Якова 1
1 Яків, раб Бога й Господа Ісуса Христа, дванадцятьом племена́м, які в Розпоро́шенні, — вітаю я вас!
Hudaning wǝ Rǝbbimiz Əysa Mǝsiⱨning ⱪuli bolƣan mǝnki Yaⱪuptin tarⱪaⱪ turuwatⱪan muⱨajir on ikki ⱪǝbiligǝ salam!
2 Майте, бра́ти мої, повну радість, коли впадаєте в усілякі випробо́вування,
I ⱪerindaxlirim, ⱨǝrⱪandaⱪ sinaⱪlarƣa duq kǝlsǝnglar, buni zor huxalliⱪ dǝp bilinglar.
3 знаючи, що досвідчення вашої віри дає терпеливість.
Qünki silǝrgǝ mǝlumki, bundaⱪ etiⱪadinglarning sinilixi silǝrdǝ sǝwr-qidamliⱪ xǝkillǝndüridu;
4 А терпеливість нехай має чин доскона́лий, щоб ви досконалі та бездоганні були́, і недостачі ні в чому не мали.
sǝwr-qidamliⱪning hisliti ⱪǝlbinglarda turup xundaⱪ pixip yetilsunki, xuning bilǝn silǝr pixⱪan, mukǝmmǝl wǝ kǝm-kutisiz bolisilǝr.
5 А якщо кому з вас не стачає мудрости, нехай просить від Бога, що всім дає просто, та не докоряє, — і бу́де вона йому да́на.
Biraⱪ ǝgǝr aranglardiki birsi danaliⱪⱪa moⱨtaj bolsa, ⱨǝmmigǝ sehiyliⱪ bilǝn beridiƣan xundaⱪla ǝyiblimǝydiƣan Hudadin tilisun. Xuning bilǝn uningƣa qoⱪum ata ⱪilinidu.
6 Але нехай просить із вірою, без жодного су́мніву. Бо хто має су́мнів, той подібний до морської хвилі, яку жене й кидає вітер.
Biraⱪ u ⱨeq deliƣul bolmay ixǝnq bilǝn tilisun; qünki deliƣul kixi huddi xamalda urulup uyan-buyan yǝlpüngǝn dengiz dolⱪuniƣa ohxaydu.
7 Нехай бо така люди́на не гадає, що дістане що́ від Господа.
Undaⱪ kixi Rǝbdin birǝr nǝrsigǝ eriximǝn, dǝp ⱨeq hiyal ⱪilmisun;
8 Двоєдушна люди́на непостійна на всіх дорогах своїх.
undaⱪlar üjmǝ kɵngül bolup, barliⱪ yollirida tutami yoⱪ adǝmdur.
9 А понижений брат нехай хвалиться висо́кістю своєю,
Namrat bolƣan ⱪerindax ɵzining yuⱪiriƣa kɵtürülgǝnlikigǝ tǝntǝnǝ ⱪilsun; bay bolƣan ⱪerindax bolsa, ɵzining tɵwǝn ⱪilinƣanliⱪiƣa tǝntǝnǝ ⱪilsun, qünki u ot-qɵplǝrning qeqǝkliridǝk tozup ketidu.
10 а багатий — пони́женням своїм, бо він промине, як той цвіт трав'яни́й, —
11 бо сонце зійшло зо спеко́тою, і траву посушило, — і відпав цвіт її, і зникла краса́ її виду. Так само зів'яне й багатий у дорогах своїх!
Ⱪuyax qiⱪip ⱪiziƣanda, ot-qɵplǝrni ⱪurutidu, gülliri tozup ketidu-dǝ, uning güzǝlliki yoⱪilidu; bay adǝmlǝr huddi xuningƣa ohxax, ɵz ⱨǝlǝkqilikidǝ yoⱪilidu.
12 Блаженна люди́на, що ви́терпить пробу, бо, бувши ви́пробувана, дістане вінця життя, якого Господь обіцяв тим, хто любить Його.
Sinaⱪlarƣa [sǝwrqanliⱪ bilǝn] bǝrdaxliⱪ bǝrgǝn kixi nǝⱪǝdǝr bǝhtlik-ⱨǝ! Qünki u sinaⱪtin ɵtkǝndin keyin, [Huda] Ɵzini sɵygǝnlǝrgǝ wǝdǝ ⱪilƣan ⱨayat tajiƣa muyǝssǝr bolidu.
13 Ви́пробовуваний, хай не каже ніхто: „Я від Бога споку́шуваний“. Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує.
Adǝm azduruluxⱪa duq kǝlgǝndǝ «Huda meni azduruwatidu» demisun. Qünki Huda yaman ixlar bilǝn azduruluxi mumkin ǝmǝs ⱨǝm baxⱪilarni azdurmaydu.
14 Але кожен спокушується, як на́диться й зво́диться пожадливістю власною.
Bǝlki birsi azdurulƣanda, ɵz ⱨǝwǝs-nǝpsi ⱪozƣilip, ularning kǝynigǝ kirgǝn bolidu;
15 Пожадли́вість пото́му, зачавши, народжує гріх, а зроблений гріх народжує смерть.
andin ⱨǝwǝs-nǝps ⱨamilidar bolup gunaⱨni tuƣidu; gunaⱨ ɵsüp yetilip, ɵlümgǝ elip baridu.
16 Не обма́нюйтесь, брати мої любі!
Xunga sɵyümlük ⱪerindaxlirim, aldinip ⱪalmanglar!
17 Усяке добре дава́ння та дар досконалий похо́дить згори від Отця світил, що в Нього нема переміни чи тіні відміни.
Barliⱪ yüksǝk sehiyliⱪ wǝ ⱨǝrbir mukǝmmǝl iltipat yuⱪiridin, yǝni [asmandiki] [barliⱪ] yoruⱪluⱪlarning Atisidin qüxüp kelidu; Uningda ⱨeqⱪandaⱪ ɵzgirix bolmaydu yaki Uningda «aylinix» bilǝn ⱨasil bolidiƣan kɵlǝnggilǝrmu bolmaydu.
18 Захотівши, Він нас породив словом правди, щоб ми стали якимсь первопло́дом творів Його.
U bizni [Ɵzi yaratⱪan barliⱪ] mǝwjudatlarning iqidǝ Ɵzigǝ dǝslǝp pixⱪan mewidǝk bolsun dǝp, Ɵz iradisi boyiqǝ bizni ⱨǝⱪiⱪǝtning sɵz-kalami arⱪiliⱪ tuƣdurdi.
19 Отож, мої брати́ любі, нехай буде кожна людина швидка́ послухати, забарна́ говорити, повільна на гнів.
Xuning bilǝn, i sɵyümlük ⱪerindaxlirim, ⱨǝr adǝm anglaxⱪa tez tǝyyar tursun, sɵzlǝxkǝ aldirimisun, ƣǝzǝplinixkǝ aldirmisun.
20 Бо гнів лю́дський не чинить праведности Божої.
Qünki insanning ƣǝzipi Hudaning ⱨǝⱪⱪaniyliⱪini elip kǝlmǝydu.
21 Тому́ то відкиньте всіляку нечисть та залишок злоби́, і прийміть із ла́гідністю всіяне слово, що може спасти ваші душі.
Xuning üqün, barliⱪ iplasliⱪlarni wǝ ⱪininglarƣa patmaywatⱪan rǝzillikni taxlanglar, [ⱪǝlbinglarda] yiltiz tartⱪuzulƣan, silǝrni ⱪutⱪuzalaydiƣan sɵz-kalamni kǝmtǝrlik-mɵminlik bilǝn ⱪobul ⱪilinglar.
22 Будьте ж викона́вцями слова, а не слухачами самими, що себе самих обманюють.
Əmma ɵz-ɵzünglarni aldap pǝⱪǝt sɵz-kalamni angliƣuqilardin bolmanglar, bǝlki uni ijra ⱪilƣuqilardin bolunglar.
23 Бо хто слуха́ч слова, а не викона́вець, той подібний люди́ні, що риси обличчя свого розглядає у дзе́ркалі, —
Qünki birsi sɵz-kalamni anglap ⱪoyupla, uni ijra ⱪilmisa, u huddi ǝynǝktǝ ɵzining ǝyni ⱪiyapitigǝ ⱪarap ⱪoyup, ketip ⱪalƣan kixigǝ ohxaydu; qünki u ɵz turⱪiƣa ⱪarap bolup, qiⱪipla, xu ⱨaman ɵzining ⱪandaⱪ ikǝnlikini untuydu.
24 бо розгляне себе та й віді́йде, і зараз забуде, яка вона є.
25 А хто заглядає в зако́н досконалий, закон волі, і в нім пробуває, той не буде забу́дько слухач, але виконавець ді́ла, — і він буде блаженний у дія́нні своїм!
Lekin axu kixilǝrni ǝrkinlikkǝ erixtüridiƣan mukǝmmǝl ⱪanunƣa ǝstayidilliⱪ bilǝn dawamliⱪ ⱪarap, untuƣaⱪ angliƣuqi bolmay, bǝlki uning iqidǝ yaxap ijra ⱪilƣuqi bolƣan kixi ixlirida bǝhtlik ⱪilinidu.
26 Коли ж хто гада́є, що він побожний, і свого язика не вгамо́вує, та своє серце обманює, — марна́ побожність того́!
Birsi ɵzini ihlasmǝn adǝmmǝn dǝp ⱨesabliƣan, lekin tilini tizginlimigǝn bolsa, ɵzini ɵzi aldaydu; bundaⱪ kixining ihlasmǝnliki biⱨudiliktur.
27 Чиста й непорочна побожність перед Богом і Отцем оця: згля́нутися над си́ротами та вдови́цями в утисках їхніх, себе берегти чистим від світу.
Huda’Atimizning nǝziridiki pak wǝ daƣsiz ihlasmǝnlik xuki, ⱪiyinqiliⱪta ⱪalƣan yetim-yesir, tul hotunlarni yoⱪlap, ularƣa ƣǝmhorluⱪ ⱪilix wǝ ɵzini bu dunyaning bulƣixidin daƣsiz saⱪlaxtur.
