Ісая 41

1 Послу́хайте мовчки Мене, острови́, а наро́ди, чекайте навча́ння Мого! Хай піді́йдуть і скажуть: Приступі́мо всі ра́зом на су́д!

“Lingʼuru e nyima, un pinje mag chula e dier nam! Weuru ogendini obed motegno! Wegiuru gisud machiegni mondo giwuo; kendo warom kaachiel kama ingʼadoe bura.

2 Хто зо сходу того пробуди́в, що його супрово́дить в ході́ перемога? Він наро́ди дає перед ним та царів на топта́ння, їхнього меча оберта́є на порох, його лука — в солому розві́яну.

“En ngʼa mosejiwo ngʼat maa yo wuok chiengʼ, kaluonge kuom tim makare mondo otim tichne? Ochiwo ogendini e lwete kendo oloyo Ruodhi e nyime. Otiekogi gi liganglane ma gichal gi buru kendo okeyogi gi asere mana ka mihudhwe ma yamo tero.

3 Він жене їх, спокійно доро́гою йде, якою він не перехо́див нога́ми своїми.

Olawogi matek nyaka e yore mane pok owuothoe kendo okadho yorego maber mak ohinyre.

4 Хто вчинив та зробив це? Той, хто роди покликав відда́вна: Я, Господь, перший, і з останніми Я той же Самий!

En ngʼa mosetimo kamano mochopo dwarone, koluongo tiengʼ ka tiengʼ nyaka chakre chon? En mana an Jehova Nyasaye, an ema akwongo kendo An ema agik.”

5 Бачили це острови́ та жаха́лися, кі́нці землі трипоті́ли, набли́жувались та прихо́дили.

Pinje manie chula oseneno wachno mi luoro omakogi; kendo tungʼ piny nyaka tungʼ piny kirni. Gibiro ka gisudo machiegni.

6 Один о́дному допомагає і гово́рить до брата свого́: „Будь міцни́й!“

Kamoro konyo nyawadgi, kendo jiwo wadgi kowachone niya, “Bed gichir!”

7 І підбадьо́рує ма́йстер золотаря́, а той, хто молотом гла́дить, того, хто б'є на кова́длі, і каже про спо́єння: Добре воно! і його змі́цнює цвяхами, щоб не хита́лось.

Kamano japecho jiwo jatheth, kendo ngʼat matiyo gi nyundo, jiwo ngʼatno magoyo musmal, konyiso jawengʼo gi mach niya, “Iriwo nyinyono maber.” Ngʼat machielo to guro nyasacheno motegno mondo kik lwar piny.

8 Та ти, о Ізраїлю, рабе Мій, Якове, що Я тебе ви́брав, насі́ння Авраама, друга Мого,

“To in, yaye Israel jatichna, un joka Jakobo ma aseyiero, un nyikwa Ibrahim osiepna,

9 ти, якого Я взяв був із кі́нців землі та покликав тебе із окра́їн її, і сказав був до тебе: Ти раб Мій, Я вибрав тебе й не відки́нув тебе,

ne agolou e tungʼ piny gi tungʼ piny, kendo ne aluongou kagolou mabor. Ne awacho ni, ‘In jatichna’; aseyieri bende pok akwedi.

10 не бійся, з тобою бо Я, і не озирайсь, бо Я Бог твій! Зміцню́ Я тебе, і тобі поможу́, і прави́цею правди Своєї тебе Я підтри́маю.

Omiyo kik ibed maluor, nimar an kodi; bende kik kibaji goyi, nimar an Nyasachi. Abiro miyi teko kendo abiro konyi; bende abiro siri gi bada ma korachwich mar loch.”

11 Отож, засоро́мляться та зніякові́ють усі проти тебе запа́лені, стануть нічим та погинуть твої супроти́вники.

“Jogo duto mamon kodi wigi biro kuot ma dhier nono, adier jogo duto makwedi biro lal nono.

12 Шукатимеш їх, але їх ти не зна́йдеш, своїх супроти́вників; стануть нічим та марно́тою ті, хто прова́дить війну проти те́бе.

Ibiro manyo wasikigo to ok iniyudgi. Chutho jogo makedo kodi ok nobed gimoro kata matin.”

13 Бо Я — Господь, Бог твій, що де́ржить тебе за прави́цю й говорить до тебе: Не бійся, — Я тобі поможу́!

Nimar an Jehova Nyasaye ma Nyasachi mamako badi ma korachwich, omiyo awachoni niya, “Kik ibed maluor; abiro konyi.

14 Не бійся, ти Яковів че́рве, ти жме́нько Ізраїлева: Я тобі поможу́, говорить Господь, і твій Викупи́тель — Святий Ізраїлів!

Kik ibed maluor, yaye Jakobo, kata obedo ni inenori ni iyomyom ka kudni kamano, yaye in Israel matin maonge ndhathe kik ibed maluor, nimar an awuon abiro konyi,” Jehova Nyasaye Maler mar Israel, ma Jawarni ema asewacho kamano.

15 Ось зроблю Я тебе молота́ркою го́строю, ново́ю, зубча́стою, — помоло́тиш ти го́ри та їх поторо́щиш, а підгі́рки поло́вою вчиниш!

“Ne, abiro miyo ichal gi gir dino ngano manyien kendo ma pod lekene bith. Ibiro muko gode madongo kitoyogi matindo tindo kendo inimi gode matindo lokre buru.

16 Перевієш їх ти, й вітер їх рознесе́, і буря їх розпоро́шить, і ти будеш утіша́тися Господом, будеш хвали́тись Святим Ізраїлевим.

Inipiedhgi to yamo nokegi kendo kalausi notergi mabor. To inibed mamor nikech Jehova Nyasaye, kendo inibed gi ilo nikech Nyasaye Maler mar Israel.

17 Убогі та бідні шукають води, та нема, язик їхній від пра́гнення висох, — Я, Господь, і їх ви́слухаю, Бог Ізраїлів, не лишу́ їх!

“Joma chandore kendo joma odhier manyo pi, to ok gininwangʼ, omiyo dwondgi otwo nikech riyo ohingogi. To an Jehova Nyasaye abiro resogi; An, ma an Nyasach Israel ok anajwangʼ-gi.

18 Я ріки відкрию на лисих гора́х, а джере́ла — посе́ред долин, оберну́ Я пустиню на о́зеро во́дне, а землю суху́ — на джере́ла!

Abiro miyo aore mol kawuok kuonde motwo, kendo sokni biro tuch e holni. Abiro miyo piny motimo ongoro bed gi pi thidhna, kendo kuonde motimo okak sokni nowuogie.

19 На пустиню дам ке́дра, ака́цію, ми́рта й масли́ну, поста́влю Я ра́зом в степу́ кипари́са та я́вора й бука,

Abiro miyo yiend sida gi siala, gi ochwoga kod zeituni twi e piny motimo ongoro. Abiro pidho yiende kuonde ma yande ojwangʼ, bap ndege gi obudo nodongʼ kaachiel,

20 щоб ра́зом побачили й знали, і пересві́дчились та зрозумі́ли, що Господня рука це зроби́ла, і створив це Святий Ізраїлів!

mondo ji one kendo ongʼe, mondo gipar kendo gibed giwinjo, ni lwet Jehova Nyasaye ema osetimo kamano, kendo ni Nyasaye Maler mar Israel ema osemiyo magi otimore.”

21 Принесіть свою справу, говорить Господь, припрова́дьте Мені́ свої до́кази, каже Цар Яковів.

Jehova Nyasaye wacho niya, “Kel ane ywakni.” Ruodh Jakobo wacho niya, “Wuouru ane kuom wachni.

22 Хай піді́йдуть і хай нам розкажуть, що тра́питься! Ви́ясніть спра́ви минулі, що́ вони є, а ми серце наше на те покладе́мо й пізна́ємо їхній кінець, або сповістіть про майбу́тнє.

Un nyisecheu manono, nyiswa anena gima biro timore. Nyiswa anena tiend gik mane osetimore, mondo omi wangʼe ni gichalo nade, kendo nyiswa anena kaka gikogi nobedi. Kata nyiswa anena gik mabiro timore,

23 Розкажіть напере́д про майбутнє, і пізна́ємо ми, що ви бо́ги. Отож, учиніть ви добро́ чи зробіть що лихе́, щоб ми здивува́лись і ра́зом побачили.

kendo nyiswa anena ni angʼo mabiro timore, mondo wangʼe ni un nyiseche. Timuru ane gimoro, bed ni ber kata rach, manyalo bwogowa kendo kelo luoro kuomwa.

24 Та ви менш від нічо́го, і менший ваш чин від марно́ти, — гидо́та, хто вас вибирає!

To kata kamano ok unyal gimoro kendo gik mutimo onge tich; bende ngʼat makwanou ka nyisechene en raura ka un.

25 Я з пі́вночі мужа збудив — і прийшов він, зо схід со́нця в Ім'я́ Моє кличе, — і він буде чави́ти князі́в, мов ту грязю́ку, й як ганча́р глину то́пче!

“Asejiwo ngʼato mawuok nyandwat kendo obiro, en ngʼat maa yo wuok chiengʼ maluongo nyinga. Onyono Ruodhi mag piny mana ka lop muono, mi onywasgi mana kaka jachwech nywaso lop chweyo agulu.

26 Хто сказав це відда́вна, щоб знали те ми, і щоб напере́д ми сказали: „Це правда?“Та ніхто не сказав, і ніхто не пові́в, і ніхто не почув ваших слів.

En ngʼa mane ofwenyo wachni nyaka aa chakruok, mondo wangʼe wachni kata en ngʼa mane fwenye kapok otimore mondo ne wawachi ni, ‘Ne owacho adier’? Onge ngʼato mane owacho ma kata mane owuoyo kuome chon, bende onge ngʼato mane owinjo wach moro amora koa kuomi.

27 Я перший сказав до Сіону: Оце, то вони! А Єрусалимові дам благові́сника.

An ema ne akwongo nyiso Sayun kawachone ni, ‘Ne, eri gin ka!’ Ne aoro jaote mondo oter wach maber Jerusalem.

28 І Я дивлюсь, та ніко́го нема, і немає між ними пора́дника, щоб відповіли́, коли їх запита́ю.

Ne amanyo to ok aneno ngʼato, onge ngʼato kuomgi manyalo puonjo, bende onge ngʼato e diergi manyalo dwoko penjona.

29 Тож ніщо́ всі вони, їхні чини — марно́та, вітер та порожне́ча — їхні і́доли!

Neuru, nyisechegi duto gin gik manono! Timbegi duto onge tich, kendo kido ma gilamo chalo mana gi yamo kendo gin gik manono.”