Єремія 52

1 Седекія був віку двадцяти й одного року, коли зацарював. А царював він в Єрусалимі одина́дцять років; ім'я́ ж його матері — Хамутал, дочка́ Єремії з Лівни.

西底家登基的时候年二十一岁，在耶路撒冷作王十一年。他母亲名叫哈慕她，是立拿人耶利米的女儿。

2 І робив він зло в Господніх очах, усе так, як робив був Єгояким.

西底家行耶和华眼中看为恶的事，是照约雅敬一切所行的。

3 Бо через Господній гнів сталося це на Єрусалим та на Юду, аж поки Він не відкинув їх від Свого обличчя. А Седекія відпав від вавилонського царя.

因此耶和华的怒气在耶路撒冷和犹大发作，以致将人民从自己的面前赶出。

4 І сталося за дев'ятого року його царюва́ння, десятого місяця, десятого дня місяця прийшов Навуходоно́сор, цар вавилонський, він та все ві́йсько його, на Єрусалим, і розта́борилися проти нього, і побудува́ли проти нього ва́ла навко́ло.

西底家背叛巴比伦王。他作王第九年十月初十日，巴比伦王尼布甲尼撒率领全军来攻击耶路撒冷，对城安营，四围筑垒攻城。

5 І ввійшло місто в облогу аж до одина́дцятого року царя Седекії.

于是城被围困直到西底家王十一年。

6 Четвертого місяця, дев'ятого дня місяця настав вели́кий голод у місті, і не було хліба для наро́ду кра́ю.

四月初九日，城里有大饥荒，甚至百姓都没有粮食。

7 І пробитий був про́лім у стіні міста, і всі вояки́ повтікали, і повихо́дили з міста вночі доро́гою брами між двома му́рами, що при царсько́му садку́, бо халдеї були при місті навко́ло. І пішли вони дорогою в степ.

城被攻破，一切兵丁就在夜间从靠近王园两城中间的门，出城逃跑；迦勒底人正在四围攻城。他们就往亚拉巴逃去。

8 А халдейське ві́йсько погналося за царем, та й догнали Седекію в єрихонських степа́х, а все його військо розпоро́шилося від нього.

迦勒底的军队追赶西底家王，在耶利哥的平原追上他。他的全军都离开他四散了。

9 І схопи́ли царя, і відвели́ його до царя вавилонського до Рівли в краю Хамата, і там його той засудив.

迦勒底人就拿住王，带他到在哈马地利比拉的巴比伦王那里；巴比伦王便审判他。

10 І цар вавилонський порі́зав Седекіїних синів на оча́х його, а також Юдиних зверхників він порізав у Рівлі.

巴比伦王在西底家眼前杀了他的众子，又在利比拉杀了犹大的一切首领，

11 А очі Седекії він ви́брав, і зв'язав його ланцюга́ми. І відвів його вавилонський цар до Вавилону, і посадив його до в'язни́ці аж до дня його смерти.

并且剜了西底家的眼睛，用铜链锁着他，带到巴比伦去，将他囚在监里，直到他死的日子。

12 А п'ятого місяця, десятого дня місяця, — це дев'ятнадцятий рік царя Навуходоно́сора, вавилонського царя, — прийшов до Єрусалиму Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, що ставав перед обличчям вавилонського царя.

巴比伦王尼布甲尼撒十九年五月初十日，在巴比伦王面前侍立的护卫长尼布撒拉旦进入耶路撒冷，

13 І він спали́в Господнього дома та дома царе́вого, і всі доми́ в Єрусалимі, і спалив кожного великого дома огнем.

用火焚烧耶和华的殿和王宫，又焚烧耶路撒冷的房屋，就是各大户家的房屋。

14 І мури навко́ло Єрусалиму порозбива́ло все халдейське ві́йсько, що було з начальником царсько́ї сторожі.

跟从护卫长迦勒底的全军就拆毁耶路撒冷四围的城墙。

15 А з бідно́ти народу та решту наро́ду, що позостався в місті, і перебі́жників, що перебігли до вавилонського царя, і решту про́стого люду повиганя́в Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі.

那时护卫长尼布撒拉旦将民中最穷的和城里所剩下的百姓，并已经投降巴比伦王的人，以及大众所剩下的人，都掳去了。

16 А з бідноти кра́ю начальник царсько́ї сторожі позоста́вив де́кого за винарі́в та за рільникі́в.

但护卫长尼布撒拉旦留下些民中最穷的，使他们修理葡萄园，耕种田地。

17 А мідяні стовпи́, що в Господньому домі, і підстави, і мідяне́ море, що в Господньому домі, халдеї полама́ли, і поне́сли всю їхню мідь до Вавилону.

耶和华殿的铜柱并殿内的盆座和铜海，迦勒底人都打碎了，将那铜运到巴比伦去了，

18 І го́рнята, і лопатки́, і но́жиці, і кропи́льниці, і ложки́, і ввесь мідяни́й по́суд, що ним служать, позабирали.

又带去锅、铲子、蜡剪、盘子、调羹，并所用的一切铜器、

19 І миски́, і кади́льниці, і кропи́льниці, і го́рнята, і свічники́, і ложки́, і жерто́вні миски, і що було золоте — забрав золото, а що срібне — срібло взяв начальник царсько́ї сторожі.

杯、火鼎、碗、盆、灯台、调羹、爵，无论金的银的，护卫长也都带去了。

20 Два стовпи́, одне море, дванадцять мідяни́х волів, що під підста́вами, що цар Соломон поробив був для Господнього дому, — не було й ваги для міді всіх цих речей!

所罗门为耶和华殿所造的两根铜柱、一个铜海，并座下的十二只铜牛，这一切的铜多得无法可称。

21 А стовпи́ — вісімнадцять ліктів високість одно́го стовпа́, і шнуро́к на дванадцять лі́ктів оточував його, а грубина́ його — чотири пальці, всере́дині поро́жнявий.

这一根柱子高十八肘，厚四指，是空的，围十二肘。

22 І ма́ковиця на ньому — мідяна́, а високість однієї ма́ковиці — п'ять ліктів та мере́жка, і грана́тові я́блука на ма́ковиці навко́ло, усе мідь. І для другого стовпа́ — так само, і грана́тові я́блука.

柱上有铜顶，高五肘；铜顶的周围有网子和石榴，都是铜的。那一根柱子照此一样，也有石榴。

23 І було грана́тових я́блук дев'ятдеся́т і шість на кожну сто́рону, усіх грана́тових я́блук на мере́жці навко́ло — сто.

柱子四面有九十六个石榴，在网子周围，共有一百石榴。

24 І начальник царсько́ї сторожі взяв Сераю, головного священика, і Цефанію, другого священика, та трьох сторожі́в поро́га.

护卫长拿住大祭司西莱雅、副祭司西番亚，和三个把门的，

25 А з міста взяв він одного е́внуха, що був начальником над військо́вими, та се́меро чоловіка з тих, що бачать царе́ве обличчя, що були зна́йдені в місті, і писаря, зверхника військо́вого відділу, що записував наро́д кра́ю до військо́вого відділу, і шістдеся́т чоловіка з наро́ду кра́ю, що знахо́дилися в місті.

又从城中拿住一个管理兵丁的官，并在城里所遇常见王面的七个人和检点国民军长的书记，以及城里所遇见的国民六十个人。

26 І позабирав їх Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, і відвів їх до вавилонського царя, до Рівли.

护卫长尼布撒拉旦将这些人带到利比拉的巴比伦王那里。

27 І вдарив їх вавилонський цар, і позабива́в їх у Рівлі, у хаматовому кра́ї. І пішов Юда на вигна́ння з своєї землі!

巴比伦王就把他们击杀在哈马地的利比拉。这样，犹大人被掳去离开本地。

28 Оце той наро́д, що вигнав Навуходоно́сор: у сьомому році — три тисячі й двадцять і три юдеї.

尼布甲尼撒所掳的民数记在下面：在他第七年掳去犹大人三千零二十三名；

29 У вісімнадцятому році Навуходоносора вигнав він з Єрусалиму вісім сотень тридцять і дві душі.

尼布甲尼撒十八年从耶路撒冷掳去八百三十二人；

30 У році двадцятому й третьому вигнав Невузар'адан, начальник царсько́ї сторожі, сім сотень сорок і п'ять душ юдеїв. Усіх душ — чотири тисячі й шість сотень.

尼布甲尼撒二十三年，护卫长尼布撒拉旦掳去犹大人七百四十五名；共有四千六百人。

31 І сталося за тридцятого й сьомого року вигна́ння Єгояки́ма, Юдиного царя, дванадцятого місяця, двадцятого й п'ятого дня місяця, Евіл-Меродах, цар вавилонський, у році свого зацарюва́ння, зми́лувався над Єгояки́мом, Юдиним царем, і вивів його з дому ув'я́знення.

犹大王约雅斤被掳后三十七年，巴比伦王以未·米罗达元年十二月二十五日，使犹大王约雅斤抬头，提他出监，

32 І він говорив з ним добре, і поставив трона його понад трона царів, що були з ним у Вавилоні.

又对他说恩言，使他的位高过与他一同在巴比伦众王的位，

33 І змінив в'язни́чну одежу його, і він за́вжди їв хліб перед ним по всі дні свого життя.

给他脱了囚服。他终身在巴比伦王面前吃饭。

34 А їжа його, їжа стала, видавалася йому від вавилонського царя, щоденне кожного дня, аж до дня його смерти, по всі дні його життя.

巴比伦王赐他所需用的食物，日日赐他一分，终身是这样，直到他死的日子。