Ісая 31

1 Горе тим, що в Єгипет по поміч ідуть, що на ко́ней спираються, і на колесни́ці надію свою́ покладають, — вони бо числе́нні! та на верхівці́в, — бо вони дуже сильні! але на Святого Ізраїлевого не дивляться, і до Господа не зверта́ються!

Abomhaih hnik hanah Izip ah caeh tathuk, hrangnawk oephaih tawn kami, pop parai hrang lakok oephaih tawn kami, thacak hrang angthueng kaminawk to oep moe, ciimcai Isarael Sithaw to khen ai, Angraeng doeh pakrong ai kaminawk loe khosak bing!

2 Та мудрий і Він, і спрова́дить лихе, і Своїх слів не відмінить, і піді́йметься Він проти дому безбожних, і проти помочі несправедливих.

Anih loe palungha pongah amrohaih to phasak tih; anih loe thuih ih lok to azuk let mak ai; anih loe sethaih sah kami imthung takoh to tuk moe, kahoih ai hmuen sak abomh kaminawk to tuk hanah angthawk tih.

3 А Єгипет — не Бог, а люди́на, а коні їхні — тіло, не дух: як простя́гне Господь Свою руку, то спіткне́ться пома́гач, впаде́ і підпома́ганий, — і ра́зом вони всі погинуть!

Toe Izip kaminawk loe Sithaw na ai ni, kami rumram toeng ni; nihcae ih hrangnawk doeh muithla ah om ai, takpum ah ni oh o rumram toeng. Angraeng mah ban phok thuih naah loe, anih abomh kaminawk amtimh o ueloe, abomhaih hnu kaminawk doeh amtimh o tih; nihcae loe nawnto anghmaa o boih tih.

4 Бо до мене Господь сказав так: Як му́ркає лев чи левчу́к над своєю здоби́ччю, хоч покликана буде на нього юрба́ пастухів, він голосу їхнього не лякається, та не боїться їхнього крику, — так зі́йде Господь Саваот воюва́ти на Сіонській горі та на взгі́р'ї її!

Angraeng mah hae tiah ang thuih; Kaipui hoi a caanawk loe kaek ih moi to caak o moe, a hang o naah, tuutoep kaminawk boih mah hang o thuih cadoeh, hanghaih lok to zii o mak ai, tasoeh doeh tasoeh o mak ai; to baktih toengah misatuh kaminawk ih Angraeng loe to ah kaom mae hoi Zion mae ah nihcae to tuk hanah anghum tathuk tih.

5 Як пта́хи летю́чі пташа́т, так Єрусалима Господь Саваот охоро́нить, охоро́нить літа́ючи, та збереже́, пощади́ть та врятує!

Tavaa mah pakhraeh hoiah a caanawk to khuk baktih toengah, Angraeng mah Jerusalem to pakaa tih; anih mah pakaa ueloe loisak tih; anih mah pakaa tih, danpaek ai ah loisak tih.

6 Верніться до Того, від Кого далеко відпа́ли, сино́ве Ізраїлеві!

Aw Israel caanawk misa nang thawk o thuih ih, Angraeng khaeah amlaem o let ah.

7 Бо дня того обри́дить собі чоловік божків срібних своїх та бовва́нів своїх золотих, що вам наробили на гріх руки ваші.

To na niah loe zaehaih sak hanah, nangmacae ban hoiah sak ih sui maw, sumkanglung hoiah maw na sak o ih krangnawk to na vaa o king tih boeh.

8 І Ашшу́р упаде́ від меча не чоловіка, і його пожере́ меч не люди́ни; і він побіжить не перед мечем, і стануть його юнаки́ кріпака́ми.

Assyria loe thacak kami mah hum mak ai, sumsen hoiah ni dueh tih; kasae kami mah hum mak ai, anih loe suemsen mah paaeh tih; toe anih loe sumsen thung hoiah cawn ueloe, angmah ih thendoengnawk to misong tok sahsak tih.

9 А скеля його промине́ться від стра́ху, і владики його затриво́жаться перед прапором. Так говорить Господь, що має огонь на Сіоні, а в Єрусалимі у Нього горни́ло.

Zit loiah angmah ih kacak sipae to cawn taak tih, anih ih angraengnawk loe angmathaih hmuen hnuk o naah zii o tih, tiah Zion mae ah kangqong hmai ah kaom, Jerusalem ah doeh hmaitikhaih ahmuen ah kaom, Angraeng mah thuih.