< Ісая 23 >

1 Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо Тир поруйно́ваний: без домів і без входу з кіттейського кра́ю. Так було їм відкрито.
Тур тоғрилиқ жүкләнгән вәһий: — — И Таршиштики кемиләр, аһ-зар көтириңлар! Чүнки у харап қилинди, Шу йәрдә өй йоқ, портму йоқ. Сепрус арилидин бу хәвәр [кемидикиләр]гә аян қилиниду.
2 Замовчіте, мешка́нці надмо́р'я! Сидо́нські купці, які морем пливуть, тебе перепо́внили.
Зидондики содигәрләр деңиздин өтүп силәрни тәминләп кәлди, и аралдикиләр, Әнди шүк болуңлар!
3 І насіння Шіхору у во́дах великих, жни́во Ріки то набу́ток його, і наро́дам він став за торго́вицю.
Шиһордики бепаян сулар үстидин йөткигән данлар, Йәни Нил дәриясиниң һосули Турниң дарамити болған еди; У әлләрниң базири болған еди!
4 Соро́мся, Сидо́не, сказало бо море, мо́рська тверди́ня, говорячи: я не терпіла з поро́ду та не породила, і не виховала юнакі́в, і дівчат я не ви́кохала.
И Зидон, хиҗаләт бол, Чүнки деңиз — йәни Турға қорған болған деңиз дәйдуки: — «Мәндә һеч толғақ болмиди, һеч туғмидим, Жигитләрни яки қизларни һеч бақмиғандәкмән!»
5 Коли до Єгипту ця звістка прибу́де, вони затремтя́ть, як на зві́стку про Тир.
Мошу хәвәр Мисирға йәткәндә, Уларму бу хәвәр худди турға кәлгәндәк қаттиқ азаплиниду.
6 Перейді́ть до Таршішу, ридайте, мешка́нці надмо́р'я!
— Силәр деңиздин өтүп Таршишқа кетиңлар! И деңиз бойидикиләр, аһ-зар көтириңлар!
7 Чи це ваше місто веселе, що поча́ток його з давен-да́вна? Його но́ги несуть його в далечину́ осели́тися.
Силәрниң қедим әйямдин бар болған, Шат-хурамлиққа толған шәһириңлар мошуму?! Мана уларниң путлири өзлирини мусапир қилишқа жирақларға көтирип бариду!
8 Хто́ це постанови́в був про Тир, що корони давав, що князя́ми бували купці його, а його торговці́ на землі були в шані?
Таҗларни илтипат қилғучи болған, Содигәрлири әмирләр болған, Дәллаллири җаһанда абройлуқлар һесапланған турниң бу тәғдирини ким бекиткән?
9 Господь Саваот це призна́чив, щоб збезче́стити пиху́ всякій славі, щоб усіх славних землі злегкова́жити.
— Буларни бекиткүчи самави қошунларниң Сәрдари Пәрвәрдигардур! Мәхсити болса шан-шөһрәттин келип чиққан җими тәкәббурлуқни рәсва қилиш, Җаһандики җимики йүз-абройлуқларни пәсләштүрүштин ибарәт!
10 Перейди ти свій край, мов Ріка́, до́чко Таршішу, — вже нема перепо́ни —
Таршишниң қизи, Нил дәриясидәк өз зиминиңда әркин-азатә яйра! Чүнки [Турдин] кәлгән тизгин һазир йоқ.
11 Свою руку простя́г Він на море, і царства затря́с! Господь про Ханаан наказав, щоб тверди́ню його зруйнува́ти,
Чүнки Пәрвәрдигар қолини деңиз үстигә узитип, Дөләтләрни тәвритиду. У Қанаан тоғрилиқ әмир қилған, Униңдики қәлъә-қорғанларни йоқутулсун дәп пәрман чүшүргән.
12 і сказав: Не будеш ти більше радіти, збезчещена ді́вчино, до́чко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочи́нку не ма́тимеш.
Вә: — «И басқунчилиққа учриған Зидон қизи, Сән иккинчи һеч тәнтәнә қилмайсән, Орнуңдин туруп, Сепрус арилиға өтүп кәткин, Һәтта шу йәрдә сән һеч арам тапмайсән» — деди.
13 Це земля ханаанська; на ніщо́ оберну́всь цей наро́д, — Ашшур для пустинних звірі́в влаштува́в був її. Вони збудува́ли тут ба́шти варто́ві, і пала́ци її повалили, у руїну її оберну́ли.
Қараңлар, Бабил-калдийләрниң зиминини! Бу йәрниң хәлқи болуп бақмиғандәк қилиду; Асурийә уни чөл-баяван җаниварлири үчүн макан қилған; Потәйләрни ясап, уларниң сарай-ордилирини вәйран қилип, харабиликкә айландурувәткән.
14 Голосіть, кораблі Таршішу, бо спусто́шена ваша тверди́ня!
И Таршиштики кемиләр, аһ-зар көтириңлар! Чүнки қорғиниңлар харап қилинди.
15 І станеться в день той, Тир буде забутий на сімдесят літ, як дні панува́ння одно́го царя. По семидесяти літах станеться Тирові, як у тій пісні блудни́ці:
Вә шу күни болидуки, Падишаһниң күнләрни һесаплиғинидәк, Тур йәтмиш жил унтулиду. Йәтмиш жил өткәндин кейин, Турниң әһвали паһишә аялниң нахшисидәк болиду;
16 „Візьми гу́сла, і пройди́ся по місті, забута блудни́це! Приємно заграй, багато пісе́нь заспіва́й, щоб тебе пригада́ли!“
Чилтарни елип, шәһәрни айлинип жүр, И унтулған паһишә аял! Өзүңгә йәнә хәқниң диққитини тартай десәң, Йеқимлиқ бир пәдә челип, көпрәк нахшиларни ейт!
17 І буде, як сімдесят літ покінчи́ться, згадає про Тира Господь, і зно́ву він братиме плату за блудоді́йство, і чинитиме блуд з усіма царствами світу на поверхні землі.
Әнди шундақ болидуки, Йәтмиш жилниң өтүши билән, Пәрвәрдигар Турни йоқлайду; Шуниң билән у йәнә өзини иҗаригә берип, Йәр йүзидики һәммә падишалиқлар билән йәнә бузуқчилиқ қилиду;
18 І стане набу́ток його та прибуток його із торгі́влі Господе́ві присвя́ченим. Не буде збиратися він і не буде ховатись, бо набу́ток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти доси́та та мати розкішну одежу.
Шуниң билән униң маллири вә өзини сетип, тапқан пули болса Пәрвәрдигарға атилип муқәддәс болиду; У ғәзнигә селинмайду яки топланмайду, Чүнки униң мошу содиси болса Пәрвәрдигарниң алдида турғанлар үчүн айрим қилиниду; У уларға қанғичә йәп-ичишкә, шундақла уларниң есил кийим-кечәклири үчүн ишлитилиду.

< Ісая 23 >