Ісая 33

1 Горе тобі, що пусто́шиш, хоч сам не спусто́шений, тобі, що грабу́єш, хоч тебе й не грабо́вано! Коли ти пусто́шити скінчи́ш, — опусто́шений будеш, коли грабува́ти скінчи́ш, тебе пограбу́ють.

Minawk mah parohaih tong vai ai, nang parokung, minawk mah athlaenghaih tong vai ai, nang minawk athlaeng kami, khosak na bing! Minawk amrosakhaih to na toengh naah, minawk mah nang to amrosak tih; minawk athlaenghaih to na toengh naah, minawk mah na thlaeng tih.

2 Господи, змилуйсь над нами, — на Тебе наді́ємось ми! Будь їхнім раме́ном щоранку та в час у́тиску нашим спасі́нням!

Aw Angraeng, kaicae hae tahmen raeh; nang khue ni kang zing o; akhawnbang kruek kaicae thacakhaih ah om ah loe, raihaih tue ah kaicae pahlonghaih ah om ah.

3 Від сильного голосу Твого народи втікатимуть, від Твого виви́щення розпоро́шаться люди.

Lok tuenh pongah kaminawk loe cawnh o; nang thawk tahang naah acaeng kaminawk boih anghaeh o phang.

4 І ваша здобич збереться, як збирають тих ко́ників, як літає ота сарана́, — так кидатись будуть на неї.

Nangmah nihcae amrosak naah loe nihcae to pakhuh naeh baktiah naeh o tih; pakhuhnawk ahnuk ahma angphet o baktih toengah, nihcae doeh ahnuk ahma cawn o tih.

5 Величний Господь, бо на височині́ пробува́є; Він напо́внив Сіон правосу́ддям та правдою.

Anih loe hmuensang ah oh pongah, Angraeng loe kasangah pakoeh o; anih mah Zion to kamsoem ah lokcaekhaih hoi toenghaih hoiah koisak tih.

6 І буде безпека за ча́су твого, щедро́та спасі́ння, мудрости та пізна́ння. Страх Господній — бу́де він ска́рбом його́.

Palunghahaih hoi panoekhaih loe na hing thung kacakah angdoethaih, thacak pahlonghaih ah om tih; Angraeng zithaih loe nang ih tacong ah om tih.

7 Тож по вулицях їхні хоро́брі кричать, гірко плачуть прові́сники миру.

Khenah, nihcae ih misahoih kaminawk loe tasa bangah qah o; angdaehhaih sah kami laicaehnawk doeh palungsethaih hoiah qah o.

8 Биті дороги поро́жніми стали, нема мандрівця́ на дорозі! Він зламав заповіта, знева́жив міста́, злегковажив люди́ну.

Manglaih lampui loe pong sut boeh, loklam pazui kami doeh om o ai boeh; lokmaihaih to anih mah phraek moe, vangpuinawk doeh pahnawt sut boeh, mi kawbaktih mikhmai doeh khen ai boeh.

9 Сумує та слабне земля, засоро́мився й в'яне Лива́н, став Саро́н немов пу́ща, Баша́н та Карме́л своє листя зрони́ли.

Prae loe palungset pongah zaek kang boeh; Lebanon doeh azathaih tong boeh moe, zai sut boeh; Sharon loe praezaek baktiah oh; Bashan hoi Karmel mah angmah hnik ih athaih to angmuensak boeh.

10 Нині воскре́сну, говорить Госпо́дь, нині просла́влюсь, нині буду возне́сений!

Angraeng mah, Kai loe vaihi kang thawk moe, vaihi pakoeh ah ka oh han; vaihi kaimah hoi kaimah kang toengh tahang han.

11 Заваготі́єте сіном, стерню́ ви породите; дух ваш — огонь, який вас пожере́.

Nangcae loe tavai to na pomh o pongah, azen to na tapen o tih; nangmacae to kangh hanah, nang hah o ih takhi loe hmai baktiah oh om tih.

12 І стануть наро́ди за місце палі́ння вапна́, за терни́ну потя́ту, і будуть огнем вони спа́лені.

Kaminawk loe hmai mah kang ih thlung kahmawn baktih, pakhruk moe, hmaitik ih soekhringkung baktiah om o tih.

13 Почуйте, далекі, що Я був зробив, і пізнайте, близькі́, Мою силу!

Kangthla ah kaom nangcae kaminawk, ka sak ih tok hae tahngai oh; kazoi ah kaom nangcae kaminawk, ka thacakhaih hae panoek oh.

14 Затривожились грішні в Сіоні, і тре́пет безбожних обняв. „Хто з нас ме́шкатиме при жеру́щім огні? Хто з нас ме́шкати буде при вічному огнищі?“

Zion ah kaom kazae kaminawk loe zithaih hoiah oh o; angsah cop kaminawk loe dawnrai zithaih hoih oh o. Aicae thungah mi maw kamngaeh hmai thungah kaom thaih? Aicae thungah mi maw dungzan ah kakangh hmai thungah om thai tih?

15 Хто хо́дить у правді й говорить правдиве, хто бри́диться зи́ском насилля, хто долоні свої випоро́жнює, щоб хабара́ не тримати, хто ухо своє затикає, щоб не чути про кровопроли́ття, і зажмурює очі свої, щоб не бачити зла, —

Katoeng loklam ah caeh moe, loktang lok thui kami, amsoem ai ah phoisa hnukhaih to koeh ai, bokhaih phoisa doeh talawk ai kami, kami hum hanah thuih ih lok to thaih han ai ah naa tamuep kami hoi kasae hnukhaih bangah mik pakhrip kami loe,

16 той перебуватиме на високо́стях, ске́льні твердині — його недоступна оселя, його хліб буде да́ний йому, вода йому за́вжди запе́внена!

hmuensang ah om tih; mae nui ih kacak sipae loe anih misa abuephaih ah om tih; anih han apet ai ah buh to paek tih, tui doeh kang pae mak ai.

17 Твої очі побачать Царя в Його пишній красі́, будуть бачити землю далеку.

Na mik mah Siangpahrang Hoihhaih to hnu tih; angthla parai prae doeh hnu tih.

18 Твоє серце розду́мувати буде про страх: Де Той, Хто рахує? Де Той, Хто все важить? Де Той, Хто обчи́слює ба́шти?

Zitthok hmuen to na poek naah, Ca tarik kami loe naa ah maw oh ving? Tamut cong kami loe naa ah maw oh ving? Kalen koek imsang toep kami loe naa ah maw oh ving boeh?

19 Уже не побачиш наро́ду зухвалого, народу глибокомо́вного, якого не можна було б розібрати, незрозумілоязи́кого, якого не можна було б зрозуміти.

Na panoek thai ai ih kathuk lok apae kami, thaih kop thai ai ih lok apae kami to na hnu mak ai boeh.

20 Подивись на Сіон, на місто наших святкових зібра́нь, — очі твої вгледять Єрусалим, мешка́ння спокійне, скинію ту незруши́му, — кі́лля її не порушаться ввік, а всі шнури її не порвуться.

Aicae poihsakhaih vangpui, Zion to dan oh; tung maeto doeh angthui ai, qui maeto doeh apet ai, amtim han kaom ai kahni im ah kaom, amding rue ah ohhaih Jerusalem vangpui to na mik hoiah hnu tih.

21 Бо вели́чний Господь для нас тільки ота́м, — місце потоків й просто́рих річо́к, — не ходить по ньому весло́вий байда́к, і міцни́й корабе́ль не пере́йде його.

Lensawk Angraeng loe to vangpui ah aicae han vapui tui hoi vacong tuinawk angqumhaih kakawk ahmuen ah om tih; to ahmuen ah loe palong thoek kami hoi misatukhaih palong doeh caeh mak ai.

22 Бо Господь — наш суддя, Господь законода́вець для нас, Господь то наш цар, і Він нас спасе́!

Angraeng loe kaicae lokcaekkung ah oh, Angraeng loe kaicae han patukhaih lok paek kami ah oh; Angraeng loe kaicae ih Siangpahrang ah oh; kaicae loe anih mah pahlong tih.

23 Опустилися шну́ри твої, не зміцня́ють підва́лини що́гли своєї, вітри́л не натягують. Тоді будуть ділити награбо́вану здо́бич, і навіть криві грабува́тимуть.

Nang ih qui to khramh o moe, kahni payanghaih qui to kacakah kom o ai pongah, kahni doeh payang o thai ai; to pongah hmuennawk to lomh o moe, amzet o; khokkhaem kaminawk mah doeh hmuenmae to lak pae o.

24 І не скаже мешка́нець „Я хворий!“І про́щені будуть провини наро́ду, що в ньому живе.

Zion vangpui ah kaom kaminawk mah, Ngan ka nat, tiah thui o mak ai; to vangpui thungah kaom kaminawk ih zaehaih to tahmen pae tih boeh.