Єремія 23
1 Горе па́стирям тим, що розгублюють та розганяють ота́ру Мого пасови́ська, говорить Господь!
Kai ih tuu takha thungah kapra tuunawk to amrosak moe, ahmuen kruekah amkhraengsak tuutoep kaminawk loe khosak bing o! tiah Angraeng mah thuih.
2 Тому так промовляє Господь, Бог Ізраїлів, про па́стирів тих, що пасуть Мій наро́д: Ви ота́ру Мою розпоро́шили й їх розігна́ли, та не наглядали за ними. Ось тому покараю Я вас за лихі ваші вчинки, говорить Госпо́дь!
To pongah Israel Angraeng Sithaw mah, kai ih kami pacah tuutoep kaminawk khaeah, Kai ih tuunawk to na toep o ai, na khenzawn o ai moe, na haek o boih; khenah, na sak o ih hmuennawk baktih toengah nangcae nuiah kang phaksak han, tiah thuih.
3 А Я позбираю останок ота́ри Своєї зо всіх тих країв, куди́ Я їх повиганя́в був, і їх поверну́ на пасо́виська їхні, і вони порозпло́джуються та розмно́жаться.
Ka haek ih prae boih thungah anghmat ka tuunawk to ka tacuu moe, angmacae ih tuu khongkha thungah ka prawt let han; nihcae loe to ah caa sah o ueloe, pung o tih.
4 І над ними поставлю Я па́стирів тих, які па́стимуть їх, і не будуть боятися вже й не злякаються, і не будуть загу́блені, каже Госпо́дь!
Nihcae khetzawn hanah tuutoep kaminawk to ka suek han, nihcae loe zithaih hoi tasoehhaih tawn o mak ai boeh, thuitaekhaih doeh om mak ai boeh, tiah Angraeng mah thuih.
5 Ось дні наступають, — говорить Господь, — і поставлю Давидові праведну Па́рость, і Цар зацарю́є, і буде Він мудрий, — і правосу́ддя та правду в Краю́ запрова́дить.
Khenah, David hanah toenghaih tadok ka tacawtsak han, siangpahrang maeto mah uk tih, khosak hoihaih om ueloe, long nuiah toenghaih hoi lokcaekhaih ani to angzo tih.
6 За днів Його Юда спасе́ться, Ізраїль же буде безпечний. А це Його Йме́ння, яким Його кликати будуть: „Господь — праведність наша“.
Anih ih atue thungah Judah to pahlong ah om ueloe, Israel loe monghaih hoiah khosah tih; to angraeng loe aicae toenghaih Angraeng, Jehovah-tsikenu, tiah kawk tih.
7 Тому наступають ось дні, — говорить Господь, — і не будуть уже говорити: „ Як живий Господь, що вивів синів Ізраїлевих із краю єгипетського“,
To pongah, khenah, to ani loe angzoh li boeh, tiah Angraeng mah thuih; to naah kaminawk mah, Israel caanawk Izip prae hoi zaehoikung Angraeng loe hing, tiah thui o mak ai boeh;
8 а тільки: „ Як живий Господь, що вивів і ви́провадив насіння дому Ізраїлевого з півні́чного кра́ю, і зо всіх тих країв, куди їх був повиганя́в“! І ося́дуть вони на своїй землі.
toe, ka haek ih prae boih hoi aluek bang ih prae hoiah Israel imthung takohnawk zaehoikung, Angraeng loe hing, tiah thui o tih; nihcae loe angmacae ih prae thungah om o tih boeh.
9 Про пророків. Розривається серце моє в моїм нутрі, тріпо́чуть всі ко́сті мої, я став, як п'яни́й, як той муж, що по ньому вино перейшло́, через Господа й ради святих Його слів,
Tahmaanawk kawng pongah ka palungthin to koih boeh; ka huhnawk boih anghuen boeh; Angraeng hoi kaciim a loknawk pongah, mu paquih baktiah ka oh, mu mah pazawk ih kami baktiah ka oh boeh.
10 Бо земля перелю́бниками стала по́вна, бо через прокля́ття потра́пила в жало́бу земля, повисиха́ли в степа́х пасови́ська, бо стався лихим їхній біг, їхня сила — це кривда.
Prae loe nongpa nongpata zaesakhaih hoiah koi boeh; tangoenghaih pongah prae to zaek boih boeh, praezaek ih kahoih long doeh zaek boih boeh, tahmaanawk loe kasae loklam to pazui o, nihcae thacakhaih to katoengah patoh o ai.
11 Бо й пророк та священик гріша́ть, — їхнє зло Я знайшов теж у домі Своїм, говорить Госпо́дь.
Tahmaa hoi qaima loe Sithaw saiqathaih to tawn ai; ka im thungah mataeng doeh, nihnik sethaih to ka hnuk, tiah Angraeng mah thuih.
12 Тому буде для них їхня доро́га, мов ско́взанка в те́мряві, вони бу́дуть попхне́ні й впаду́ть через неї, бо зло Я спрова́джу на них ро́ку наві́щення їх, говорить Господь.
To pongah nihnik ih loklam loe khoving thung ih loklam kamnae baktiah oh, nihnik to nuih o tih, to naah nihnik loe amthaek hoi tih; nihnik thuitaekhaih saning phak naah, nihnik nuiah sethaih to ka phaksak han, tiah Angraeng mah thuih.
13 А в тих самарійських про років Я бачив безглу́здя, — вони пророкували Ваа́лом собі, і вчинили блудя́чим наро́д Мій, Ізраїля!
Samaria ih tahmaanawk thungah doeh amthuhaih to ka hnuk; Baal ih ahmin hoiah lok a thuih o moe, kai ih kami Israel caanawk to loklam anghmang o sak.
14 А в єрусалимських пророків Я бачив гидо́ту: перелю́бство й ходіння в неправді, і руки злочинців зміцни́ли вони, щоб ніхто з свого зла не верну́вся. Всі вони Мені стали, немов той Содо́м, а мешканці його, як Гомо́ра.
Jerusalem ih tahmaanawk salakah doeh panuet kaom hmuen to ka hnuk; nihcae loe zu sava nuiah nongpa nongpata zaehaih to sak o moe, amsawnlok a thuih o; kasae sah kaminawk ih ban to thacak o sak, a sak o ih sethaih hoiah amlaem kami om ai; nihcae loe kai hanah Sodom baktiah oh o, Jerusalem kaminawk loe Gomorrah baktiah oh o boih, tiah a thuih.
15 Тому так промовляє Господь Савао́т про пророків оцих: Ось Я їх полино́м нагоду́ю, і водою отру́йною їх напо́ю, бо від єрусалимських пророків безбожність пішла для всієї землі!
To pongah tahmaanawk pongah, misatuh kaminawk ih Angraeng Sithaw mah, Jerusalem ih tahmaanawk amhnonghaih loe prae boih ah pung boeh, to pongah nihcae han kakhaa tasi to ka pacah moe, tui kakhaa to ka naeksak han, tiah thuih.
16 Так говорить Госпо́дь Савао́т: Не слухайте слів цих пророків, що вам пророку́ють, — вони роблять безглу́здими вас, висло́влюють при́види серця свого́, а не слово з уст Господніх.
Misatuh kaminawk ih Angraeng mah, tahmaa rumramnawk mah nangcae khaeah thuih o ih lok to tahngai o hmah; nihcae mah ni nangcae oep kaom ai ah ang oh o sak; Angraeng ih pakha thung hoiah tacawt lok na ai ah, angmacae palung thung hoiah poek o ih baktiah ni lok to a thuih o rumram, tiah thuih.
17 Вони справді говорять до тих, що Мене обража́ють: „Господь говорив: Мир вам бу́де!“А кожному, хто ходить в упе́ртості серця свого, говорять вони: „Зло не при́йде на вас!“
Kai patoek kaminawk khaeah, Monghaih na tawn o tih, tiah Angraeng mah thuih, tiah a naa o; angmacae poekhaih hoi palung mah thuih ih lok baktiah pazui kaminawk khaeah, nangcae nuiah raihaih tidoeh pha mak ai, tiah a naa o.
18 А хто ж то стояв на таємній Господній нара́ді, і бачив та чув Його слово? Хто до сло́ва Його прислуха́вся й почув?
A lok to hnuk moe, thaih hanah, nihcae salakah mi maw Angraeng hoi lokthuih hanah angdoe? Mi mah maw a lok thaih pae hanah tahngai?
19 Ось буря Господня, як лютість, вихо́дить, а вихор крутли́вий на голову несправедливих впаде́.
Khenah, Angraeng ih takhi kamhae loe palungphuihaih hoiah song; to takhi loe ham parai, kahoih ai kaminawk lu nuiah krah tih.
20 Гнів Господній не ве́рнеться, поки не зробить, і поки не ви́конає Він за́мірів серця Свого́; напри́кінці днів зрозумієте добре все це!
Angraeng palungphuihaih loe palung thungah poekhaih koepsak ai karoek to amlaem let mak ai; hnukkhuem ah ni kamtuengah na panoek o tih.
21 Цих пророків Я не посилав, — вони побігли самі, Я їм не говорив, — та вони пророкують.
Hae tahmaanawk loe kai mah patoeh ih tahmaa na ai ni, toe nihcae loe cawnh o; nihcae khaeah lok ka thui ai, toe angmacae koehah lok to thuih o.
22 А якби́ в Моїй раді таємній стояли вони, то вони об'являли б наро́дові Моєму слова Мої, і їх відверта́ли б від їхньої злої дороги, та від зла їхніх учи́нків.
Nihcae hoi kai lokramhaih om nahaeloe, kai ih kaminawk mah ka lok to tahngai o ueloe, loklam kasae, kahoih ai hmuen sakhaih hoiah nihcae to amlaemsak tih.
23 Чи Я Бог тільки збли́зька, — говорить Господь, — а не Бог і здале́ка?
Kai loe anghnai daek ah kaom Sithaw ah ka oh baktih toengah, angthla ah kaom Sithaw ah doeh ka om ai maw? tiah, Angraeng mah thuih.
24 Якщо заховається хто у криї́вках, то Я не побачу Його? говорить Господь. Чи Я неба й землі не напо́внюю? каже Господь.
Ka hnuk thaih han ai ah, tamquta hoi anghawk thaih kami to oh maw? tiah Angraeng mah thuih. Van hoi long koisakung loe kai na ai maw? tiah Angraeng mah thuih.
25 Я чув, що́ говорять пророки, що Йме́нням Моїм пророкують неправду й говорять: „Мені снилося, снилось мені!“
Tahmaanawk mah kai ih ahmin hoiah Amang ka sak! Amang ka sak! tiah thuih o ih amsawnlok to ka thaih.
26 Як довго це буде у серці пророків, які пророкують неправду, та пророкують ома́ну свого серця?
To tahmaanawk ih palung thungah amsawnlok thuihaih nasetto maw om vop tih? Ue, nihcae loe angmacae ih palung mah alinghaih baktiah ni lok to a thuih o,
27 Вони замишляють зробити, щоб наро́д Мій забув Моє Йме́ння, їхніми снами, які один о́дному розповідають, як через Ваа́ла забули були́ їхні батьки́ Моє Йме́ння.
ampanawk mah Baal to bok o moe, kai ih ahmin pahnet o baktih toengah, kai ih kaminawk mah kai ih ahmin pahnet o thai hanah, imtaeng kaminawk boih khaeah angmacae ih amang to a thuih pae o.
28 Той пророк, що йому снився сон, нехай розповіда́є про сон, а з яким Моє слово, хай каже про слово правдиве Моє, — що соломі до збіжжя? говорить Господь.
Amang sah tahmaa mah amang to thui nasoe; ka lok taphong kami mah doeh ka lok to oep kaom ah thui nasoe. Cangni hoi canghii angvanhaih oh maw? tiah Angraeng mah thuih.
29 Хіба слово Моє не таке, як огонь, — говорить Господь, — і як мо́лот, що скелю розлу́пує?
Ka lok loe hmai baktiah oh moe, thlung khuekhaih cakii baktiah om ai maw? tiah Angraeng mah thuih.
30 Тому́ то ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що слова́ Мої кра́дуть один від одно́го.
To pongah, khenah, imtaeng kaminawk khae hoi ka lok paqu patoeng tahmaanawk to misa ah ka sak han, tiah Angraeng mah thuih.
31 Ось Я на пророків, — говорить Госпо́дь, — що вживають свого язика́, але кажуть: Це мова Господня!
Khenah, angmacae koeh ah palai to patoh moe, amang ka sak, tiah thui tahmaanawk to misa ah ka sak han, tiah Angraeng mah thuih.
32 Оце Я на тих, що сни неправдиві звіщають, — говорить Господь, — вони розповідають про них та впрова́джують в блуд Мій наро́д своєю неправдою й глу́мом своїм, хоч Я не посилав їх і їм не наказував, і вони помогти́ — не помо́жуть наро́дові цьому́, говорить Господь.
Khenah, avang ai amang thui kaminawk to misa ah ka suek, tiah Angraeng mah thuih; nihcae to ka patoeh ai, nihcae khaeah ka thui ai to mah, tiah doeh sah ai ah, kai ih kaminawk khaeah amsawnlok to a thuih pae o moe, loklam amkhraeng o sak; hae kaminawk loe atho om ai, tiah Angraeng mah thuih.
33 А коли запитає тебе цей наро́д, чи пророк, чи священик, говорячи: „Яке то Господнє пророцтво?“то скажеш до них: „Ви тяга́р, — і Я вас поскида́ю“, говорить Господь.
Hae kaminawk mah maw, tahmaa mah maw, qaima mah maw, Angraeng ih lok loe tih aa? tiah nang khaeah lok ang dueng o naah nihcae khaeah, Angraeng ih lok mah, kang pahnawt o sut han boeh, tiah Angraeng mah thuih, tiah thui pae oh.
34 А пророка й священика та той наро́д, який скаже: „Господній тяга́р“, — то Я мужа того й його дім покара́ю!
Hae loe Angraeng ih lok ni, tiah tahmaa mah maw, qaima mah maw, kaminawk mah maw thui o nahaeloe, kathui kami hoi a imthung takoh boih ka thuitaek han.
35 Отак скажете ви один о́дному й кожен до брата свого: „Що Господь відповів“, й „що Господь говорив?“
Nangcae mah, nihcae ampuinawk hoi nihcae ih caanawk boih khaeah, Angraeng mah timaw ang pathim moe, tih lok maw ang thuih? tiah dueng oh.
36 А про „Господній тяга́р“не згадуйте більш, бо кожному слово його стане за тягара́, і ви перекрути́ли б слова Бога Живого, Господа Савао́та, нашого Бога.
Kami boih mah, angmah koehah thuih ih lok to oh; to lok to Angraeng mah thuih ih lok ni, tiah na thuih o nahaeloe, Kahing Sithaw hoi misatuh kaminawk ih Angraeng, aicae Sithaw ih lok to nam khraeng o sak boeh.
37 Так пророкові скажеш: „Що́ Господь тобі відповів“, і „Що́ Господь говорив?“
Tahmaa khaeah, Angraeng mah timaw ang pathim moe, tih lok maw ang thuih? tiah dueng oh.
38 Якщо ж будете ви говорити: „Господній тяга́р“, тому так промовляє Госпо́дь: За те, що ви кажете слово оце: „Господній тяга́р“, хоч Я посилав до вас, ка́жучи: Не говоріте „Господній тяга́р“,
Toe hae loe Angraeng mah thuih ih lok ni, tiah thui o hmah, tiah Angraeng ang thuih o ih lok to na tang o ai moe, hae loe Angraeng mah thuih ih lok ni, tiah na thuih o pongah,
39 тому конче Я вас підійму́, немо́в тягара́, та й викину вас і те місто, що дав був Я вам та вашим батька́м, від Свого лиця.
khenah, nangcae to kang pahnet ving han, nangcae hoi nam panawk khaeah ka paek ih vangpui to ka pahnawt moe, ka hmaa hoiah kang vah o ving han.
40 І дам Я на вас сором вічний та вічну ганьбу, що не буде забута!
Nangcae nuiah dungzan ahminsethaih to ka phaksak moe, pahnet thai ai, dungzan azathaih to kang phaksak han, tiah Angraeng mah thuih.
