Ісая 4

1 I того дня сім жіно́к схоплять мужа одно́го, говорячи: „Ми бу́демо їсти свій хліб, і зодяга́тимем одіж свою, — тільки йме́нням твоїм хай нас кличуть, — забери ти наш со́ром!“

To na niah loe nongpata sarihto mah nongpa maeto naeh angbomh o ueloe, nihcae mah, Kaicae loe kaimacae ih buh ka caak o moe, kaimacae ih khukbuen ni kang khuk o han, kaicae ahminsethaih to takhoe ving hanah, na hmin to mah kaicae hanah na phawsak doek ah, tiah naa o tih.

2 Того дня буде па́рость Господня красо́ю та славою, плід же зе́мний — вели́чністю та пишното́ю для врято́ваних із Ізраїля.

To na niah Angraeng ih tanghang loe, kranghoihaih, lensawkhaih hoiah om tih, long ih thingthai qumponawk loe kaloih Israel kaminawk hanah, koeh koi kaom, kahoih parai thingthai ah om tih.

3 І бу́де зосталий в Сіоні й поли́шений в Єрусалимі, — святим буде зватися він, кожен, хто жити запи́саний в Єрусалимі,

Zion ah caehtaak ih kaminawk, Jerusalem ah kanghmat kaminawk, Jerusalem ah kahing kami cazin thungah tarik ih kaminawk boih loe ciimcai, tiah kawk o tih boeh;

4 коли нечистоту́ Господь змиє з сіонських дочо́к, а кров Єрусалиму споло́ще з-посеред його́ духом права та духом очи́щення.

Angraeng mah Zion canunawk amhnonghaih to pasae pae boih ueloe, lokcaekhaih muithla hoi hmaiqoenghaih muithla mah Jerusalem ih athii to pasae pae tih.

5 І ство́рить Госпо́дь над усяким житло́м на Сіонській горі́ та над місцем зібра́ння — удень хмару, вночі ж дим і блиск огню́ полум'я́ного, бо над всякою славою буде покро́ва.

Angraeng mah a ohhaih ahmuen Zion mae hoiah to ah amkhueng kaminawk boih nuiah, khodai ah tamai hoi hmaikhue, khoving ah kangqong hmai hoiah toeh tih; nihcae boih a lensawkhaih hoiah ven khoep tih.

6 І буде шатро́ удень тінню від спе́ки, і за́хистом та укриття́м від него́ди й дощу́!

Kahni im loe athun ni bet naah tahlip ah om ueloe, kho angzoh moe, takhi pui song naah, abuephaih ahmuen ah om tih.