Ісая 54
1 Веселися ж, неплі́дна, яка не родила, співа́нням утішайся й радій, що мук породі́льних не мала, бо в покиненої буде більше синів від синів заміжньо́ї, говорить Господь!
Aw caa kak, nawkta tapen vai ai nang, laa to sah ah; caa tapenhaih kana panoek vai ai nang, anghoehaih hoiah laa to sah loe hang ah; sava sah nongpata pongah pahnawt sut ih nongpata mah caa pop kue ah sak boeh, tiah Angraeng mah thuih.
2 Пошир місце наме́ту свого́, а заві́си наме́тні поме́шкань твоїх повитяга́й, не затри́муй! Свої шнури продо́вж, а кіло́чки свої позміцня́й!
Nangmah ih kahni im to kawksak ah loe, na imkhaan pakaahaih kahni to kakawk ah payueng ah; paawt hmah; quinawk to azuk ah loe komhaih tungnawk to kacakah thling ah.
3 Бо право́руч і ліво́руч поши́ришся ти, а насіння твоє одіди́чать наро́ди, і заселять міста́ опусто́шені.
Nang loe banqoi bantang na pung tih; na caanawk mah Gentel kaminawk to qawk ah toep o ueloe, kapong sut nihcae ih vangpuinawk ah kho na sah o tih.
4 Не бійся, бо со́рому ти не зазнаєш, і не соро́мся, бо не будеш засти́джена, бо про сором свого юна́цтва забудеш, а га́ньби уді́вства свого́ ти не будеш уже пам'ятати!
Zii hmah, azathaih na tong mak ai; mikhmaisethaih to zii hmah; azathaih na tongh mak ai; na qoeng li nathuem ih azathaih to na pahnet tih boeh, lamhmai ah na oh nathuem ih kasaethuihaih doeh na panoek mak ai boeh.
5 Бо Муж твій, Творе́ць твій, — Господь Саваот йому Йме́ння, а твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів, — Він Богом усієї землі буде зва́ний!
Nang Sahkung loe na sava ah oh; anih ih ahmin loe misatuh kaminawk ih Angraeng, tiah oh; nang akrangkung loe Ciimcai Israel Sithaw ah oh moe, anih loe long pum ukkung Sithaw, tiah kawk o.
6 Бо Господь був покликав тебе, як поки́нуту жінку й засму́чену духом, й як жінку юна́цтва Свого, як була ти відки́нена, каже твій Бог.
Pahnawt sut ih thendoeng zu, pahnawt sut pacoengah palungset hoiah kaom nongpata to kawk let baktih toengah, Angraeng mah na kawk let tih, tiah na Sithaw mah thuih.
7 На хвильку малу́ Я тебе був покинув, але з милосердям великим тебе позбира́ю.
Nang to nawnetta thungah ni kang pahnawt, toe kalen parai tahmenhaih hoiah kang lak let han.
8 У за́палі гніву Я сховав був обличчя Своє на хвилину від тебе, та вічною милістю зми́луюся над тобою, каже твій Викупи́тель, Госпо́дь.
Palungphui parai pongah nawnetta thung mikhmai kang hawk tak; toe na nuiah dungzan tahmenhaih hoi palungnathaih ka tawnh let han, tiah nang akrangkung Angraeng mah thuih.
9 Бо для Мене оце — мов ті Но́єві во́ди: як Я присягнув був, що Но́єві во́ди не при́йдуть уже над землею, так Я присягну́в, щоб на тебе не гні́ватися й не карта́ти тебе!
Hae loe kai hanah Noah dung nathuem ah kaom hmuen baktiah oh; Noah dung nathuem ih baktiah tui mah long hae uem let mak ai boeh, tiah lokkamhaih sak baktih toengah, na nuiah palungphuihaih to ka tawn mak ai, kang zoeh mak ai boeh, tiah lokkamhaih ka sak boeh.
10 Бо зру́шаться го́ри й холми́ захита́ються, та милість Моя не віді́йде від тебе, і заповіт Мого миру не захита́ється, каже твій милости́вець, Господь.
Maenawk to anghuenh o moe, maesomnawk angthui o langlacadoeh, nang kang palunghaih loe anghmaa mak ai, angdaeh hanah ka sak ih lokkamhaih doeh anghmaa mak ai, tiah na nuiah tahmenhaih tawnkung Angraeng mah thuih.
11 Моя до́чко убога та бурею гнана, невті́шна, — ось камі́ння твої покладу́ в малахі́ті, основи ж твої закладу́ із сапфі́рів!
Aw patangkhanghaih hoiah kaom Jerusalem nang, takhi sae mah ang hmuh phaeng boeh, monghaih tawn ai nang, khenah, rong congca thlung kathim hoiah kang pathoep moe, nang doethaih ahmuen to sapphire thlung hoiah ka sak let han.
12 І пороблю́ із рубі́ну карні́зи твої, твої ж брами — з каміння карбу́нкула, а всю горо́жу твою — з дорогого камі́ння.
Na imphu to thlung kathim hoiah ka sak moe, na khongkhanawk to rong kampha thlung hoiah ka sak han, tapangnawk doeh atho kana thlung hoiah kang sak pae han.
13 Всі сини твої стануть за у́чнів Господніх, і спо́кій глибокий настане синам твоїм!
Na caanawk loe Angraeng mah patuk ih kami ah om o boih tih, to tiah nihcae loe pop parai monghaih hoiah koi o tih boeh.
14 Будеш міцно поста́влена праведністю, стань дале́ко від у́тиску, бо не боя́тимешся, і від стра́ху, бо до тебе не збли́зиться він.
Nang loe toenghaih hoiah kacakah na om tih; pacaekthlaekhaih mah na caehtaak ueloe, zithaih na tawn mak ai boeh; zitthok hmuennawk doeh na taengah angzo mak ai boeh.
15 Коли́ хто чіпля́тися буде до тебе, то це не від Мене, хто чіпля́тися буде до те́бе, той перед тобою впаде́.
Khenah, nang tuk hanah nihcae nawnto amkhueng o cadoeh, kai mah ka tuhsak ai; mi kawbaktih doeh nang tuh kami loe thazok ueloe, nang khaeah angpaek o lat tih.
16 Отож, Я створив коваля́, який дме на огонь із вугі́лля, і виро́блює збро́ю свого ремесла́; і вигу́бника теж Я створив, який нищить ту збро́ю.
Khenah, hmai amngaeh hanah hmutkung, maiphaw sakhaih sum sinkung, sumdaengkung hoi hmuenmae parokung doeh kaimah ni ka sak.
17 Жодна збро́я, що зро́блена буде на тебе, не матиме у́спіху, і кожні́сінького язика́, який стане з тобою до су́ду, осудиш. Це спа́дщина Господніх рабів, а їхнє оправда́ння від Мене, говорить Госпо́дь!
Nang tuk hanah sak ih maiphaw loe azom pui ah om tih, nang lokcaek hanah zaehaih net pahninawk doeh sung o tih. Hae loe Angraeng ih tamnanawk mah toep han koi qawk ah oh, nihcae toenghaih loe kai khae hoiah ni angzo tih, tiah Angraeng mah thuih.
A Dove is Sent Forth from the Ark
