Єремія 47

1 Слово Господнє, що було пророкові Єремії на филисти́млян, перше як фараон побив Аззу.

Ko e folofola ʻa Sihova ʻaia naʻe hoko kia Selemaia ko e palōfita ki he kau Filisitia, ʻi he teʻeki ai ke taaʻi ʻe Felo ʻa Kesa.

2 „Так говорить Госпо́дь: Ось підіймаються во́ди із пі́вночі, і стануть вони за поті́к заливни́й, і заллю́ть вони землю та все, що на ній, місто й заме́шкалих в ньому, — і буде кричати люди́на, і кожен мешка́нець землі заголо́сить.

‌ʻOku pehē ʻe Sihova; “Vakai, ʻoku tupu ʻae ngaahi vai mei he tokelau, pea ʻe hoko ia ko e vai fonu mahakehake lahi, pea ʻufiʻufi ʻaki ʻae fonua pea mo e meʻa kotoa pē ʻoku ʻi ai: ko e kolo mo kinautolu ʻoku nofo ʻi ai: pea ʻe toki tangi ʻae kau tangata, pea ʻe tangilāulau ʻae kakai kotoa pē ʻoe fonua.

3 Через гук тупоті́ння копи́т баских ко́ней його, через гу́ркіт його колесниць, через скрип його кіл не зверну́лись батьки́ до синів, бо зомлі́ли їм руки,

Ko e meʻa ʻi he patatū ʻae vaʻe ʻoe fanga hoosi mālohi, mo e meʻa ʻi he lele ʻae ngaahi saliote, pea mo e longoaʻa ʻo ʻene ngaahi saliote, ʻe ʻikai sio ki mui ʻae ngaahi tamai ki heʻenau fānau ko e meʻa ʻi he vaivai ʻa honau nima;

4 бо настав це той день, щоб понищити всіх филисти́млян, щоб Ти́ру й Сидо́нові ви́губити помічну́ всяку рештку. Бо понищить Господь филисти́млян, рештку о́строва Кафтора,

Koeʻuhi ko e ʻaho ʻaia ʻoku haʻu ke fakaʻauha ai ʻae kau Filisitia kotoa pē, pea ke tuʻusi mei Taia mo Saitone ʻae tokoni kotoa pē ʻaia ʻoku toe: koeʻuhi ʻe fakaʻauha ʻe Sihova ʻae kau Filisitia, ko e toenga ʻoe fonua ko Kafitoli.

5 шолуди́вою стане Азза́, згине Ашкело́н, решта долини їхньої. Як довго ти будеш нарі́зи робити собі у жало́бі?

Kuo hoko ʻae tula ki Kesa; kuo tuʻusi ʻa ʻAsikiloni mo e toenga ʻi honau teleʻa: ʻe fēfē hono fuoloa ʻo hoʻo maumauʻi koe ʻe koe?

6 О ме́чу Господній, аж доки ти не заспоко́їшся? Вернися до пі́хви своєї, заспоко́йся й замо́вкни!

“‘ʻA koe ko e heletā ʻo Sihova, ʻE fēfē hono fuoloa pea ke toki fiemālie? Ke ke ʻai koe ki ho ʻaiʻanga, pea mālōlō, mo fiemālie.

7 Але як заспоко́їться він, коли наказав йому це Сам Господь? До Ашкелону й до берегу моря, — туди Він призна́чив його!“

“ʻE fēfē ʻene fiemālie, he kuo fekauʻi ia ʻe Sihova ki ʻAsikiloni, pea mo e matātahi? Kuo ne tuʻutuʻuni ia ki ai.”