Єремія 34

1 Слово, що було Єремії від Господа, коли Навуходоно́сор, цар вавилонський, і все ві́йсько його, і всі царства землі, панува́ння руки його, та всі наро́ди воювали проти Єрусалиму та проти всіх міст його, кажучи:

比倫王拿步高與自己的軍隊，及他手下統治的天下各國和一切民族，前來進攻耶路撒冷和她所有的城鎮時，有上主的話傳給耶肋米亞說：

2 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Іди, і скажеш до Седекії, царя Юдиного, і звісти́ш йому: Так говорить Господь: Ось Я відда́м оце місто в руку вавилонського царя, та й спалю́ його огнем.

「上主以色列的天主這樣說：你對猶大王漆德克雅說，告訴他上主這樣說：看，我必將這城交在巴比倫王手中，他將放火燒城，

3 А ти не втечеш із руки його, бо справді будеш схо́плений ти, і в руку його будеш відданий, і очі твої побачать очі вавилонського царя, і уста його говоритимуть з устами твоїми, і до Вавилону ти при́йдеш.

你必逃不出他的手，終必被擒，交在他手中；你必要與巴比倫王目對目相視，面對面相談；你必要到巴比倫去；

4 Але послухай Господнього слова, Седекіє, ца́рю Юдин: Так про тебе говорить Господь: Не помреш від меча́!

但是，猶大王漆德克雅! 請聽上主的話，上主論你這樣說：你決不會死在刀下，

5 У мирі помреш ти; і як палили на по́гребі батька́м твоїм, першим царям, що були перед тобою, так будуть палити й тобі, й „О пане“будуть голосити тобі, бо Я говорив тобі слово, каже Господь“.

必要和平死去；正如有人給在你以前的上代祖先君王焚香，同樣也有人給你焚香，向你致哀；『嘻嘻，我主! 』的確，是我說了這話──上主的斷語」。

6 І говорив пророк Єремія до Седекії, царя Юдиного, всі оці слова́ в Єрусалимі.

耶肋米亞就在耶路撒冷，對猶大君王漆德克雅說了這一切話，

7 А ві́йсько вавилонського царя воювало з Єрусалимом та зо всіма́ позосталими містами Юдиними, з Лахішем та з Азекою, бо вони залиши́лися серед Юдиних міст містами тверди́нними.

那時巴比倫不的軍隊正在攻打耶路撒冷和猶大其餘的城市，攻打拉基士和阿則卡，因為在猶大城市中，只剩下了這兩座設防的城市。

8 Слово, що було до Єремії від Господа по тому, як цар Седекія склав був заповіта з усім наро́дом, що в Єрусалимі, щоб оголоси́ти їм волю,

漆德克雅王與當時在耶路撒冷的全體人民訂約，要對奴婢宣佈自由以後，有上主的話傳給耶肋米亞：

9 щоб кожен відпустив раба свого, і кожен — свою невільницю, єврея та єврейку, вільними, щоб ніхто не понево́лював свого брата юдея.

每人應釋放自己的希伯來奴婢，使他們獲享自由；誰也不該再以自己的弟兄猶大人作奴婢。

10 І послу́халися всі князі́ та ввесь наро́д, що пристали до заповіту, щоб кожен відпустив свого раба, і кожен — свою невільницю, вільними, щоб більш не нево́лити їх. І вони послухалися, і повідпуска́ли.

所有入盟的首長和全體人民都同意，每人要釋放自己的奴婢，使他們獲享自由，不再以他們為奴婢：他們同意了，也釋放了。

11 Але пото́му вони зно́ву вернули тих рабів та тих невільниць, яких повідпуска́ли були вільними, і примусили їх стати за рабів та невільниць.

但是，以後他們改變主意，把他們釋放恢復自由的奴婢，再叫回來，強迫他們再作奴婢。

12 І було слово Господнє до Єремії від Господа, кажучи:

於是有上主的話傳給耶肋米亞說：

13 „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я склав був заповіта з вашими батьками того дня, коли виводив їх із єгипетського кра́ю, з дому ра́бства, кажучи:

「上主以色列的天主這樣說：在我領你們的祖先，先由埃及地，奴隸之所，出來的那一天，與他們訂了盟約說：

14 „З кінцем семи ро́ків відпустите кожен свого брата єврея, що буде про́даний тобі й послужить тобі шість ро́ків, і відпустиш його вільним від себе“. Та не слухалися Мене ваші батьки́, і не прихилили свого уха до цьо́го.

每七年初，你們應各自釋放賣給你們的希伯來弟兄：他服事了你六年，你應該讓他自由離去。你們的祖先卻不聽，也不向我側耳。

15 А сьогодні вернулися ви та й зробили справедливе в очах Моїх, щоб оголосити волю кожен своєму ближньому, і склали заповіта перед лицем Моїм у тому домі, в якому кли́калось Ім'я́ Моє.

今年你們自己反悔，作了我認為正直的事，各向自己的近人宣布自由，在歸我名下的殿裏，當著我面訂了盟約。

16 Та ви зно́ву збезчестили Ім'я Моє, і вернули кожен раба свого й кожен невільницю свою, яких відпустили були на волю, і примусили їх, щоб були вам рабами та невільницями.

但事後卻變了主意，褻瀆我名，竟再召回自己已經釋放，身獲自由的奴婢，迫使他們再做你們的奴婢。

17 Тому́ так промовляє Господь: Ви не послухалися Мене, щоб оголосити волю кожен для брата свого та кожен для свого ближнього, тому то ось Я — говорить Господь — оголошу́ вам волю до меча, до морови́ці й до голоду, і віддам вас на по́страх для всіх царств землі!

為此上主這樣說：你們既不聽從我，各自向自己的弟兄，各向自己的近人宣布自由，看，我來對你們宣佈釋放刀劍和瘟疫及飢荒的自由──上主的斷語──使你們成為地上一切王國驚慌恐怖的對象。

18 І віддам цих людей, що переступають Мого заповіта, що не додержують слів заповіту, якого були склали перед лицем Моїм, що вони розрізали надво́є теля та перейшли між його кавалками,

凡違背我盟約，即不履行剖開牛犢，由兩半中間走過，在我面前所立的盟約誓詞人，我必將他們交出：

19 також князі́в Юди та князів Єрусалиму, е́внухів і священиків, та ввесь наро́д Кра́ю, що прохо́дили поміж кавалками цього теля́ти,

凡剖開牛犢，由兩半中走過的猶大和耶路撒冷的首長、官員、司祭，以及當地的全體人民，

20 то Я їх віддам у руку їхніх ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, і стане па́дло їхнє стервом для птаства небесного та для зе́мної звірини...

我必將他們悉數交在他們的敵人，和圖謀他們性命者的手中，使他們的屍首成為天上飛鳥和地上走獸的食物。

21 А Седекію, царя Юдиного, та його князі́в віддам у руку його ворогів та в руку тих, хто шукає їхню душу, та в руку ві́йська вавилонського царя, що відходить від вас.

至於猶大王漆德克雅和他的臣相，我也將他們交在他們敵人手中，交在圖謀他們性命者的手中，交在由你們面前撤退的巴比倫王軍隊的手中。

22 Ось Я накажу́, — говорить Господь, — і верну́ їх до цього міста, і вони воюватимуть з ним, і здобу́дуть його та й спалять його огнем, а Юдині міста віддам на спусто́шення, — і не буде в них ме́шканця!“

我必下令──上主的斷語──叫他們再回來，進攻，佔領，火燒這城市；至於猶大的其他城市，我必使它們化為無人居住木荒野」。