Ісая 7

1 І сталося за днів Аха́за, сина Йота́ма, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Реці́н, цар сирійський, і Пе́ках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну́ на нього, та не міг звоюва́ти його.

Il arriva du temps d'Achaz, fils de Joatham, fils d'Ozias, roi de Juda, que Rasin, roi de Syrie, avec Phacée, fils de Romélie, roi d'Israël, monta contre Jérusalem pour l'attaquer; mais il ne put s'en emparer.

2 І спові́щено Давидів дім, і сказано: „Став табо́ром Ара́м у землі Єфремовій“. І захиталося серце його й серце наро́ду його, як хитаються лісові́ дере́ва від вітру!

On annonça à la maison de David cette nouvelle: " La Syrie est campée en Ephraïm. " Alors le cœur du roi et le cœur de son peuple furent agités comme les arbres de la forêt sont agités par le vent.

3 І сказав Господь до Ісаї: „Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водово́ду горі́шнього ставу, на биту дорогу По́ля-Валю́шників.

Et Yahweh dit à Isaïe: " Sors à la rencontre d'Achaz, toi et Schéar-Jasub, ton fils, vers l'extrémité du canal de l'étang supérieur, sur le chemin du champ du foulon.

4 І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не мякне через два за́лишки тих димля́чих голове́шок, від по́лум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,

Et tu lui diras: Prends garde, tiens-toi tranquille, ne crains point, et que ton cœur ne défaille point devant ces deux bouts de tisons fumants, à cause de la fureur de Rasin et de la Syrie, et du fils de Romélie.

5 за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:

Parce que la Syrie a médité le mal contre toi ainsi qu'Ephraïm et le fils de Romélie, en disant:

6 Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобу́демо для себе, і настано́вимо царем серед нього Тавеїлового сина.

" Montons contre Juda, jetons-le dans l'épouvante, envahissons-le, et établissons-y pour roi le fils de Tabéel;

7 Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не бу́де!

ainsi parle le Seigneur Yahweh: Cela n'aura pas d'effet, cela ne sera pas!

8 Бо голова Ара́му — Дама́ск, а голова Дамаску — Рецін, та ще шістдеся́т і п'ять літ, — і буде зла́маний Єфрем, так що перестане бути наро́дом!

Car la tête de la Syrie, c'est Damas, et la tête de Damas, c'est Rasin; et encore soixante-cinq ans, et Ephraïm aura cessé d'être un peuple.

9 А голова Єфрему — Самарі́я, а голова Самарії — син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте́“.

Et la tête d'Ephraïm, c'est Samarie, et la tête de Samarie, c'est le fils de Romélie. Si vous ne croyez pas, vous ne subsisterez pas! "

10 I Господь далі говорив до Ахаза й казав:

Yahweh parla encore à Achaz, en disant:

11 „Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди гли́боко до шео́лу, або зійди ви́соко догори́!“ (Sheol h7585)

" Demande un signe à Yahweh, ton Dieu, demande-le dans les profondeurs du schéol ou dans les hauteurs du ciel. " (Sheol h7585)

12 А Ахаз відказав: „Не пожадаю я, і не буду споку́шувати Господа“.

Mais Achaz dit: " Je ne le demanderai pas, je ne tenterai pas Yahweh. "

13 І він сказав: „Послухайте, доме Давидів, — чи мало вам труди́ти людей, що тру́дите також Бога мого?

Et Isaïe dit: " Ecoutez, maison de David: Est-ce trop peu pour vous de fatiguer les hommes, que vous fatiguiez aussi mon Dieu?

14 Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утро́бі зачне́, і Сина поро́дить, і назве́ш ім'я́ Йому: Еммануї́л.

C'est pourquoi le Seigneur lui-même vous donnera un signe: Voici que la Vierge a conçu, et elle enfante un fils, et elle lui donne le nom d'Emmanuel.

15 Масло та мед буде Він спожива́ти, аж поки не пізна́є того, як зло відкидати та добро́ вибирати.

Il mangera de la crème et du miel, jusqu'à ce qu'il sache rejeter le mal et choisir le bien.

16 Бо поки пізна́є Та Дити́на, як зло відкида́ти та добро вибира́ти, буде поки́нена та земля, що ти лякаєшся перед двома́ царями її.“

Car avant que l'enfant sache rejeter le mal et choisir le bien, le pays dont tu redoutes les deux rois sera dévasté.

17 Спровадить Госпо́дь на тебе, і на наро́д твій, і на дім ба́тька твого дні, які не прихо́дили від дня відсту́плення Єфрема від Юди, — спровадить царя асирійського.

Yahweh fera venir sur toi et sur ton peuple, et sur la maison de ton père, des jours tels qu'il n'en est pas venu depuis le jour où Ephraïm s'est séparé de Juda, — le roi d'Assyrie. "

18 І станеться в день той, прива́бить Госпо́дь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу́, що в ассирійському кра́ї,

En ce jour-là, Yahweh sifflera la mouche qui est à l'extrémité des fleuves d'Egypte, et l'abeille qui est au pays d'Assyrie.

19 і вони прилетя́ть, та уся́дуться всі по прова́ллях стрімки́х та по щі́линах ске́льних, і в усіх тернови́ннях, та на лу́ках усіх.

Elles viendront et se poseront toutes dans les vallées escarpées et dans les fentes des rochers, sur tous les buissons et sur tous les pâturages.

20 Дня то́го ого́лить Господь немов бритвою, на́йнятою по тім боці ріки́, — царем асирійським, го́лову та воло́сся ніг, забере також бо́роду.

En ce jour-là, le Seigneur rasera avec un rasoir qu'il aura loué au delà du Fleuve — avec le roi d'Assyrie, — la tête et le poil des pieds, et il enlèvera aussi la barbe.

21 І бу́де дня то́го, що хто прогоду́є корівку та дві штуки худо́би дрібно́ї,

En ce jour-là, un homme nourrira une vache et deux brebis,

22 то ста́неться, що від многоти́ молока, що надо́їть, спожива́тиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зоста́неться серед землі.

et, à cause de l'abondance du lait qu'elles donneront, on ne mangera plus que de la crème; car c'est de la crème et du miel que mangeront tous ceux qui seront restés dans le pays.

23 І бу́де дня то́го: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срі́бла, стане терни́ною та будяко́м!

En ce jour-là, tout endroit où il y avait mille ceps de vigne, valant mille pièces d'argent, sera couvert de ronces et d'épines.

24 Зо стрі́лами й з луком він бу́де ходи́ти туди́, бо стане терни́ною та будяко́м уся земля.

On y entrera avec des flèches et avec l'arc, car tout le pays ne sera que ronces et épines.

25 А на всі го́ри, що за́ступом копано їх, ти не зі́йдеш туди, бо будеш боятись терни́ни й будя́ччя, — і стануться місцем вони, куди волів посила́тимуть, і топта́тимуть ві́вці його́.

Et sur toutes les montagnes que l'on cultivait avec le sarcloir, tu n'iras plus, par crainte des ronces et des épines, elles seront un pâturage de bœufs, et une terre foulée par les brebis.