Ісая 59

1 Ото ж бо, Господня рука не скоро́тшала, щоб не помагати, і Його ву́хо не стало тяжки́м, щоб не чути,

Khenah, pahlong thaih han ai khoek to, Angraeng ih ban loe duem ai; thaih thai han ai khoek to naa doeh pang ai.

2 бо то тільки пере́ступи ваші відді́лювали вас від вашого Бога, і ваші прови́ни хова́ли обличчя Його від вас, щоб Він не почув, —

Toe na sakpazaehaih hmuennawk mah ni na Sithaw hoi ampraeksak, anih mah thaih han ai ah, na zaehaih mah anih ih mikhmai to khuk khoep boeh.

3 бо ваші долоні запля́млені кров'ю, ваші ж пальці — беззаконням, уста ваші гово́рять неправду, язик ваш белько́че лихе!

Nangcae ih ban loe athii akap moe, na banpazungnawk doeh sakpazaehaih oh boeh; na pahninawk mah amsawnlok to thuih o moe, na palainawk mah doeh kasae hmuen khue ni thuih o.

4 Немає ніко́го, хто б кликав на суд, і нікого нема, хто судився б попра́вді, — кожен надію кладе на марно́ту й говорить неправду, вагітні́є бідою й поро́джує зло́чин!

Mi mah doeh kamsoem lok to thui ai, loktang doeh thui o ai; azom pui lok ah amha o moe, amsawnlok to a thuih o; kasae poekhaih to zokpomh o moe, zae sakhaih to tapen o.

5 Виси́джують я́йця гадю́чі та тчуть павути́ння: хто з'їсть з їхніх яєць, помирає, а з розбитого — га́дина ви́йде.

Nihcae loe pahui sae tadui to awh o moe, bongpaha tayae to zaeng o; nihcae ih tadui caa kaminawk loe duek o, tadui koih naah pahui caanawk to tacawt o.

6 Нитки їхні не стануть одежею, і ви́робами своїми вони не покри́ються: їхні діла́ — діла кривди, і в їхніх рука́х — чин наси́льства.

Nihcae mah bongpaha tayae to kahni ah sah o thai ai; a sak o ih hmuen hoiah doeh padap o thai ai; a sak o ih hmuennawk loe sethaih ah oh pongah, nihcae ban ah athii longhaih to oh.

7 Їхні но́ги біжать на лихе, і спішать проливати неви́нну кров, їхні думки́ — думки кривдні, руїна й поги́біль на їхніх доро́гах!

Nihcae loe kasae sakhaih bangah khok takan rang o moe, tidoeh panoek ai kami athii palong hanah angtawt rang o; kasae poekhaih to a tawnh o, nihcae ih loklam ah loe amrohaih hoi anghmathaih to oh.

8 Доро́ги споко́ю не знають, і правосу́ддя немає на їхніх стежка́х, — вони покрутили собі свої сте́жки, і кожен, хто нею ступає, не знає споко́ю.

Monghaih loklam to panoek o ai; a caehhaih loklam ah toenghaih om ai; a caeh o haih loklam to angkawn o sak; to loklam ah caeh kaminawk loe monghaih to panoek o mak ai.

9 Тому́ віддали́лося право від нас, і не сяга́є до нас справедли́вість! чекаємо світла, — та ось темнота́, чекаємо ся́йва — та й у те́мнощах хо́димо!

To pongah toenghaih loe aicae khae hoi angthla boeh, toenghaih mah aicae hae kae ai boeh; aanghaih a zing o, toe khenah vinghaih to oh lat; ni aengh to a pakrong o, toe tahmuep thungah ni a caeh o lat.

10 Ми ма́цаємо, мов невидю́щі, за сті́ну, навпо́мацки хо́димо, мов ті безо́кі; спотика́ємося ми опі́вдні, немов би смерко́м, між здоровими ми, як померлі!

Aicae loe mikmaeng baktiah tapang to pathoep moe, mik tawn ai kami baktiah loklam to a pathoep o; athun naah khoving baktiah amthaek o; thacak kaminawk salakah kadueh kaminawk baktiah a oh o.

11 Усі ми реве́мо, як ведме́ді, і мов голуби́ ті постійно ворко́чемо, чекаємо права — й немає, спасі́ння — й від нас віддали́лось воно.

Taqomnawk baktiah a hangh o moe; pahuu baktiah a oi o; toenghaih to a pakrong o, toe a hnu o ai; pahlonghaih to a pakrong o, toe pahlonghaih loe aicae khae hoi angthla aep.

12 Бо помно́жились наші пере́ступи перед Тобою, і свідку́ють на нас гріхи наші, бо з нами пере́ступи наші, а наші прови́ни — ми знаємо їх!

Kaicae sakpazaehaih loe na hmaa ah paroeai pop moe, kaimacae zaehaih mah zaehaih ang net; sakpazaehaih hoi ka oh o pongah, ka sakpazaehaihnawk to ka panoek o.

13 Ми зраджували й говорили неправду на Господа, і повідступа́ли від нашого Бога, казали про у́тиск та ві́дступ, вагітні́ли й виду́мували з свого серця слова́ неправди́ві.

Zae sakhaih hoi amsawnlok thuihaih mah Angraeng to misa ah ohsak, aimaecae ih Sithaw to angqoi o taak ving boeh; pacaekthlaekhaih lok, ang aekhaih lok, alinghaih hoi amsawnlok to palung thung hoiah a thuih o boeh.

14 І правосу́ддя наза́д відступи́лося, а справедливість здале́ка стоїть, бо на майда́ні спіткну́лася правда, праведність ж не може прийти, —

Katoeng ah lokcaekhaih loe hnukbang ah angnawn ving boeh moe, toenghaih doeh kangthla ah angdoet ving boeh; loktang loe loklam ah amtim sut, toenghaih loe athung ah akun thai ai.

15 і правда зникла, а той, хто від злого відходить, грабо́ваний. І це бачить Господь, — і лихе в Його о́чах, що права нема!

Ue, loktang loe anghmat ving boeh; hmuensae caehtaak kami to lomh o; lomhaih to Angraeng mah hnuk naah, toenghaih om ai boeh pongah anghoe ai.

16 І Він бачив, що немає ніко́го, і дивува́всь, що немає засту́пника. Та раме́но Його Йому допомогло́, і Його праведність підпе́рла Його, —

Anih mah khet naah mi doeh hnu ai, hnikung mi doeh om ai pongah, palungboeng sut; to pongah a ban mah angmah hanah pahlonghaih to sak; a toenghaih mah anih to kacakah angdoetsak.

17 і Він зодягну́в праведність, як па́нцер, а шоло́ма спасі́ння — на Свою голову, і зодягну́в шати по́мсти, як одяг, і покри́вся горли́вістю, мов би плаще́м!

Toenghaih to saoek pakaahaih kahni baktiah angkhuk moe, pahlonghaih sumlumuek to angmuek; lu lakhaih kahni hoiah amthoep moe, poek thacakhaih kahni to angkhuk.

18 Надолу́жить Він гнівом Своїм ворога́м згідно з учи́нками їхніми. Своїм супроти́вним — запла́тою, острова́м надолу́жить запла́ту.

A sak o ih hmuennawk baktih toengah, anih mah sah pathok let tih; a misanawk khaeah palungphuihaih baktih toengah, a misanawk to lu la tih; tuipui mah takui ih prae thungah kaom kaminawk doeh a sak o ih hmuennawk baktih toengah, anih mah sah pathok let tih.

19 І будуть боятися Йме́ння Господнього з за́ходу, а слави Його́ — зо схід сонця, бо при́йде, як річка рвучка́, — вітер Господній її пожене́, —

Niduem bang ih kaminawk mah Angraeng ih ahmin to zii o ueloe, ni angyae bang ih kaminawk mah a lensawkhaih to khingza o tih. Kalen tuiphu baktiah misa angzoh naah, Angraeng ih Muithla mah pakaa tih.

20 і при́йде Викупи́тель Сіо́нові й тим, хто вернувся із про́гріху в Якові, каже Господь.

Krangkung loe dawnpakhuem Jakob imthung ih kaminawk khae hoiah Zion mae ah angzo tih, tiah Angraeng mah thuih.

21 А Я — ось із ними умова Моя, говорить Господь: Мій Дух, який на тобі, та слова́ Мої, що поклав Я до уст твоїх, не усту́плять вони з твоїх уст, і з уст наща́дків твоїх, і з уст нащадків пото́мства твого́, говорить Господь, відтепе́р й аж навіки!

Nihcae hoi ka sak ih lokmaihaih loe nangcae nuiah kaom kai ih Muithla, nangcae pakha thungah ka suek ih ka loknawk loe vaihi hoi kamtong dungzan khoek to, nangcae ih pakha, na caanawk ih pakha hoi na caanawk patoeng ih pakha thung hoiah anghmaa mak ai, tiah Angraeng mah thuih.