Йов 11
1 І заговорив наама́тянин Цофа́р та й сказав:
Or, répondant, Sophar, le Naamathite, dit:
2 „Чи має зоста́тись без відповіді бе́зліч слів? І хіба язика́та люди́на невинною буде?
Est-ce que celui qui dit beaucoup de choses n’écoutera pas aussi? Ou bien un homme verbeux sera-t-il absous?
3 Чи мужі замо́вчать твої тереве́ні, й не бу́де кому засоро́мити тебе?
Est-ce pour toi seul que les hommes se tairont? Et lorsque tu auras raillé tous les autres, ne seras-tu réfuté par personne?
4 Ось гово́риш ти: „Чисте моє міркува́ння, і я чистий в оча́х Твоїх, Боже!“
Car tu as dit: Ma parole est pure, et je suis sans tache, ô Dieu, en votre présence.
5 О, коли б говорити став Бог, і відкрив Свої уста до те́бе,
Et plût au ciel que Dieu parlât avec toi, et qu’il t’ouvrît ses lèvres,
6 і представив тобі таємни́ці премудрости, бо вони — як ті чу́да розду́мування! І знай, — вимагає Бог менше від тебе, ніж провини твої того варті!
Pour te découvrir les secrets de sa sagesse, et combien sa loi est multiple! Alors tu comprendrais qu’il exige beaucoup moins de toi que ne mérite ton iniquité.
7 Чи ти Божу глибі́нь досліди́ш, чи знаєш ти аж до кінця Всемогу́тнього?
Découvriras-tu par hasard les traces de Dieu, et atteindras-tu parfaitement jusqu’au Tout-Puissant?
Il est plus élevé que le ciel; que feras-tu donc? Il est plus profond que l’enfer; comment donc le connaîtras-tu? (Sheol h7585)
9 її міра — довша за землю, і ширша за море вона!
Sa mesure est plus longue que la terre et plus large que la mer.
10 Якщо Він пере́йде й замкне́ щось, і згрома́дить, — то хто заборо́нить Йому?
S’il renverse toutes choses, ou s’il les confond ensemble, qui le contredira?
11 Бо Він знає нікче́мності лю́дські та бачить насилля, — і Він не догля́не?
Car c’est lui qui connaît la vanité des hommes; or, voyant l’iniquité, est-ce qu’il ne la considère point?
12 Тож люди́на порожня мудрішає, хоч народжується, як те дике осля́!
Un homme vain s’élève jusqu’à l’orgueil, et il se croit libre comme le petit d’un onagre.
13 Якщо ти зміцни́ш своє серце, і свої ру́ки до Нього простя́гнеш, —
Pour toi, tu as endurci ton cœur, cependant tu as tendu tes mains vers Dieu.
14 якщо є беззако́ння в руці твоїй, то прожени́ ти його, і кривда в наме́тах твоїх нехай не пробува́є, —
Si tu ôtes de toi l’iniquité qui est en ta main, et que l’injustice ne demeure pas dans ton tabernacle,
15 тож тоді ти піді́ймеш обличчя невинне своє, і бу́деш міцни́й, і не будеш боятись!
Alors, étant sans tache, tu pourras lever ta face; tu seras stable, et tu ne craindras pas;
16 Бо забудеш стражда́ння, — про них будеш зга́дувати, як про воду, яка пропливла́.
Tu oublieras même ta misère, et tu t’en souviendras comme des eaux qui se sont écoulées.
17 Від пі́вдня повстане життя, а те́мрява буде, як ра́нок.
Et il s’élèvera pour toi vers le soir comme une lumière éclatante du midi, et lorsque tu te crois consumé, tu te lèveras comme Lucifer.
18 І будеш ти певний, бо маєш наді́ю, і ви́копаєш собі яму та й будеш безпе́чно лежати, —
Et tu auras confiance par l’espérance qui te sera proposée; et même enterré, tu dormiras tranquille.
19 і будеш лежати, й ніхто не споло́шить, і багато-хто будуть підле́щуватися до обличчя твого́.
Ainsi tu jouiras du repos, et il n’y aura personne qui t’effrayera; le plus grand nombre même implorera ta face.
20 А очі безбожних мину́ться, і згине приту́лок у них, а їхня наді́я — то сто́гін душі!“
Mais les yeux des impies défailliront; il n’y aura pas de refuge pour eux, et leur espérance deviendra l’abomination de leur âme.
