Ісая 32

1 Тож за праведністю царюва́тиме цар, а князі володі́тимуть за правосу́ддям.

Voilà qu’un roi régnera alors pour la justice et que des princes gouverneront pour le droit.

2 І станеться кожен, як за́хист від вітру, і немов та заслона від зли́ви, як пото́ки води на пустині, як тінь скелі тяжко́ї на спраглій землі.

Ils seront tous comme un refuge contre le vent et un abri contre l’orage, comme des cours d’eau dans des lieux arides, comme l’ombre d’un rocher puissant sur un sol altéré.

3 І не будуть заплю́щені очі видю́щих, і слухатимуть ву́ха тих, які слухають!

Ceux qui voient n’auront plus les yeux troubles, ceux qui entendent prêteront une oreille attentive.

4 І знання́ розумітиме серце нерозва́жних, а язик недорі́куватих поспішить говорити вира́зно.

L’Intelligence des gens légers apprendra à connaître, et la langue des bègues s’exprimera avec facilité et clarté.

5 Не будуть вже кликати достойним глупця́, а на обма́нця не скажуть шляхе́тний,

L’Homme pervers ne sera plus qualifié de noble et le fourbe ne passera plus pour généreux.

6 бо глупо́ту говорить безумний, а серце його беззаконня вчиняє, щоб робити лукавство, та щоб говорити до Господа слово облу́дне, щоб душу голодного ви́порожнити й напо́ю позбавити спра́глого!

Car l’homme pervers débite des propos pervers, son cœur machine l’iniquité, pour accomplir des actions scélérates, proférer contre Dieu des faussetés, pour faire languir d’inanition celui qui a faim et priver de breuvage celui qui a soif.

7 А лукавий — лихі його чини: він лихе замишляє, щоб ни́щити скро́мних словами брехли́вими, як убогий говорить про право,

Le fourbe, ses armes sont mauvaises; il trame des projets perfides, afin de perdre les pauvres par des paroles de mensonge et l’indigent qui réclame son droit.

8 а шляхе́тний міркує шляхе́тне, і стоїть при шляхе́тному.

L’Homme généreux, lui, ne conçoit que des desseins généreux, et il persévère dans sa noblesse.

9 Устаньте, безжу́рні жінки́, почуйте мій голос, дочки безтурботні, послухайте сло́ва мого!

Femmes paisibles, levez-vous, entendez ma voix; et vous, filles insouciantes, écoutez mon discours.

10 Днів багато на рік ви, безтурботні, тремті́тимете, бо збір винограду скінчи́вся, а згрома́дження пло́ду не при́йде!

Dans un an et des jours, vous serez troublées, vous qui vivez en pleine quiétude; car c’en est fini des vendanges, et de récolte, il n’en viendra plus.

11 Тремтіть, ви безжу́рні, дрижіть, безтурбо́тні, роздягніться, себе обнажі́ть, опережі́ться по сте́гнах!

Prenez peur, femmes paisibles, tremblez, filles insouciantes; dépouillez vos vêtements, mettez-vous à nu, qu’un cilice couvre vos reins!

12 За прина́дні поля́ будуть битися в груди, за виноградник урожайний.

On se frappe la poitrine en pleurant les champs magnifiques, les vignes fertiles!

13 На землі́ цій наро́ду мого зійде те́рен й будя́ччя, по всіх домах радости спалени́на, на місті веселому.

Sur le sol de mon peuple poussent les ronces et les épines: elles envahissent même les maisons de plaisance, la ville joyeuse.

14 Бо па́лац опу́щений буде, міський го́мін замо́вкне, О́фел та ба́шта навік стануть я́мами, радістю диких ослів, пасови́ськом чері́д,

Car les palais sont délaissés, la cité bruyante est dans l’abandon; tour et château-fort sont devenus en permanence des cavernes, la joie des onagres, un pâturage pour les troupeaux,

15 аж Дух з височини́ проллє́ться на нас, а пустиня в садо́к обе́рнеться, а садок порахо́ваний буде за ліс!

jusqu’au jour où se répandra sur nous un esprit d’en haut, où le désert redeviendra un verger et le verger sera considéré comme une forêt touffue.

16 Тоді пробува́тиме право в пустині, на ниві ж родючій сидітиме правда.

Alors le droit élira domicile dans le désert, et la justice aura son siège dans les jardins plantureux.

17 І буде роботою істини — мир, а працею правди — спокійність й безпе́ка навіки.

Et l’œuvre de la justice sera la paix, et le fruit de la droiture sera le calme et la sécurité à tout jamais.

18 І осяде наро́д мій у мешка́нні спокі́йнім, і в безпечних місця́х, і в спокійних місцях відпочи́нку.

Mon peuple habitera dans un séjour de paix, dans des demeures bien protégées et dans des retraites tranquilles.

19 І буде па́дати град на пова́лений ліс, і зни́зиться місто в долину.

Mais une grêle violente s’abattra sur la forêt, et la ville sera profondément abaissée.

20 Блаженні ви, сівачі понад всякими во́дами, що відпуска́єте ногу воло́ві й ослові на волю!

Heureux cependant, ô vous qui pourrez semer au bord de tous les cours d’eaux et laisser circuler librement le bœuf et l’âne!