Єремія 13

1 Так промовив до мене Господь: „Іди й купи собі льняно́го пояса, і підпережи́ ним свої сте́гна, але в воду не клади́ його“.

‌ʻOku pehē mai ʻe Sihova kiate au, “ʻAlu ʻo toʻo kiate koe ʻae noʻo ʻoe tupenu lelei, pea ʻai ia ki ho kongaloto, pea ʻoua naʻa tuku ia ki he vai.”

2 І купив я того пояса за Господнім словом, та й підпереза́в свої сте́гна.

Pea naʻaku toʻo ʻae noʻo ʻo ʻai ia ki hoku kongaloto, ʻo hangē ko e folofola ʻa Sihova.

3 І було мені слово Господнє удруге, говорячи:

Pea naʻe hoko ʻae folofola ʻa Sihova kiate au, ko hono liunga ua, ʻo pehē,

4 „Візьми того пояса, якого купив, що на сте́гнах твоїх, і встань, іди до Ефрату, та й сховай його там у розщі́лині ске́лі“.

“Toʻo ʻae noʻo ʻaia ʻoku ʻiate koe, ʻaia ʻoku ʻi ho kongaloto, pea ke tuʻu, ʻo ʻalu ki ʻIufaletesi, pea fakafufū ia ʻi he ʻanaʻi maka.”

5 І пішов я, і сховав його в Ефраті, як Господь наказав був мені.

Pea ne u ʻalu ʻo fakafufū ia, ʻo ofi ki ʻIufaletesi, ʻo hangē ko e fekau ʻa Sihova.

6 І сталося по багатьох днях, і сказав мені Господь: „Устань, іди до Ефрату, і візьми звідти того пояса, що Я наказав був тобі сховати його там“.

Pea naʻe hoko, ʻo pehē, ʻi he hili ʻae ngaahi ʻaho lahi, naʻe pehē ʻe Sihova kiate au, “Tuʻu, pea ke ʻalu ki ʻIufaletesi, pea toʻo mei ai ʻae noʻo, ʻaia naʻaku fekau ke ke fakafufū ʻi ai.”

7 І пішов я до Ефрату, і викопав, і взяв того пояса з місця, де я сховав був його, — аж ось той пояс незда́тний!

Pea ne u ʻalu ki ʻIufaletesi, mo keli, pea toʻo mai ʻae noʻo mei he potu ne u fakafufū ai ia: pea vakai, kuo maumauʻi ʻae noʻo, pea naʻe ʻikai siʻi ʻaonga ia.

8 І було мені слово Господнє, говорячи:

Pea naʻe hoko ʻae folofola ʻa Sihova kiate au, ʻo pehē,

9 „Так говорить Господь: Отак зни́щу Я Юдину гордість та гордість велику Єрусалиму,

“ʻOku pehē ʻe Sihova, Te u maumauʻi pehē ʻae fielahi ʻa Siuta, pea mo e laukau lahi ʻa Selūsalema.

10 цього злого наро́да, що не хоче він слухатися Моїх слів, що ходить за впертістю серця свого! І пішов він в сліди інших богі́в, щоб служити їм та поклонятися їм. І станеться він, як цей пояс, — до нічо́го незда́тний!

Ko e kakai kovi ni, ʻoku nau fakaongo tuli ki heʻeku ngaahi lea, pea ʻeveʻeva ʻi he mahalo vaʻinga ʻo honau loto, pea muimui ki he ngaahi ʻotua kehe, ʻo tauhi ʻakinautolu, pea lotu kiate kinautolu: te nau hangē ko e noʻo ni, ʻaia ʻoku ʻikai siʻi ʻaonga.

11 Бо як приляга́є цей пояс до сте́гон чоловіка, так притверди́в Я до себе ввесь Ізраїлів дім та ввесь Юдин дім, — говорить Госпо́дь, — щоб стали наро́дом Мені і йме́нням, і хвало́ю та пишното́ю, — та вони не послухались!

Koeʻuhi hangē ʻoku pipiki ʻae noʻo ki he kongaloto ʻoe tangata, naʻe pehē ʻeku fakapipiki kiate au ʻae fale kotoa ʻo ʻIsileli, pea mo e fale kotoa ʻo Siuta, ʻoku pehē ʻe Sihova: koeʻuhi ke nau hoko kiate au ko e kakai, mo e hingoa, mo e fakamālō mo e nāunau: ka naʻa nau fakaongotuli pe.”

12 І скажеш до них оце слово: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: усякий бурдю́к вином наповня́ється. І відкажуть тобі: „Чи ми справді не знаєм, що всякий бурдю́к вином наповня́ється?“

“Ko ia ke ke lea ʻaki ʻae lea ni kiate kinautolu: ‘ʻOku pehē ʻe Sihova ko e ʻOtua ʻo ʻIsileli, ʻE fakapito ʻaki ʻae uaine ʻae hina kotoa pē: pea te nau pehē kiate koe, ʻIkai ʻoku mau ʻilo pau ʻe fakapito ʻaki ʻae uaine ʻae hina kotoa pē.

13 І скажеш до них: Так говорить Господь: Ось напо́вню Я п'я́нством усіх ме́шканців кра́ю цього́, і царів, що сидять на Давидовім троні, і священиків, і пророків, і всіх ме́шканців Єрусалиму.

Pea te ke toki lea pehē kiate kinautolu, ʻoku pehē ʻe Sihova, Vakai, te u fakapito ʻaki ʻae kona, ʻae kakai kotoa pē ʻoe fonua ni, ʻio, ʻae ngaahi tuʻi ʻoku nofo ʻi he nofoʻanga fakaʻeiʻeiki ʻo Tevita, mo e kau taulaʻeiki, pea mo e kau palōfita, pea mo e kakai kotoa pē ʻo Selūsalema.

14 І розіб'ю́ їх одно́го об о́дного, ра́зом батькі́в та сині́в, говорить Господь, — Не зми́луюся, і не змилосе́рджусь, і не пожалію, щоб їх не пони́щити!

Pea ʻoku pehē ʻe Sihova, Te u fakafetēleni ke laiki ʻakinautolu, ko e ngaahi tamai ki he ngaahi foha: ʻE ʻikai te u ʻofa, pe fakamoʻui, pe fai ʻaloʻofa, ka ʻe fakaʻauha ʻakinautolu.”

15 Послухайте ви та візьміть до ушей, — не виви́щуйтеся, бо Господь це сказав!

Mou fanongo, mo tokanga; pea ʻoua naʻa fielahi: he kuo folofola ʻa Sihova.

16 Дайте Господу, Богові вашому, славу, поки не зробить Він те́мно, і по́ки на те́мних гора́х не спіткну́ться вам ноги! І будете ви сподіва́тися сві́тла, а Він зробить це те́мрявою та вчинить імло́ю.

Mou fakaongoongoleleiʻi ʻa Sihova ko homou ʻOtua, ʻi he teʻeki ai te ne fakatupu ʻae fakapoʻuli, pea ʻi he teʻeki ai ke tūkia homou vaʻe ʻi he ngaahi moʻunga ʻoe fakapoʻuli, pea lolotonga hoʻomou ʻamanaki ki he maama, te ne liliu ia ko e poʻuli matolu, pea mo e malumalu ʻoe mate.

17 А коли ви цього́ не послу́хаєте, буде плакати таємно душа моя з вашої го́рдости, й око моє проливатиме сльо́зи, і зайде́ться сльозою, бо ста́до Господнє займу́ть у поло́н!

Pea kapau ʻe ʻikai te mou fanongo ki ai ʻe tangi hoku laumālie ʻi he ngaahi potu lilo koeʻuhi ko hoʻomou fielahi; pea ʻe tangi lahi hoku mata, pea ʻe tafe hifo ʻae ngaahi loʻimata, koeʻuhi kuo ʻave fakapōpula ʻae fanga sipi ʻa Sihova.

18 Скажіть до царя й до царе́вої матері: Сідайте додо́лу, бо з голів ваших спала корона вашої слави!

Ke ke lea ki he tuʻi mo e tuʻi fefine, Mo fakavaivai ʻakimoua, ʻo nofo hifo: he te ne tō hifo mei homo ʻulu ʻae tatā ʻo homo nāunau.

19 Півде́нні міста позами́кані будуть, і не буде, хто б їх відчини́в, — ви́гнаний буде ввесь Юда, вигнаний буде цілко́м!

‌ʻE tāpuni ʻae ngaahi kolo ʻi he feituʻu tonga, pea ʻe ʻikai toʻo ʻe ha taha: ʻE fetuku fakapōpula ʻa Siuta kātoa; ʻe ʻave ia kotoa pē ʻo fakapōpulaʻi.

20 Зведіть ваші о́чі, й побачте отих, що прихо́дять із пі́вночі: де череда́ та, що да́на тобі, ота́ра пишно́ти твоєї?

Hanga hake homou mata, ʻo mamata kiate kinautolu kuo haʻu mei he tokelau: ko e fē ʻae fanga sipi naʻe tuku kiate koe, ko hoʻo fanga sipi matamatalelei?

21 Що ти скажеш, о до́чко Сіону, як Він над тобою пана́ми поставить отих, яких ти навчила була́ за дові́рених бути, — чи ж му́ки не схо́плять тебе, немов ту породі́ллю?

Ko e hā te ke lea ʻaki ʻoka tautea ʻe ia ʻa koe? He kuo ke akonakiʻi ʻakinautolu ke nau ʻeiki, mo pule kiate koe: ʻikai te ke moʻua ʻi he ngaahi mamahi, ʻo hangē ko e langā ʻae fefine?

22 коли ж скажеш у серці своєму: „Чому́ такі речі спітка́ли мене?“— за числе́нні провини твої відкриті подо́лки твої, ого́лені ноги твої силомі́ць!

Pea kapau te ke pehē ʻi ho loto, Ko e hā kuo hoko ai ʻae ngaahi meʻa ni kiate au? Ko e meʻa ʻi hono lahi ʻo hoʻo hia, ko ia kuo fakatelefuaʻi koe, kuo fakatelefua ʻa ho mui vaʻe.

23 Чи му́рин відмі́нить коли свою шкі́ру, а панте́ра — ті пля́ми свої? Тоді зможете й ви чинити добре, навче́ні чинити лихе́!

‌ʻE faʻa liliu ʻe he ʻItiopea hono kili, pe ko e lēpati hono pulepule? Pea te mou toki faʻa fai lelei foki, ʻakimoutolu ʻoku maheni ai ʻi he fai kovi.

24 Тому́ розпоро́шу їх, мов ту поло́ву, що з вітром з пустині летить:

Ko ia te u fakamovetevete ai ʻakimoutolu ʻo hangē ko e mohuku ʻoku ʻave ʻe he matangi ki he toafa.

25 Оце жеребо́к твій, це у́діл, який Я відмі́ряв тобі, — говорить Господь, — бо забула Мене та наді́ялася на непра́вду!

Ko ho ʻinasi eni, ko ho vahe kuo fuofua meiate au, ʻoku pehē ʻe Sihova; koeʻuhi kuo ke fakangalongaloʻi au, mo ke falala ki he loi.

26 І закочу́ теж подо́лки твої над обличчя твоє, — і пока́жеться га́ньба твоя:

Ko ia te u fakatelefuaʻi koe, ke hā mai ai hoʻo mā.

27 твої перелю́бства й іржа́ння твої, сором блу́ду твого на полі на па́гірках, — Я бачив гидо́ти твої. Горе тобі, Єрусалиме, що не очи́стишся! Доки ж іще?“

Kuo u mamata ki hoʻo tonotangata, mo hoʻo holi, mo hono lahi ʻo hoʻo feʻauaki, mo hoʻo fai fakalielia ʻi he ngaahi moʻunga mo e ngoue. ʻE malaʻia koe, ʻE Selūsalema! ʻOku ʻikai te ke fie maʻa? ʻE hoko fakakū ia?”