mon œil a vu tout cela. Mon oreille l'a entendu et compris.

2 Як знаєте ви — знаю й я, я не нижчий від вас,

Ce que vous savez, je le sais aussi. Je ne suis pas inférieur à vous.

3 і я говори́тиму до Всемогутнього, і переко́нувати хочу Бога!

« Certes, je parlerais au Tout-Puissant. Je désire raisonner avec Dieu.

4 Та неправду кує́те тут ви, лікарі́ непутя́щі ви всі!

Mais vous êtes des falsificateurs de mensonges. Vous êtes tous des médecins sans valeur.

5 О, коли б ви наспра́вді мовчали, то вам це за мудрість було́ б!

Oh, que vous soyez complètement silencieux! Alors vous seriez sage.

6 Послухайте но переко́нань моїх: і ви́слухайте запере́чення уст моїх.

Écoutez maintenant mon raisonnement. Écoutez les supplications de mes lèvres.

7 Чи будете ви говорити неправду про Бога, чи будете ви говорити ома́ну про Нього?

Parleras-tu injustement pour Dieu, et parler mensongèrement pour lui?

8 Чи будете ви уважати на Нього? Чи за Бога на прю постаєте?

Allez-vous faire preuve de partialité à son égard? Allez-vous lutter pour Dieu?

9 Чи добре, що вас Він дослі́дить? Чи як з люди́ни сміються, так будете ви насміха́тися з Нього?

Est-il bon qu'il te cherche? Ou comme on trompe un homme, le tromperez-vous?

10 Насправді Він вас покарає, якщо бу́дете ви потура́ти таємно особі!

Il vous réprimandera sûrement si vous faites secrètement preuve de partialité.

11 Чи ж ве́лич Його не настра́шує вас, і не напада́є на вас Його страх?

Sa majesté ne vous fera-t-elle pas peur? et que son effroi s'abatte sur vous?

12 Ваші нага́дування — це прислі́в'я із по́пелу, ваші ба́шти — це гли́няні башти!

Vos paroles mémorables sont des proverbes de cendre. Vos défenses sont des défenses d'argile.

13 Мовчіть передо мною, — а я говори́тиму, і нехай щобудь при́йде на ме́не!

« Taisez-vous! Laissez-moi seul, que je puisse parler. Laisse venir sur moi ce qui va.

14 Нащо де́ртиму я своє тіло зубами своїми, а душу свою покладу́ в свою ру́ку?

Pourquoi devrais-je prendre ma chair dans mes dents, et mettre ma vie dans ma main?

15 Ось Він мене вб'є, і я надії не матиму, — але перед обли́ччям Його про доро́ги свої спереча́тися буду!

Voici, il va me tuer. Je n'ai pas d'espoir. Néanmoins, je maintiendrai mes voies devant lui.

16 І це мені буде спасі́нням, бо перед обличчя Його не піді́йде безбожний.

C'est là aussi que sera mon salut, qu'un homme impie ne viendra pas devant lui.

17 Направду послухайте сло́ва мого́, а моє це осві́дчення — в ваших ушах нехай бу́де.

Écoutez attentivement mon discours. Que ma déclaration soit dans vos oreilles.

18 Ось я суд споряди́в, — бо я справедливий, те знаю!

Voyez maintenant, j'ai mis ma cause en ordre. Je sais que je suis juste.

19 Хто той, що буде зо мною прова́дити прю? Бо тепер я замовк би й помер би.

Qui est celui qui contestera avec moi? Car alors je me tairais et abandonnerais l'esprit.

20 Тільки двох цих речей не роби Ти зо мною, тоді від обличчя Твого́ я не буду ховатись:

« Seulement, ne me fais pas deux choses, alors je ne me cacherai pas de ta face:

21 віддали Свою руку від мене, а Твій страх хай мене не жаха́є!

retire ta main loin de moi, et ne laisse pas ta terreur me faire peur.

22 Тоді клич, а я відповіда́тиму, або я говори́тиму, Ти ж мені відповідь дай!

Alors appelez, et je répondrai, ou laissez-moi parler, et vous me répondez.

23 Скільки в мене провин та гріхів? Покажи Ти мені мій пере́ступ та гріх мій!

Combien sont mes iniquités et mes péchés? Fais-moi connaître ma désobéissance et mon péché.

24 Чому Ти ховаєш обличчя Своє і вважаєш мене Собі во́рогом?

Pourquoi cachez-vous votre visage, et me considérer comme votre ennemi?

25 Чи Ти будеш страха́ти заві́яний вітром листо́к? Чи Ти соломи́ну суху будеш гнати?

Harcèlerez-vous une feuille morte? Allez-vous poursuivre le chaume sec?

26 Бо Ти пишеш на мене гірко́ти й провини мого молоде́чого віку даєш на спа́док мені,

Car vous écrivez des choses amères contre moi, et me faire hériter des iniquités de ma jeunesse.

27 і в кайда́ни зако́вуєш но́ги мої, і всі дороги мої стере́жеш, на́зирці ходиш за мною,

Tu as aussi mis mes pieds dans les ceps, et marque tous mes chemins. Tu as mis un lien à la plante de mes pieds,

28 і він розпадається, мов та трухля́вина, немов та одежа, що міль її з'їла!

bien que je me décompose comme une chose pourrie, comme un vêtement usé par les mites.