Єремія 2

1 І було мені слово Господнє, гово́рячи:

耶和华的话临到我说：

2 „Іди, і проголоси до вух дочки Єрусалиму, говорячи: Так говорить Госпо́дь: Я згадав тобі ласку юна́цтва твого, ту любов, коли ти нарече́на була та за Мною ходила в пустині, в землі незасі́яній.

“你去向耶路撒冷人的耳中喊叫说，耶和华如此说： 你幼年的恩爱， 婚姻的爱情， 你怎样在旷野， 在未曾耕种之地跟随我， 我都记得。

3 Ізраїль — то святість для Господа, поча́ток врожа́ю Його. Всі, що їли його, завини́ли, — зло при́йде на них, говорить Господь.

那时以色列归耶和华为圣， 作为土产初熟的果子； 凡吞吃它的必算为有罪， 灾祸必临到他们。 这是耶和华说的。

4 Послухайте слова Господнього, доме Яковів та всі ро́ди дому Ізраїля!

雅各家、以色列家的各族啊，你们当听耶和华的话。

5 Так говорить Госпо́дь: яку кривду знайшли батьки ваші в Мені, що вони віддали́лись від Мене й пішли за марно́тою, і стали марни́ми?

耶和华如此说： 你们的列祖见我有什么不义， 竟远离我，随从虚无的神， 自己成为虚妄的呢？

6 І не спита́ли вони: де Госпо́дь, що нас ви́вів із кра́ю єгипетського, що прова́див Він нас по пустині, по землі степові́й, повній ям, по кра́ю сухому та те́мному, по кра́ю, що в ньому ніхто не ходив, і що там не осі́лась люди́на?

他们也不说： 那领我们从埃及地上来， 引导我们经过旷野， 沙漠有深坑之地， 和干旱死荫、无人经过、 无人居住之地的耶和华在哪里呢？

7 І впрова́див Я вас до родю́чого Кра́ю, щоб їсти плоди́ його й до́бра його. І ви прибули́ й занечи́стили землю Мою, і зробили гидотою спа́дщину Мою.

我领你们进入肥美之地， 使你们得吃其中的果子和美物； 但你们进入的时候就玷污我的地， 使我的产业成为可憎的。

8 Священики не повіли́: де Господь? А ті, хто тримає Зако́на, Мене не пізна́ли, і па́стирі повідпада́ли від Мене, а пророки Ваа́лом пророкува́ли, та за тими пішли, хто вам не допомо́же,

祭司都不说，耶和华在哪里呢？ 传讲律法的都不认识我。 官长违背我； 先知借巴力说预言， 随从无益的神。

9 Тому́ то судитися буду ще з вами, — говорить Госпо́дь, — і з синами синів ваших бу́ду суди́тись!

耶和华说：我因此必与你们争辩， 也必与你们的子孙争辩。

10 Бо перейді́ть острови́ хітте́ян, і побачте, і до Кеда́ру пошліть, та пригля́ньтеся добре й побачте, чи було там таке, як оце?

你们且过到基提海岛去察看， 打发人往基达去留心查考， 看曾有这样的事没有。

11 Чи змінив люд богі́в, хоч не Бо́г вони? А наро́д Мій змінив свою славу на те, що не помагає!

岂有一国换了他的神吗？ 其实这不是神！ 但我的百姓将他们的荣耀换了那无益的神。

12 Здивуйтеся цим, небеса́, і затремтіть, і злякайтесь над міру, говорить Господь!

诸天哪，要因此惊奇， 极其恐慌，甚为凄凉！ 这是耶和华说的。

13 Бо дві речі лихі Мій наро́д учинив: поки́нули Мене, джерело живої води, щоб собі подовба́ти водозбо́ри, водозбо́ри пола́мані, що води не тримають.

因为我的百姓做了两件恶事， 就是离弃我这活水的泉源， 为自己凿出池子， 是破裂不能存水的池子。

14 Чи Ізраїль Мій раб? Чи він теж кріпак, наро́джений вдо́ма? Чому ж здо́биччю він?

以色列是仆人吗？ 是家中生的奴仆吗？ 为何成为掠物呢？

15 На нього ревуть левчуки́, видають голос свій, і його Край оберну́ли в пустиню, спалили міста́ його, так що немає мешка́нця.

少壮狮子向他咆哮，大声吼叫， 使他的地荒凉； 城邑也都焚烧，无人居住。

16 Також сини Мемфіса й Тахпенеса на че́репі па́слися в те́бе.

挪弗人和答比匿人也打破你的头顶。

17 Чи ж зробило тобі це не те, що покинув ти Господа, Бога свого́, що прова́див тебе по дорозі?

这事临到你身上，不是你自招的吗？ 不是因耶和华—你 神引你行路的时候， 你离弃他吗？

18 І тепер що́ тобі до дороги в Єгипет? Щоб пити воду з Шіхо́ру? І що тобі до дороги в Ашшу́р? Щоб пити воду з Ріки́?

现今你为何在埃及路上要喝西曷的水呢？ 你为何在亚述路上要喝大河的水呢？

19 Хай карає тебе твоє зло, і відсту́пства твої хай карта́ють тебе, і пізнай та побач, що лихе та гірке́ це, що кинув ти Господа, Бога свого, і стра́ху Мого́ над тобою нема, говорить Господь, Бог Саваот.

你自己的恶必惩治你； 你背道的事必责备你。 由此可知可见，你离弃耶和华—你的 神， 不存敬畏我的心， 乃为恶事，为苦事。 这是主—万军之耶和华说的。

20 Бо віддавна зламала ти, до́чко Сіону, ярмо своє, пірвала свої поворо́зки й сказала: Не бу́ду служити! Бо на кожному взгі́р'ї високому, і під кожним зеленим деревом ти кла́лась блудни́цею.

我在古时折断你的轭，解开你的绳索。 你说：我必不事奉耶和华； 因为你在各高冈上、各青翠树下屈身行淫。

21 А Я ж посадив був тебе виноградом добі́рним, уве́сь він — насіння правди́ве! І я́к ти змінилась Мені на ви́родка винограду чужого?

然而，我栽你是上等的葡萄树， 全然是真种子； 你怎么向我变为外邦葡萄树的坏枝子呢？

22 Тому то хоч би ти й поми́лася лу́гом, і ми́ла багато собі зажила́ б, проте пля́мою буде вина твоя перед обличчям Моїм, говорить Господь Бог!

你虽用硷、多用肥皂洗濯， 你罪孽的痕迹仍然在我面前显出。 这是主耶和华说的。

23 Як ти зможеш сказати: „Я не стала нечистою, за Ваалами я не ходила?“Подивись на дорогу свою, у долині, чого ти нароби́ла, пустотли́ва верблю́дко, що кру́тиш дороги свої!

你怎能说： 我没有玷污、没有随从众巴力？ 你看你谷中的路，就知道你所行的如何。 你是快行的独峰驼，狂奔乱走。

24 Ти — як дика осли́ця, яка до пустині привикла, що вітер втягає в жада́нні своєї душі, — хто заве́рне її в час її похотли́вости? Усі, хто шукає її, не пому́чаться, — зна́йдуть її в її місяці!

你是野驴，惯在旷野， 欲心发动就吸风； 起性的时候谁能使它转去呢？ 凡寻找它的必不致疲乏； 在它的月分必能寻见。

25 Стримуй но́гу свою, щоб не бути їй бо́сою, і від пра́гнення горло своє. А ти кажеш: „Пропало, вже ні, бо я покохала чужих — і за ними піду́“.

我说：你不要使脚上无鞋， 喉咙干渴。 你倒说：这是枉然。 我喜爱别神，我必随从他们。

26 Як для зло́дія сором, коли буде зло́влений, так себе осоро́мив Ізра́їлів дім, вони та царі їхні, їхні зве́рхники, й їхні священики, й їхні пророки,

贼被捉拿，怎样羞愧， 以色列家和他们的君王、首领、 祭司、先知也都照样羞愧。

27 що гово́рять до дерева: „Ти батько мій“, а до каменя: „Ти мене породив“. Бо до Мене вони повернулись плечи́ма, а не обличчям, а за час свого лиха говорять: „Устань та спаси нас!“

他们向木头说：你是我的父； 向石头说：你是生我的。 他们以背向我， 不以面向我； 及至遭遇患难的时候却说： 起来拯救我们。

28 А де ж твої бо́ги, яких наробив ти собі? Хай устануть вони, якщо можуть спасти́ тебе в час твого лиха, бож в тебе богі́в, скільки міст твоїх, Юдо!

你为自己做的神在哪里呢？ 你遭遇患难的时候， 叫他们起来拯救你吧！ 犹大啊，你神的数目与你城的数目相等。

29 Чого вам зо Мною змага́тися? Усі ви відпа́ли від Мене, говорить Господь.

耶和华说： 你们为何与我争辩呢？ 你们都违背了我。

30 Нада́рмо Я бив синів ваших, — науки вони не взяли́, а ваших пророків ваш меч поз'їда́в, немов лев той вини́щувач!

我责打你们的儿女是徒然的， 他们不受惩治。 你们自己的刀吞灭你们的先知， 好像残害的狮子。

31 О ви, поколі́ння, — почуйте це слово Господнє: Чи пустинею був для Ізра́їля Я? Чи може землею великої те́мряви? Чому ж каже наро́д Мій: „Ми вільно буя́ємо, — вже не прийдемо до Тебе?“

这世代的人哪， 你们要看明耶和华的话。 我岂向以色列作旷野呢？ 或作幽暗之地呢？ 我的百姓为何说： 我们脱离约束，再不归向你了？

32 Чи панна забуде оздо́бу свою, нарече́на — про стрі́чки свої? А наро́д Мій про Мене забув незчисле́нні вже дні!

处女岂能忘记她的妆饰呢？ 新妇岂能忘记她的美衣呢？ 我的百姓却忘记了我无数的日子！

33 Як ти вправно дорогу свою повела́, щоб шукати коха́ння! Тому́ то дороги свої призвича́їла ти до злочи́нства,

你怎么修饰你的道路要求爱情呢？ 就是恶劣的妇人你也叫她们行你的路。

34 і навіть на по́лах одежі твоєї знахо́диться кров душ убогих невинних, яких не зловила на вчинку гаря́чому, але понад усім тим

并且你的衣襟上有无辜穷人的血； 你杀他们并不是遇见他们挖窟窿， 乃是因这一切的事。

35 ти кажеш: „Невинна я, — Його гнів відверну́вся від мене направду“. Ось Я буду змага́тись з тобою за те, що ти кажеш: „Я не прогрішила“!

你还说：我无辜； 耶和华的怒气必定向我消了。 看哪，我必审问你； 因你自说：我没有犯罪。

36 На́що тиня́єшся ти, і міняєш дорогу свою́? Таж ти посоро́млена будеш Єгиптом, як ти посоро́млена від Асирі́ї!

你为何东跑西奔要更换你的路呢？ 你必因埃及蒙羞， 像从前因亚述蒙羞一样。

37 І звідти ти ви́йдеш, зала́муючи свої руки на своїй голові, бо повідкида́в Господь тих, на кого ти наді́ялася, і не будеш ти мати в них у́спіху“.

你也必两手抱头从埃及出来； 因为耶和华已经弃绝你所倚靠的， 你必不因他们得顺利。