Якова 4

1 Звідки ві́йни та свари між вами? Чи не звідси, — від ваших пожадливостей, які в ваших членах воюють?

From where come wars and fights among you? come they not hence, even of your lusts that war in your members?

2 Бажаєте ви — та й не маєте, убиваєте й за́здрите — та досягнути не можете, сва́ритеся та воюєте — та не маєте, бо не проха́єте,

You lust, and have not: you kill, and desire to have, and cannot obtain: you fight and war, yet you have not, because you ask not.

3 прохаєте — та не одержуєте, бо прохаєте на зле, щоб ужити на розко́ші свої.

You ask, and receive not, because you ask amiss, that you may consume it on your lusts.

4 Перелю́бники та перелю́бниці, чи ж ви не знаєте, що дружба зо світом — то ворожнеча супроти Бога? Бо хто хоче бути світові при́ятелем, той ворогом Божим стається.

You adulterers and adulteresses, know you not that the friendship of the world is enmity with God? whoever therefore will be a friend of the world is the enemy of God.

5 Чи ви ду́маєте, що даремно Писа́ння говорить: „Жада́є аж до за́здрости Дух, що в нас пробуває“?

Do you think that the scripture says in vain, The spirit that dwells in us lusts to envy?

6 Та ще більшу благода́ть дає, через що й промовляє: „Бог противиться гордим, а смиренним дає благода́ть“.

But he gives more grace. Why he says, God resists the proud, but gives grace to the humble.

7 Тож підкоріться Богові та спротивляйтесь дияволові, — то й утече він від вас.

Submit yourselves therefore to God. Resist the devil, and he will flee from you.

8 Набли́зьтесь до Бога, то й Бог набли́зиться до вас. Очистьте руки, грішні, та серця освятіть, двоєдушні!

Draw near to God, and he will draw near to you. Cleanse your hands, you sinners; and purify your hearts, you double minded.

9 Журіться, сумуйте та плачте! Хай обернеться сміх ваш у плач, а радість у сум!

Be afflicted, and mourn, and weep: let your laughter be turned to mourning, and your joy to heaviness.

10 У покорі́ться перед Господнім лицем, — і Він вас підійме!

Humble yourselves in the sight of the Lord, and he shall lift you up.

11 Не обмовляйте, брати, один о́дного! Бо хто брата свого обмовляє або судить брата, той Зако́на обмовляє та судить Зако́на. А коли ти Зако́на осуджуєш, то ти не викона́вець Закона, але суддя.

Speak not evil one of another, brothers. He that speaks evil of his brother, and judges his brother, speaks evil of the law, and judges the law: but if you judge the law, you are not a doer of the law, but a judge.

12 Один Законода́вець і Суддя, що може спасти й погубити. А ти хто такий, що осуджуєш ближнього?

There is one lawgiver, who is able to save and to destroy: who are you that judge another?

13 А ну тепер ви, що говорите: „Сьогодні чи взавтра ми пі́дем у те чи те місто, і там рік проживе́мо, та бу́демо торгувати й заробляти“,

Go to now, you that say, To day or to morrow we will go into such a city, and continue there a year, and buy and sell, and get gain:

14 ви, що не відаєте, що́ трапиться взавтра, — яке ваше життя? Бо це пара, що на хвильку з'явля́ється, а потім зникає!

Whereas you know not what shall be on the morrow. For what is your life? It is even a vapor, that appears for a little time, and then vanishes away.

15 Замість того, щоб вам говорити: „Як схоче Госпо́дь та бу́демо живі, то зробимо це або те“.

For that you ought to say, If the Lord will, we shall live, and do this, or that.

16 А тепер ви хва́литеся в своїх го́рдощах, — лиха́ всяка подібна хвальба́!

But now you rejoice in your boastings: all such rejoicing is evil.

17 Отож, хто знає, як чинити добро, та не чинить, — той має гріх!

Therefore to him that knows to do good, and does it not, to him it is sin.