Єремія 7

1 Слово, що було до Єремії від Господа, говорячи:

Jeremiah khaeah angzo Angraeng ih lok loe hae tiah oh;

2 „Стань у брамі Господнього дому, і прокажеш там слово оце та промо́виш: Послухайте слово Господнє, ввесь Юдо, що хо́дите бра́мами цими вклонятися Господу.

Angraeng im khongkha ah angdoe ah loe to ah hae lok hae taphong ah; Angraeng bok hanah hae khongkha thungah akun, nangcae Judah kaminawk boih, Angraeng ih lok hae tahngai oh.

3 Так говорить Господь Савао́т, Бог Ізраїлів: Попра́вте дороги свої й свої вчи́нки, й Я зроблю́, що ви жи́тимете на цім місці!

Misatuh Angraeng hoi Israel Sithaw mah hae tiah thuih; Na caehhaih loklamnawk hoi na sak ih hmuennawk to pakhraih oh, to tih nahaeloe hae ahmuen ah kang oh o sak han.

4 Не наді́йтесь собі на слова неправди́ві, щоб казати: Храм Господній, храм Господній, храм Господній оту́т!

Hae loe Angraeng ih tempul ni, Angraeng ih tempul ni, Angraeng ih tempul ni, tiah amsawnlok thui kaminawk to tang hmah.

5 Бо якщо ви наспра́вді поправите ваші доро́ги та ваші діла́, якщо один о́дному бу́дете справді чинити справедливо,

Na caeh o haih loklamnawk hoi na sak o ih hmuennawk to na pakhraih o tangtang moe, kami maeto hoi maeto katoengah lokcaek pacoengah,

6 не бу́дете тиснути чужи́нця, сироту та вдову́, не будете лити невинної крови на місці цьому́, і за іншими богами вслід не піде́те собі на біду́, —

imtaeng kami, angvin, ampa tawn ai kami hoi lamhmainawk doeh pacaekthlaek ai, hae ahmuen ah zaehaih tawn ai kami to na hum o ai boeh moe, aimah nganbawh kana paek hanah kalah sithawnawk to na bok o ai boeh nahaeloe,

7 то зроблю́, що ви пробува́тимете на цім місці, у краю́, що його дав Я вашим батька́м відвіку навіки!

dungzan ah toep hanah nam panawk khaeah ka paek ih, hae ahmuen ah kang oh o sak han.

8 Ось собі ви наді́єтеся на слова неправдиві, які не допомо́жуть:

Khenah, nangcae loe tidoeh avang ai, alinghaih loknawk to na tang o lat.

9 Чи ви будете кра́сти, вбивати й пере́люб чинити, і присягати фальши́во, й кади́ти Ваа́лові, і ходити за іншими богами, яких ви не знаєте, —

Na paquk o, kami na hum o, zu sava nuiah zaehaih na sak o moe, amsawnlok na thuih o, Baal khaeah hmuihoih tui na thlaek o moe, na panoek o ai ih kalah sithawnawk hnukah na bang o.

10 а потім ви при́йдете й станете перед обличчям Моїм у цім домі, що зветься Ім'я́м Моїм, і скажете: „Урято́вані ми“, щоб чинити гидо́ти всі ці?

Nang zoh o moe, ka hmin hoiah kawk ih hae im hmaa ah nang doet o, Ka loih o boeh pongah, hae baktih panuet thok hmuennawk sak hanah ka zii o ai, tiah na thuih o han vop maw?

11 Чи верте́пом розбійників став оцей дім, що Ім'я Моє кличеться в ньому, на ваших оча́х? І Я оце бачу, говорить Госпо́дь.

Ka hmin hoiah kawk ih hae im loe nangcae mik ah mingcahnawk ohhaih thlungkhaw ah maw na poek o? Khenah, ka hnuk boeh, tiah Angraeng mah thuih.

12 Бо піді́ть но до місця Мого, що в Шіло́, де́ Я споча́тку вчинив був перебува́ння для Йме́ння Свого́, і побачите, що́ вчинив Я йому́ через лука́вство Мого наро́ду Ізраїлевого.

Toe vaihi hmaloe koekah ka hmin caksakhaih ahmuen, Shiloh ih ka ohhaih ahmuen ah caeh ah loe kai ih kasae Israelnawk pongah ka sak ih hmuen to khenah.

13 Тепер же за те, що ви ро́бите всі оці вчинки, — говорить Господь, — і що Я говорив був до вас, промовляючи пи́льно, але́ ви не слухали, і кликав Я вас, та ви не відказа́ли, —

Vaihi Angraeng mah hae tiah thuih, hae baktih hmuennawk boih na sak pongah, nangcae khaeah kang thuih o, khawnthaw ah kang thawk moe, lok ka thuih, toe lok tahngaih han na koeh o ai; kang kawk o, toe nang pathim o ai,

14 то зроблю́ цьому до́мові, що кли́калось в ньому Ім'я́ Моє, що на нього наді́єтесь ви, і місцю цьому́, що Я дав його вам та вашим батька́м, так само, як Я був зробив для Шіло́, —

to pongah Shiloh khaeah ka sak ih baktih toengah, ka hmin hoiah kawk ih na oep o haih ih im, nangmacae hoi nam panawk khaeah ka paek ih hae ahmuen khaeah ka sak han.

15 і відкину Я вас від обличчя Свого́, як відкинув усіх ваших браті́в, усе насі́ння Єфре́мове!

Nam nawkamyanawk boih, Ephraim ih atiinawk boih ka haek baktih toengah, ka hmaa hoiah kang haek han.

16 А ти не молись за наро́д цей, і блага́ння й моли́тви за них не здійма́й, і Мене не проси, — бо не ви́слухаю Я тебе́!

To pongah hae kaminawk hanah lawkthui pae hmah, nihcae hanah tahmenhaih doeh hni pae hmah; kai khaeah doeh tahmenhaih hni hmah, kang tahngai pae mak ai.

17 Хіба ти не бачиш, що ро́блять вони в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму:

Judah vangpuinawk hoi Jerusalem loklamnawk ah timaw a sak o, tito na hnu ai maw?

18 Діти дро́ва збирають, а батьки́ розклада́ють огонь, жінки́ ж місять тісто, щоб спекти́ калачі́в тих жерто́вних „небесній цариці“, і ллють литі жертви для інших богі́в, на доса́ду Мені.

Nawktanawk mah thing to akhuih o, ampanawk mah hmai to tik o, van siangpahrang ih zu hanah, nongpatanawk mah takaw to naep o; kai palungphuisak hanah kalah sithawnawk khaeah naek han koi tui to a paek o.

19 Та хіба ображають Мене, говорить Господь? Хіба не себе самих, щоб сором покрив їхні обличчя?

To tiah maw kai ang pahrue o? tiah Angraeng mah thuih; angmacae mikhmai set hanah nihcae mah na ai maw kai palung ang phui o sak?

20 Тому́ Господь Бог промовляє отак: Ось ллється Мій гнів і Моя лють на це місце, на люди́ну й худо́бу, і на польові́ дерева́ та на зе́мні плоди́, — і пала́тиме він, і не зга́сне!

To pongah Angraeng Sithaw mah hae tiah thuih; khenah, hae ahmuen ah, kami nuiah, taw ih moi kasan nui ah, taw ih thingnawk hoi long ih thingthainawk nuiah, palungphuihaih to ka kraih han; to ih hmai mah paduek thai ai khoek to hmuennawk to kangh tih.

21 Так говорить Господь Саваот, Бог Ізраїлів: Додайте свої цілопа́лення до жертов ваших, і їжте м'ясо,

Misatuh Angraeng, Israel Sithaw mah hae tiah thuih; hmai hoi angbawnhaih to kalah hmuen tathlanghaih hoi nawnto suem oh, toe moi to loe caa oh.

22 бо Я не говорив батька́м вашим, і не наказував їм того дня, як виво́див їх із кра́ю єгипетського, про справи цілопа́лення й жертви.

Nam panawk Izip prae thung hoi ka zaeh naah, hmai angbawnhaih hoi hmuen tathlanghaih kawng to nihcae khaeah ka thui pae ai, lok doeh ka paek ai.

23 Бо лиш справу оцю Я звелів їм, говорячи: Слухайтеся Мого голосу, і Я буду вам Богом, а ви бу́дете наро́дом Моїм, і ходіть усією дорогою, про яку накажу́ вам, щоб вам було до́бре.

Toe nihcae khaeah, Ka lok tahngai oh, to tih nahaeloe nangcae ih sithaw ah ka om ueloe, nangcae doeh kai ih kami ah na om o tih; khosak na hoih o thai hanah, kang thuih o ih loklamnawk hae pazui oh, tiah ka thuih pae.

24 Та не слухали й не нахили́ли вони свого вуха, а ходили за ра́дами та за упе́ртістю серця лихого свого́, і стали до Мене плечи́ма, а не обличчям.

Toe nihcae mah tahngai o ai, naa doeh patueng o ai; hmabang caeh o ai ah palungthahaih, poeksethaih hoiah hnukbang ah amlaem o lat.

25 Від того дня, коли ваші батьки вийшли з кра́ю єгипетського, аж до дня цього, посилав Я до вас усіх Своїх рабів пророків, посилав щодня пи́льно.

Nam panawk mah Izip prae tacawt o taak nathuem hoi kamtong vaihni ni khoek to, nangcae khaeah ka tamna tahmaanawk to kang patoeh, ni thokkruek khawnthaw ah kang thawk moe, nihcae to nangcae khaeah kang patoeh.

26 Та вони не слухалися Мене, і вуха свого не схиля́ли, і показали себе твердоши́йними, зло чинили ще більш від батькі́в своїх,

Toe nihcae mah ka lok to tahngai o ai, naa doeh patueng o ai, palung a thah o; ampanawk pongah doeh set o kue.

27 І ти будеш казати їм ці всі слова́, та не будуть вони тебе слу́хати, і будеш ти кли́кати до них, та вони тобі відповіді не даду́ть.

To pongah nihcae khaeah hae loknawk hae na thuih pae boih; toe nihcae loe tahngai o mak ai; nihcae to na kawk, toe na pathim o mak ai.

28 І скажеш до них: Оце той наро́д, що не слухався голосу Господа, Бога свого, і поу́ки не брав, — загинула правда, і зникла з їхніх уст.

To pongah nihcae khaeah, Nangcae loe Angraeng Sithaw ih lok tahngai ai acaeng ah na oh o, thuitaekhaih doeh na koeh o ai pongah, loktang lok loe anghmat boeh; loktang lok loe nihcae ih pakha thung hoiah tacawt boih boeh, tiah thui ah, tiah ang naa.

29 Обстрижи́ ти воло́сся своє та й відкинь, на ли́сих гора́х здійми жа́лісний спів, бо відкинув Господь і покинув плем'я Свого гніву!

Aw Jerusalem, na sam to aat ah loe vah ving ah; hmuensangnawk ah qah ah; palungphuihaih mah phak thuih ih adung kaminawk loe, Angraeng mah vah ving moe, pahnawt sut boeh.

30 Бо Юдині сини чинять зло в Моїх о́чах, — говорить Господь, — поклали гидо́ти свої в тому домі, що в нім кли́калося Моє Йме́ння, щоб збезче́стити його́.

Judah kaminawk loe ka mikhnuk ah kasae hmuen to sak o boeh, tiah Angraeng mah thuih; ka hmin hoi kawk ih im to amhnongsak hanah, panuet thok hmuennawk to a suek o boeh.

31 І побудували ті же́ртовні па́гірки То́фета, що в долині Бен-Гіннома, щоб палити синів своїх та до́чок своїх на огні, чого Я не наказував, і що на серце Мені не прихо́дило.

Ka thui ai moe, palung thungah doeh ka poek ai ih, a capanawk hoi a canunawk hmaithlaek hanah, Hinnom capa ih azawn ah Topheth hmuensang to a sak o boeh.

32 Тому́ то приходять ось дні, — говорить Господь, — що не буде вже кликатись „То́фет“місце це чи „Долина Бен-Гіннома“, а тільки „Долина вби́вства“, і будуть ховати у То́феті через брак місця на по́греб.

To pongah acoe oh, khenah, Angraeng mah hae tiah thuih; kaminawk mah Topheth, tiah kawk o mak ai, Hinnom capa ih azawn, tiah doeh kawk o mak ai, kami humhaih azawn, tiah kawkhaih ani to pha tih; ahmuen kong ai khoek to, nihcae to Topheth ah aphum o tih.

33 І стане труп цього наро́ду за сте́рво небесному пта́ству та земній звіри́ні, і не буде, хто б їх відстраши́в!

Hae kaminawk ih qok loe, van ih tavaanawk hoi long ih moinawk hanah buh ah om tih; to ih moi kasannawk loe mi mah doeh hui mak ai.

34 І спиню́ в містах Юдиних та на вулицях Єрусалиму голос радісний і голос веселий, голос молодого та голос молодої, — бо руїною стане цей край!

Judah vangpuinawk, Jerusalem loklamnawk ah oephaih lok, nawmhaih lok, zu paluemh nongpa ih lok, sava sah nongpata ih lok to ka dipsak han; prae loe angqai krang ah ni om tih boeh, tiah a thuih.